ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОДОЛАННЯ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Актуальність такого явища, як булінг зумовила необхідність системного підходу в профілактиці насильства та подолання булінгу у закладах освіти.

 Мета: теоретично обґрунтувати шляхи профілактики булінгу у молодіжному середовищі.

Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник, цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого і молодіжного середовища.  Тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Булінг - це насильство:

-  фізичне (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

-  психологічне (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя,  ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

-  економічне (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

-  сексуальне (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

-  із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг - приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв).

Ознаки булінгу:

1. Сторони мають чіткі ролі: агресор і постраждала сторона;
2. Повторюваність, з метою приниження;
3. Психічна та/або фізична шкода;
4. Нерівність сил.

Не булінг:

1. Ролі учасників не розподілені;
2. Поодинокі випадки, без мети завдати шкоди;
3. Вільне вираження думок кожної сторони;

Що робити батькам, якщо дитина стала жертвою булінгу?

1. Зберігати спокій, бути терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
2. Поговорити з дитиною, дати їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації.
3. Запитати, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонувати свій варіант вирішення ситуації.
4. Пояснити дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування
5. Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
6. Підтримати дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

Скажіть їй:

• Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
• Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
• Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
• Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
• Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
• Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини. Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю. Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями.

Дитина не зустрінеться з булінгом, якщо:

Не буде плисти проти течії, не буде ігнорувати рішення класу за умови, що воно не суперечать її моральним нормам; Не даватиме підстав для приниження власної гідності ; Не демонструватиме свою фізичну силу; Не показуватиме свою слабкість своїми здібностями та захопленнями притягуватиме дітей до себе, а не відштовхуватиме; Свою обдарованість буде скеровувати на благо класу і школи;

Дитині треба знайти одного або кількох друзів серед однокласників; Налагодити спільну мову з усіма однокласниками; Запрошувати однокласників в гості; Навчитись поважати думку своїх однокласників; Не прагнути перемагати у всіх суперечках з однокласниками ;Навчитися програвати і уступати, якщо насправді не правий; Приймати себе і знати свої сильні сторони.

Як впоратися з ситуацією самостійно:

Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть.

Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.

Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Що можуть зробити вчителі?

У школі вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій.                              

Для успішної боротьби з насильством у школі:

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

-  розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

-  розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

-  вживає відповідних заходів реагування;

-  забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

-  повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Навчання навичок протидії булінґу в школі:

 Насильство у школі – буденна реальність для багатьох людей в усьому світі. Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні. Що стоїть за насильством у школах і що можна зробити, аби зупинити його, учні можуть дізнатися на тренінгах, які проводять на уроках основ здоров’я або у старшій школі на виховних годинах. Нижче наведено тренінги, ознайомлення з якими важливе для розуміння того, яким чином досягається набуття життєвих навичок у рамках освітнього процесу.

  Тренінги для початкової школи

 - 4 кл: Як відстояти себе. Діти демонструють уміння говорити «ні» на пропозиції однолітків, називають способи протистояння насиллю у своєму середовищі, наводять приклади позитивного та негативного впливу однолітків.

Тренінги для основної та старшої школи

- 5 кл: Спілкування з однолітками. Учні розвивають навички рівноправного спілкування з однолітками, вчаться розпізнавати ознаки дружнього й недружнього спілкування, протидіяти проявам агресії у своєму середовищі, захищати друзів від кривдників, звертатися по допомогу в критичних ситуаціях.

- 6 кл: Як протистояти тиску однолітків. Учні вчаться розпізнавати маніпуляції і протидіяти їм, демонструють уміння відмовлятися від небезпечних пропозицій сторонніх людей, друзів, протидіяти тиску компанії.

Підліткові компанії. Учні вивчають ознаки дружніх, недружніх, небезпечних компаній. Демонструють здатність припиняти агресію і насилля у своєму середовищі.

- 8 кл: Стоп булінг. Розвивають навички співчутливого ставлення до жертв насилля, навички надання і отримання допомоги. Вчаться розрізняти булінґ і піддражнювання, розробляють стратегії подолання булінґу.

Безпека спілкування у мережі Інтернет. Учні усвідомлюють відмінності між поняттями «булінґ» і «кібербулінґ», демонструють навички в умінні захищати персональні дані, уникати ризикованої поведінки в мережі Інтернет.

Як запобігти булінгу в учнівській спільноті:

Агресор і жертва мають приблизно однакові стартові позиції, які призвели до булінгу. Невпевненість у собі одного та бажання ствердитись за рахунок слабшого проти невпевненості в собі та відсутності можливості постояти за себе. У цій битві немає переможців.

1. Якщо ви помітили або запідозрили булінг, повідомте адміністрацію навчального закладу.
2. Не приховуйте випадки булінгу в класі заради збереження репутації школи. Доведіть до відома батьків дітей ситуацію з обох сторін конфлікту.
3. Залучіть психологічну службу до розв'язання проблеми.
4. Нe iгноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки учнів. Негайно втручайтеся у конфлікт.
5. Не підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.
6. Ретельно аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.
7. Допоможіть однокласникам потурбуватися про того, кого ображають. Будьте неупередженими у своїх оцінках, діях і висловлюваннях.
8. Говоріть з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень чи вибачень. Створіть умови, щоб ситуація не повторилася.
9. Розкажіть дітям, що таке насилля. Можливо, булери самі потерпають від агресії батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель поведінки.
10. Створіть у класі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інтереси, об’єднуйте дітей.
11. Будьте прикладом толерантного й виваженого ставлення до інших.
12. Покажіть дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її й дайте зрозуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.
13. Проконсультуйтеся з практичним психологом. Не залишайте справу, як є, сподіваючись, що ситуація сама зійде нанівець. Без допомоги фахівця не обійтися.

Джерела та література:

1. Барліт А.Ю. Форми і методи подолання (мінімізації) соціально-педагогічної та психологічної проблеми булінгу в освітньому середовищі // Горизонти освіти. 2012. №2. С. 44-46.
2. Найдьонова Л.А. Кібербуллінґ або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини // Методичні рекомендації. К., 2014. 96 с.