ТУРБОТА ПРО ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ: ДУХОВНА ПІДТРИМКА ЦЕРКВИ

Коструба Наталія Сергіївна
кандидат психологічних наук, доцент, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Проблема поширення коронавірусу змінила усі сфери життя. Незважаючи на інтенсивне медичне вивчення хвороби та пошуку ліків чи засобів для зменшення ризику зараження, наразі не має значних клінічних досягнень. Постійні інформаційні атаки та тривожні новини щодо поширення і смертності від Covid-19, які заполонили медіапростір тримають людей у постійній емоційній напрузі. Суспільство як ніколи потребує психологічної підтримки та інформаційної допомоги для подолання страху, тривоги та депресії, що виникли у наслідок пандемії. У пошуках спокою, багато вірян звертаються до релігії. Духовний інститут церкви завжди опікується людьми, які потребують підтримки та надії. Проте, карантинні обмеження значно звузили вплив церкви на життєдіяльність релігійної громади. Тоді церква значно розширила свою присутність у медіапросторі і своїми інформаційними повідомленнями дає настанови щодо духовності та релігійного життя в умовах карантину. Високий рівень довіри українців до церкви як соціальної інституції, передбачає і довіру до її інформаційних повідомлень.

Активно здійснюються дослідження впливу пандемії корона вірусу на психічне здоров’я у зв’язку із соціальним дистанціюванням (Lin, 2020), у різних вікових категоріях (Flett, Heisel, 2020). Також науковці розглядають медичний аспект досліджуваної проблеми, і стверджують, що інфекційні захворювання, такі як COVID-19, можуть мати величезний вплив на психічне здоров'я (Liang, Ren, Cao, et al., 2020).

Загалом, усі науковці сходяться на думці, що карантин через Covid-19 має великий вплив на психологічний стан суспільства. Психологічні наслідки пандемії коронавірусу залежать від індивідуальних відмінностей у реагуванні та сприйнятті ризику, а також практики особистої гігієни у зв’язку із соціальним дистанціюванням (Abdelrahman, 2020). Обмеження, пов'язані з пандемією, що підривають економічну стійкість та добробут, викликають хвилювання, страх, гнів, роздратування, розчарування, безпорадність, самотність та нервозність. Економічний спад, безробіття та бідність сильно пов'язані з серйозними наслідками психологічних супутніх захворювань, наприклад суїцидальної поведінки. Існує одне попереднє дослідження, яке вивчало взаємозв’язок самогубств та коронавірусу в Бангладеші (Bhuiyan, Sakib, Pakpour, et al., 2020).

S. Sahoo з групою дослідників повідомили про деякі психологічні наслідки для Індії, включаючи виявлення шкоди через дезінформацію COVID-19. Більше того, науковці стверджують, що брак точної інформації може вплинути на психічне здоров'я (наприклад, викликати депресію, тривогу, паніку та травматичний стрес) (Sahoo, Rani, at all., 2020).

Pелігійні конфесії ввели без прецедентні зміни у здійсненні своєї культової діяльності, у зв’язку із фактичною загрозою коронавірусу. Так, наприклад, римо-католицька церква спочатку припиняла всі меси, а потім забороняла певні жести в ритуалах (заборона прийняття Святого Причастя з чаші, натомість - у руки вірних, щоб уникнути фізичного контакту тощо). Буддистські храми та протестантські церкви біля Кореї також припинили релігійні збори. Румунська православна церква спочатку теж зробила деякі рекомендації для своїх віруючих (наприклад, приймати Святе Причастя ложками для одноразового використання), а пізніше переглянула ці рекомендації та відкликала своє рішення. Оцінку такій політиці дає у своїх наукових оглядах C. T. Ciocan (Ciocan, 2020: 153-167).

З початком кризи COVID, і більшість церков і міністерств змушені переходити у мережу Інтернет для радіомовлення та зв'язку. Під час пандемії багато релігійних громад припинили чи обмежили свої служби та зібрання. Люди у пошуках духовної підтримки знайшли способи частково компенсувати відсутність зборів через посилення особистої та сімейної молитви, за допомогою відеопотоків служб, онлайн молитов та дискусійних зустрічей (VanderWeele, 2020).

Ще до пандемії церкви швидко розвивались у напрямку, щоб перейти до надання віртуальних церковних послуг, але все ж це була не часта практика християнських конфесій. COVID-19 вплинув на появу нових практик, в результаті чого з'явилася нова форма «infrasecular space». Такі швидкі трансформації через надання онлайн-сервісів та віртуальної вбудованості розмивали лінії між священним та світським простором (Bryson, Andres, Davies, 2020).

Науковці мають суперечливі думки щодо релігійності як духовної підтримки у складні часи. Існують дослідження, результати яких свідчать, що релігійні студенти, як правило, мають більший рівень страху, ніж ті, що є світськими. Так, дослідження релігійності в Росії та Білорусі показують, що вона може мати декларативний характер значною мірою і не супроводжуватися регулярною релігійною практикою, такою як регулярне відвідування церкви та причастя (молитви, відвідування церкви, релігійне дотримання обмежень тощо). (Gritsenko, Skugarevsky, Konstantinov, et al., 2020). Цей результат суперечить думці, що релігійність є захисним фактором, який допомагає людині подолати складні життєві обставини та сприяє психологічному самопочуттю (Howell et al. 2019).

