ДЕЯКІ АСПЕКТИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА РІЗНИХ ФОРМАХ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГІВ

Визначити термін самостійна робота не дуже просто. Різні навчальні заклади, організатори онлайн курсів, інститути вдосконалення та підвищення кваліфікації чи навіть студенти заочної форми навчання розуміють термін «самостійна робота» по-різному [1]. Однак, очевидно, що самостійна робота – це протилежність аудиторному навчанню, яке пропонується більшістю університетів. Студенти, які починають вивчати будь-який предмет,  значною мірою залежать від своєї самостійності. Вони можуть вільно займатися незалежно від місця та часу: можна продовжити навчання за кордоном чи вдома. Цю незалежність від певного місця та часу, цінять багато студентів, які самостійно отримують освіту [3].

З точки зору навчальних матеріалів самостійне навчання студентів психологів також відрізняється від класичного аудиторного. Викладачі університетів надають студентам навчальний матеріал, який представлений у формі компакт-дисків та  програм для ПК.

Електронне дистанційне навчання також є поширеним і вважається одним з видів самостійної роботи. Існують цілі програми навчання, які базуються на принципі самостійного вивчення матеріалу. Студенти або дійсно повністю вільні в послідовності роботи з навчальним контентом і просто повинні дотримуватися дати екзамену чи заліку в кінці семестру, або вони під керівництвом викладача протягом семестру  можуть спілкуватися з іншими студентами з різних питань. Така форма самостійної роботи називається дистанційною.

Самостійне навчання охоче практикується людьми, які вже працюють і можуть продовжити навчання у вільний час. Цілком ймовірно, що ці працівники отримують сертифікати про  підвищення кваліфікації, які їм необхідні для кар’єрного  зросту. В межах процесу навчання студентами-психологами  самостійна робота сприяє:

- більш глибокому засвоєнню теоретичного матеріалу та отриманню нових знань;

- накопиченню досвіду вирішення професійних практичних задач;

-оволодінню необхідними навичками самостійної роботи [2]. Перед початком самостійного вивчення предмету студент-психолог повинен чітко розуміти, що самостійна робота буде основною формою його навчання.

Тому необхідно враховувати деякі рекомендації: - точне визначення часових затрат; - складення плану всього курсу навчання (багато студентів зазнають невдачі із-за того, що вони ставлять перед собою занадто глобальні цілі і в кінцевому результаті, не справившись з завданням, залишають навчання). Цей ризик можна суттєво зменшити, склавши реальний план на початку самостійного вивчення курсу.

       Організація самостійної роботи повинна  відповідати загальним вимогам та враховувати тип студентів:

• студенти-психологи очної форми навчання або аспіранти;
• форма навчання (очна чи заочна);
• спеціалізацію, а також особливості конкретних курсів.
• Загальними вимогами є:
• раціональний розподіл об’єму поза аудиторної роботи;
• раціонально організована методична робота;
• забезпечення студентів навчально-методичними матеріалами; контроль та оцінювання самостійної роботи студентів [6].

Незалежно від того, де навчається студент, важливим є наступне: різні стратегії навчання та управління часом [4]. Існує велика кількість порад з тайм-менеджменту та самоорганізації. Які з них підходять для конкретного студента може визначити лише він сам. Перш ніж розпочати виконувати самостійну роботу, необхідно мати хоча б приблизне уявлення про можливості її стратегій. Окрім управління часом та самоорганізацією, необхідно з’ясувати тип навчання. Онлайн-підручники, онлайн-семінари та віртуальні навчальні групи – це лише частина того, що студенти повинні використовувати при виконанні самостійної роботи.

Існує три основних етапи підготовки та початку самостійної роботи [5]:

1-й етап – підготовчий: передбачає усвідомлення всієї логічної системи організації самостійної роботи, включає в себе розробку програмних модулів навчання, підготовку навчально-методичних матеріалів, діагностику рівня підготовленості студентів.

2 етап – організаційний: передбачає визначення цілей індивідуальної та командної діяльності студентів, проведення ознайомчих занять, визначення термінів та форм просування студентів з певної кількості програмних модулів.

3 етап – відвідування, контроль та оцінювання: забезпечує навчання, контроль та оцінку.

       Як підсумок, можна зробити висновок, що найважливішою ціллю самостійної роботи є подальша самоосвіта у вибраній професійній сфері, навчання  навичкам вирішення проблем та розвиток конкурентних якостей, які необхідні для розвитку професійної компетентності студентів.

Список використаних джерел:

1. Важник О.Н., Невдах С.И. и др. В помощь слушателям Института повышения квалификации и переподготовки кадров.- Минск: БГПУ, 2008. – 52 с.
2. Виготський Л.С. Розвиток  вищих психічних функцій. – М. : Педагогика, 1983.
3. Жук О.Л. Педагогические основы самостоятельной работы студентов: пособие для преподавателей и студентов. – Минск: РИВШ, 2005. – 112 с.