ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ СТУДЕНТІВ ДО СТВОРЕННЯ СІМ’Ї В КОНТЕКСТІ АНАЛІЗУ СУЧАСНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ ПСИХОЛОГІВ

Сім’я завжди була осередком позитивного розвитку людства, адже як інститут соціалізації забезпечувала появу потомства, успішне функціонування кожного з членів подружньої пари та загальну життєдіяльність суспільства. Складні реалії нашого сьогодення засвідчують існування численних викликів і загроз для існування сімейного благополуччя Умови війни, соціально-економічна нестабільність часто призводять до дезорганізації та появи істотного збільшення кількості розлучень, сімейного насилля, різнотипових деструктивних міжособистісних конфліктів між членами сім’ї, розладнання перцептивних стосунків, зниженням репродуктивності та рівня психологічної сумісності тощо. Безперечно, сучасні сім’ї потребують як соціального захисту, так і психологічної допомоги, особливо ж якщо вони кризові, проблемні та із групи ризику.

 Зазвичай основною причиною переважної більшості сімейних проблем є відмінності індивідуально-психологічних параметрів і характерологічних ознак подружжя. а також недостатня підготовленість сучасної молоді створювати успішні й стабільні сім’ї. Отож одним із дуже важливих стратегічних напрямків збереження та зміцнення стабільного й гармонійного шлюбу є насамперед культивування різнопланової і цілісної психологічної готовності молодих людей до створення і розбудови власного сімейного психопростору. Ефективність такої роботи повинна розпочинатися ще в  межах батьківської нуклеарної сім’ї, а також знаходить свою підтримку у стінах школи та упродовж навчання в університеті. Студенти досить часто вже створюють свої сім’ї, однак інколи мають недостатньо знань про специфіку психології шлюбу та сім’ї як об’єднання для народження потомства та забезпечення генеративного поступу нашої спільноти. Недостатня підготовленість до цього складного кроку і вибору згодом можуть слугувати причиною виникнення конфліктів, деструктивних сімейних взаємин, агресивності і навіть розлучень.

У ракурсі психологічного аналізу і надання допомоги повинні бути насамперед проблеми дошлюбного періоду, особливо ті, що пов’язані з вибором молодою людиною свого потенційного шлюбного партнера. Окремим аспектом є підтримка соціально-психологічного балансу в студентських сім’ях, адже внутрішньосімейні розлади й міжособистісні партнерські дисфункції можуть негативно вплинути як на психічне здоров’я одружених студентів, так і на результати їхнього академічного навчання та життєдіяльності загалом.

Теоретичний аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників проблем створення та існування сім’ї свідчить про те, що вчені досліджували різні аспекти психології сім’ї: психологічну сумісність подружжя та емоційну адаптацію у перші роки після укладення шлюбу (Р. П. Федоренко та ін.), чинники, що впливають на задоволеність шлюбом чоловіків та жінок, розподіл ролей у сім’ї (Г. І. Оніщенко), вплив ціннісних орієнтацій та шлюбно-сімейних настанов партнерів на майбутню подружню взаємодію (О. Я. Кляпець, М.-Л. А. Чепа), характер емоційних стосунків та невдале подружнє життя (Р. П. Федоренко, Г. А. Фомюк, та ін.).

Зазначимо, що розглядати проблему готовності до створення сім’ї необхідно також і через призму теоретичних положень загальної, педагогічної та вікової психології, що розкривають закономірності розвитку людини як самодостатньої, цільної, внутрішньогармонійної особистості.

Одночасно сім’я задовольняє і найважливіші особистісні потреби членів сім’ї, значення яких постійно зростає. Серед них потреба: відчувати єдність; усвідомлювати власну цілісність і унікальність; в довірливому спілкуванні; співпереживанні; співучасті. Іншими словами, шлюб сьогодні набуває самостійного значення як важливий інститут організації особистого та сімейного благополуччя. На зміну традиційним ролям прийшла гнучка, еластична кооперація стосунків і діяльності, заснована на спільності, цілей, потреб, поглядів, емоцій. Така діяльність стає не стільки ідеалом, але і реальністю для все більшої кількості сімей та важливою характеристикою сімей нового типу.

Дослідниками [2; 4; 5] вироблено декілька класифікацій шлюбно-сімейних стосунків, з яких найбільш суттєвою для нашого дослідження є класифікація за критерієм орієнтації на суспільні стереотипи, поширені у суспільстві. За цим критерієм виділяють традиційний та альтернативний шлюби. Традиційний шлюб – шлюб, що орієнтується на загальновизнані суспільні норми, на прийняті у суспільстві стереотипи. Альтернативний шлюб, прикладом якого є цивільний шлюб, – це шлюб, що орієнтується на особистісні потреби кожного партнера, навіть якщо вони вступають у суперечність з загальновизнаними суспільними нормами.