Загалом, роль, яку можуть зіграти релігійна віра та практика у наданні допомоги людям – це залишатися вільними від зараження коронавірусом та допомагати пом'якшити наслідки зараження, якщо це має відбутися (Koenig, 2020).

Дослідники S.M. Modell та S.L.R. Kardia відстоюють думку, що релігійна залученість допомагає зміцнити здоров’я і долати наслідки пандемії коронавірусу. Так, автори вважають, що релігія служить джерелом надії, яка дуже потрібна в емоційному та життєздатному сенсі під час кризи, а також надає практичні послуги, що зміцнюють здоров'я та добробут. Зокрема, акцентована увага на таких аспектах: церковні програми охорони здоров'я, підтримка надій та надання соціальних послуг (безкоштовна їжа, доставка, позики тощо) (Modell, Kardia, 2020).

Релігія, наука та уряд довгий час були опорами, які допомагали людям боротися зі страхами та загрозами, як SARS-CoV-2. Однак посилання на будь-яку з цих установ має обмеження і тому є джерелом розчарувань. SARS-CoV-2 - це нагадування про те, що ми можемо і потрібно поєднувати ці, здавалося б, різні погляди на науку, релігію та уряд. Кожна з цих установ пропонує способи впоратися з цією світовою пандемією, але вони можуть мати набагато більший вплив, якщо діятимуть в унісон для загального блага та добробуту всіх (Hong, Handal, 2020).

Враховуючи високий рівень довіри до церкви в Україні, а отже і до її повідомлень, набуває актуальності вивчення таких звернень на предмет інформаційно-психологічної безпеки людини. Тобто, чи допомагають інформаційні повідомлення церков впоратися із психологічними наслідками пандемії чи посилюють страх за здоров’я. Саме цей напрямок емпіричних досліджень вважаємо перспективним у межах окресленої проблематики.

 

Список використаних джерел:

  1. Abdelrahman M. (2020). Personality Traits, Risk Perception, and Protective Behaviors of Arab Residents of Qatar During the COVID-19 Pandemic. International Journal of Mental Health and Addiction. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00352-7
  2. Bhuiyan, A.K.M.I., Sakib, N., Pakpour, A.H. et al. (2020). COVID-19-Related Suicides in Bangladesh Due to Lockdown and Economic Factors: Case Study Evidence from Media Reports. International Journal of Mental Health and Addiction. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00307-y
  3. Bryson, J.R., Andres, L. and Davies, A. (2020). COVID‐19, Virtual Church Services and a New Temporary Geography of Home. Tijdschrift voor Economische en Sociale Geografie, 111, 360-372. DOI: https://doi.org/10.1111/tesg.12436
  4. Ciocan C. T. (2020). The measures religious cults took in front of COVID-19: weakness or diligence? Dialogo Journal, 6(2), 153 - 167 DOI: https://doi.org/10.18638/dialogo.2020.6.2.14
  5. Flett, G.L., Heisel, M.J. (2020). Aging and Feeling Valued Versus Expendable During the COVID-19 Pandemic and Beyond: a Review and Commentary of Why Mattering Is Fundamental to the Health and Well-Being of Older Adults. International Journal of Mental Health and Addiction. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00339-4
  6. Gritsenko, V., Skugarevsky, O., Konstantinov, V. et al. (2020). COVID 19 Fear, Stress, Anxiety, and Substance Use Among Russian and Belarusian University Students. International Journal of Mental Health and Addiction. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00330-z
  7. Hong, B.A., Handal, P.J. (2020). Science, Religion, Government, and SARS-CoV-2: A Time for Synergy. Journal of Religion and Health. https://doi.org/10.1007/s10943-020-01047-y
  8. Howell, A. N., Carleton, R. N., Horswill, S. C., Parkerson, H. A., Weeks, J. W., & Asmundson, G. J. (2019). Intolerance of uncertainty moderates the relations among religiosity and motives for religion, depression, and social evaluation fears. Journal of Clinical Psychology, 75(1), 95–115. https://doi.org/10.1002/jclp.22691
  9. Liang, L., Ren, H., Cao, R. et al. (2020). The Effect of COVID-19 on Youth Mental Health. Psychiatric Quarterly. https://doi.org/10.1007/s11126-020-09744-3
  10. Lin, C. Y. (2020). Social reaction toward the 2019 novel coronavirus (COVID-19). Social Health and Behavior, 3(1), 1–2.
  11. Modell, S.M., Kardia, S.L.R. (2020). Religion as a Health Promoter During the 2019/2020 COVID Outbreak: View from Detroit. Journal of Religion and Health. https://doi.org/10.1007/s10943-020-01052-1
  12. Sahoo, S., Rani, S., Parveen, S., Pal Singh, A., Mehra, A., Chakrabarti, S., Grover, S., & Tandup, C. (2020). Self-harm and COVID-19 Pandemic: An emerging concern - A report of 2 cases from India. Asian journal of psychiatry, 51, 102104. https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102104
  13. VanderWeele, T.J. (2020). Love of Neighbor During a Pandemic: Navigating the Competing Goods of Religious Gatherings and Physical Health. Journal of Religion and Health. https://doi.org/10.1007/s10943-020-01031-6
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2024
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
inforum.in.ua@ukr.net