Зростаючий інтерес до психології особистості, до складних динамічних змін в її діяльності та вчинках робить вивчення мотивації поведінки людини важливим завданням психологічної науки. Зокрема, численні дослідження свідчать про те, що мотивація досягнення успіху є особливо важливою для становлення особистості.
Дослідження проблеми соціально-психологічних особливостей досягнення мотивації успіху у студентів є особливо актуальною в наш час, адже здобувачі освіти в майбутньому мають стати успішними професіоналами та навчитися приносити користь суспільству і тим самим досягнути успіху в професійному та особистісному становленні.
Проблема мотивації досягнення успіху знайшла своє відображення в роботах вітчизняних та зарубіжних психологів таких як О. Гилюн; В. Горбунова; С. Єрохін, Ю. Нікітін; С. Занюк; А. Колчигіна; С. Максименко; А. К. Маркова, С. Москвічев О. Пінська; Н. Прядко; В. Степанський; Д. Ельконін, А. Шопенгауер, П. Якобсон та інших видатних вчених, у яких підкреслюється, що для сучасної молоді має велике значення формування компонентів мотивації досягнення успіху.
Мотивацію ми розуміємо як сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають людину до діяльності, вони обумовлюють рамки і форми роботи і надають їй чітку орієнтацію на досягнення фіксованих цілей. Вплив мотивації на поведінку людини пов’язано з багатьма обставинами, вона може змінюватися під впливом зворотного зв’язку з боку діяльності людини.
Мотивація – це сукупність всіх факторів (як особистісних, так і ситуативних), які спонукають людину до активності. Людина, яка має більш високу мотивацію, підвищений рівень домагань зазвичай досягає великих успіхів у діяльності.
Мотивація досягнення успіху розуміємо як узагальнена, відносно стійка диспозиція особистості, прагнення людини виконати справу на високому та якісному рівні скрізь, де є можливість проявити свою майстерність і здібності.
Для проведення емпіричного дослідження використовувався комплекс психодіагностичних методик: «Методика діагностики мотивації досягнення успіху» (Т.Елерс); «Методика діагностики мотивації уникнення невдач» (Т.Елерс); Тест «Самооцінка психічних станів»(Айзенк); Тест «Акцентуації характеру» (К. Леонгард) та методи математичної статистики: відсотковий аналіз та кореляційний аналіз (розрахунок коефіцієнтів кореляції Пірсона).
У дослідженні взяли участь студенти першого курсу факультету психології та соціології (нині факультет психології) Волинського національного університету імені Лесі Українки в загальній кількості 47 осіб.
Спираючись на результати дослідження за методикою діагностики мотивації досягнення успіху, можемо констатувати, що у більшості респондентів переважає помірно високий (53%) та середній (36%) рівень мотивації досягнення успіху. Аналіз результатів за дослідження мотивації уникнення невдач, підтверджує отримані дані, оскільки показники виявилися обернено пропорційними. Більшість опитаних мають низькі (48, 5%) та середні показники (41 %), водночас 11% опитаних виявили низький рівень мотивації досягнення успіху та помірно високий рівень мотивації уникнення невдач.
Аналіз результатів дослідження самооцінки психічних станів дозволив зафіксувати середні показники за такими психічним станам як: тривожність, агресія, ригідність, фрустрація.
Результати дослідження акцентуацій характеру у студентів показали ступінь вираженості кожного з психотипів. В переважній більшості ці показники демонструють середні показники (±10). Однак, уваги заслуговує той факт, що за результатами дослідження 62% респондентам притаманний параноїдальний тип акцентуації характеру. Решта типів акцентуації характеру проявилися у досліджуваних слабше (від 2% до 14 %).
Відповідно до здійсненого кореляційного аналізу, було виявлено зв’язок між мотивацією уникнення невдач та емоційними психологічними станами такими як фрустрація і агресія. Кореляційний зв’язок був виявлений між такими психічними станами як фрустрація і агресія, а також між фрустрацією і тривожністю.
Щодо типів акцентуації характеру, то значний прямий кореляційний зв’язок було виявлено між мотивацією досягнення успіху і параноїдальним типом акцентуації характеру (R=0,45), а також між мотивацією уникнення невдач і циклоїдним типом акцентуації характеру (R=0,40).
Від’ємна кореляція спостерігалася між мотивацією до уникнення невдач вираженим і параноїдальний тип акцентуації, між мотивацією мотивація уникнення невдач астенічним типом характеру та між мотивацією досягнення успіху та вираженим істероїдним типом характеру.
Таким чином, в результаті дослідження, ми дійшли висновку, що мотивація досягнення успіху є підструктурою психотипу особистості та має зв’язок з рядом соціально психологічних чинників.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні вікових та гендерних особливостей мотивації досягнення успіху.
Список використаних джерел:
- Гилюн О. В. Освітні мотивації студентської молоді . Грані : наук.-теорет. і громад.-політ. альманах Дніпропетр. нац. ун-ту ім. О. Гончара, Центр соц.-політ. досл. 2012. № 1(81). С. 102–104.
- Занюк С.С. Психология мотивации. Київ : Эльга-Н, Ника-центр, 2001. 352 с.
- Кульчицька А.В., Гаврилюк Н. Акцентуації характеру як межа між нормою і патологією. Психогенеза особистості: норма і девіація: зб. наук. Статей. Луцьк. 2018. С.195-200.
- Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции. Москва : МГУ, 1971. 288 с.
- Максименко Н. Психологічна формула успіху. Психолог. 2010. № 8. С. 20-23.
- Мисковець Б.О., Кульчицька А.В. Мотивація досягнення успіху як соціально-психологічна проблема. Особистість і суспільство: методологія та практика сучасної психології : матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (10-14 трав. 2021 р.). Луцьк, 2021. С. 19-22
- Прядко Н. О. Мотивація досягнення як детермінанта успіху в професійній діяльності особистості. Вісник. 2015. № 127. С. 177 – 180. URL: http://visnyk.chnpu.edu.ua/?wpfb_ dl=1574.