ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ВЛАСНОГО ЗДОРОВ’Я

Сучасний період життя українського суспільства характеризується наростанням психологічної напруги, невпевненості у майбутньому, постійної невизначеності в різних сферах суспільного життя, особливо, в умовах карантину та поширення COVID-19, коли люди зазнали немало обмежень, нечуваних для сучасного світу. У такі часи гостро постає проблема психологічного здоров’я як суб’єктивного переживання свого актуального стану, що є передумовою успішного саморозвитку особистості [5]. Дослідженням питання здоров’я та здорової особистості з позиції психології займалися Л. Байкова, О. Бухановський, Б. Братусь, О. Васильєва, І. Галецька, Н. Герман, І. Дубровіна, М. Литвак, О. Лісова, Г. Ложкін, М. Мушкевич, О. Напреєнко, О. Носкова, О. Орлов, К. Петров, Т. Сосновський, І. Толкунова, Г. Нікіфоров, Р. Філатов, О. Хухлаєва та інші [2].

Метою нашого дослідження було теоретичне вивчення та емпіричне дослідження психологічних особливостей ставлення студентської молоді до власного здоров’я. Дослідження проводилось на базі Луцького національного технічного університету. У дослідженні взяли участь 70 студентів 4 курсу різних факультетів, віком 19-23 роки. Вибірку склали 50% - студенти технічних спеціальностей та 50% - студенти гуманітарних спеціальностей, також досліджувані різнились за статевою диференціацією, а саме 73% - чоловіки, 27% - жінки.

Аналіз наукових джерел свідчить про те, що формування ставлення до здоров’я здійснюється протягом онтогенезу особистості, коли відбувається процес трансформації її цінностей як на змістовному, так і на мотиваційному рівнях. Також, було визначено основні критерії ставлення до здоров’я на різних рівнях: на когнітивному – має значення ступінь обізнаності людини у сфері здоров’язберігаючих технологій, володіння інформацією про основні фактори ризику; на емоційному рівні – наявність задовільного рівня тривожності по відношенню до здоров’я, здатність втішатися станом здоров’я; на поведінковому рівні – актуальне ставлення до здоров’я повинне відображатись у поведінці людини, спрямованій на збереження та зміцнення здоров’я; на                   ціннісно-мотиваційному рівні – розуміння значимості здоров’я та сформованість мотивації на підтримку власного стану здоров’я. Ми у своєму дослідженні розглядали ставлення до психологічного здоров’я через призму вищеназваних чотирьох компонентів виділених Р. Березовською [1].

За результатами емпіричного дослідження загального ставлення до власного здоров’я, було виявлено, що більшість студентів має середнє (28,6%) та посереднє (24,3%) ставлення до здоров’я. Порівнявши показники досліджуваних за напрямком спеціальності та статтю, був зроблений висновок про наявність посереднього та середнього ставлення до здоров’я більшою мірою у студентів технічних спеціальностей (91,4%), ніж у студентів гуманітарних (42,8%), у яких більшою мірою проявляється добре ставлення. За статевою ознакою, посереднє (54,3%) та середнє (31,4%) ставлення до здоров’я більшою мірою притаманне чоловікам, а добре – жінкам (34,1%).

Для більш повного дослідження ставлення студентів до власного здоров’я нами був здійснений аналіз результатів досліджуваних щодо адекватності/неадекватності ставлення до здоров’я за основними компонентами (когнітивний, емоційний, поведінковий та ціннісно-мотиваційний). Отримані результати за когнітивним компонентом свідчать про адекватність ставлення у більшості студентів (64,3%), проте є вагома частина студентів (35,7%), що виявила неадекватне ставлення за цим компонентом. Студенти гуманітарних спеціальностей (71,4%) більшою мірою проявляють адекватне ставлення до здоров’я у когнітивному аспекті, аніж студенти технічних спеціальностей (57,1%). Порівнявши жінок та чоловіків, було зроблено висновок про переважання адекватного ставлення у представниць жіночої статі (91,4%), ніж у чоловічої (37,1%).

Оцінка результатів емоційного компоненту показала, що для більшості досліджуваних (82,9%) характерне адекватне ставлення до здоров’я, неадекватне – лише невеликій частині студентів (17,1%). Здійснивши порівняльний аналіз показників між спеціальностями, студенти різних напрямів навчання мали майже рівні відсоткові показники. Порівняльний аналіз показників за емоційним компонентом, можна відмітити помітні суттєві відмінності у ставленні до здоров’я за статевою ознакою, а саме: чоловіки (94,3%) мають більш оптимальний рівень тривожності відносно здоров’я, тоді як досліджувані жінки (71,4%) проявляли занадто сильне хвилювання, стан напруження та занепокоєння. З поведінковим компонентом студенти більшою мірою проявили адекватне ставлення до здоров’я (61,4%), проте суттєва частина студентів (38,6%) виявила неадекватне ставлення. Лише мала частина студентів гуманітарних спеціальностей (25,7%) виявила неадекватне ставлення до власного здоров’я, що стосується технічних спеціальностей – цей показник значно вищий (51,6%). Переважна частина чоловіків (54,3%) характеризувалась неадекватним ставленням до власного здоров’я за поведінковим компонентом, на відміну від жінок (22,9%), у яких показники адекватного ставлення значно вищі. У результаті дослідження ставлення студентів до власного здоров’я у ціннісно-мотиваційному компоненті були виявлені фактично однакові показники адекватного та неадекватного ставлення серед студентів. Для студентів гуманітарного напрямку (80%) більшою мірою характерне адекватне ставлення, ніж для студентів технічного напрямку (37,1%). Адекватне ставлення наявне у більшою мірою серед жінок (77,1%), ніж у чоловіків (40%). Узагальнюючи отримані результати за когнітивним, емоційним, поведінковим та ціннісно-мотиваційним компонентами, дало можливість стверджувати що необхідно працювати у напрямку покращення ставлення до здоров’я враховуючи усі вищезазначені компоненти, насамперед із представниками технічних спеціальностей та чоловічої статі.

У висновку, завдяки дослідженню було отримано необхідну інформацію про особливості ставлення студентської молоді до власного здоров’я, а саме їх недостатньо адекватне ставлення до здоров’я, недостатність знань щодо вимірів психологічно здорової особистості та потребу у підвищенні позитивного ставлення до власного здоров’я. Ці дані дали змогу сформувати програму, що опирається на особливості корекції ставлення до здоров’я студентської молоді та на їх групову взаємодію. Психологічна допомога направлена на покращення якості життя студентів, їхнього емоційного стану, а також підвищення рівня знань про здоров’я та здоровий спосіб життя та розвиток чотирьох компонентів психологічного здоров’я (когнітивний, емоційний, поведінковий та ціннісно-мотиваційний).

Відповідно до отриманих результатів повторного дослідження серед студентів із негативним ставленням до здоров’я, запропоновану нами корекційно-тренінгову програму можна вважати однією із форм психологічної допомоги студентам із негативним ставленням до власного здоров’я. Студенти, що пройшли комплексний курс психологічної допомоги краще усвідомлюють себе, у них підвищилась самооцінка. Також, вони краще контролюють свої емоції, поведінку, а також привітні у колективі, готові працювати.

Загалом, програма підвищення позитивного ставлення студентської молоді до власного здоров’я допомогла стабілізувати психічний стан студентів, оптимізувати їх ставлення до власного здоров’я та підвищити мотивацію до його збереження. Безперечно, можна вважати, що дані заходи позитивно позначилися на психологічному здоров’ї студентів.

Список використаних джерел:

1. Березовская Р. А. Исследования отношения к здоровью: современное состояние проблемы в отечественной психологии. Вестник СПбГУ. 2011, № 1. С. 221–226.
2. Завгородня О. В. Проблема психологічного здоров’я: спроба теоретичного аналізу. Практична психологія та соціальна робота. 2007, №1.      С. 55-60.
3. Завгородня О. В. Проблема психологічного здоров’я: теоретичні та прикладні аспекти. Психологія і суспільство. 2007, №3. С. 124-137.
4. Савелюк Н. М. Релігійна віра як чинник психічного та психологічного здоров’я сучасної молоді. Психологічні перспективи. Луцьк, 2012, Вип. 19. С. 208-217.
5. Хлівна О. М. Здорова особистість в світлі гуманістичної моделі А. Маслоу та акмеологічного підходу. Практична психологія та соціальна робота. 2005, №9. С. 1-4.