Тому серед різноманіття психолого-педагогічних проблем важливого значення і окремого науково-дослідницького статусу набуває вивчення питань, які належать до сфери інформаційної підготовки студентів до процесу створення сім’ї. 

О. Бондарчук дає системний опис проблеми сімейної співпраці та стверджує, що психологія сім’ї  залежить від партнерської координації між подружжям і спільному вирішенні всіх запитів, які досить часто виникають перед ними для того, щоб зберегти і якісно та кількісно розвинути власне сімейне вогнище, зокрема зберегти його  [1].

  Т. Буленко висвітлює соціально-психологічні основи функціонування сучасної молодої сім’ї, розкриває специфіку і тонкощі міжособистісних взаємин та статусно - рольових гармоній і дисбалансів між подружжям, яке лише на початку становлення.  Дослідниця стверджує, що етнопсихологічні засади, врахування базових загальнолюдських цінностей можуть істотно покращити спілкування, налагодити взаємодовірливі стосунки, підготувати молодят до зачаття і народження дітей. Окремим ракурсом постає аналітичний розгляд подружніх конфліктів, насамперед їхня типологія та профілактика, адже від цього залежить успішність як існування сім’ї, так і загальноособистісного благополуччя кожного з її членів. Також дослідницею запропоновано теоретичні підвалини для аналізу сучасних молодих сімей з урахуванням різних соціальних, матеріальних, моральних, духовних, сексуальних та інших трансформацій [2].

У контексті вивчення різнопланових проблем підготовки молоді до сімейного життя Л. Долинська і Т. Демидова наводять низку концептуальних положень, які допомагають осмислити цю складну проблематику та вирішити її в гуманістичyому річищі. Від міри готовності (фізичної. мотиваційної, вольової, інтелектуальної, сексуальної та ін.) істотно залежить рівень успішної налаштованості та реалізованості в подальших життєво-сімейних сферах самореалізації [3].

Вчені стверджують, що невдале подружнє життя зумовлює численні конфлікти, призводить до психоемоційного вигорання, блокує життєву активність та вкрай несприятливо впливає на становлення дітей і функціонування сімейного мікроклімату. Дослідивши теоретичні та практичні аспекти психологічного діагностування і консультування, авторка пропонує низку технологічних підходів та психологічних прийомів щодо оптимізації стану справ, зокрема з налагодження і відновлення сімейних комінукативно-перцептивних взаємовідносин [2; 3].

Цікавим і різноплановим є дослідження В. Захарченко, в якому досліджено подружні конфлікти та психологічні тактики і стратегії їх розв’язання в молодих сім’ях. Зазначено, що сучасний український соціум потребує мирного сімейно благополучного мікроклімату, тому численні зусилля фахівців соціономічних професій щодо надання допомоги сім’ям, зокрема проблемним або з групи ризику, приносять позитивні результати та істотно збільшують кількість просоціальних інтенцій [4].

Розглядаючи проблему «психологія і особистість», вчений багатоманітно висвітлює психологічні особливості розподілу сімейних ролей у подружніх парах із суттєвою різницею у віці. Звичайно, це вкрай складна дилема, адже різновікові перепони (вік, досвід, життєва мудрість, колишні набуті статуси тощо) можуть суттєво впливати на подружні пари, які мають таку різницю між собою. Від правильного і партнерського розподілу сімейних ролей істотно покращується система міжособистісної взаємодії та гармонійного співіснування між членами сімейного кола. Бажання домінувати або нехтувати сімейними обов’язками й ролями лише шкодить загальному позитивному життєіснуванню кожної різновікової сім’ї [2].

М. Мушкевич у дисертаційному дослідженні розкриває психологічні особливості впливу батьківської сім’ї на молоде подружжя та зазначає, що якраз від досвіду проживання в повноцінних нуклеарних гармонійних сімейних мікрокліматах залежить і успішність побудови та функціонування власного створеного сімейного мікропростору якісних і гуманних, емпатійних і турботливих відносин [6].

Цілу низку цікавих публікацій, присвячених психології сімейної взаємодії, здійснено Р. Федоренко [7]. Дослідницею здійснено аналіз психологічних особливостей подружньої зради на різних стадіях функціонування сім’ї та констатовано специфіку мотивації до вчинення перелюбу здавалось би успішними і міцними сім’ями. Також дуже детально проаналізовано  психологію молодої сім’ї та сімейні кризи, насамперед в плані нейтралізації конфліктних взаємин. Р. Федоренко здійснено розлогий психологічний аналіз подружніх взаємин на різних стадіях функціонування сім’ї, а у співавторстві з К. Шкарлатюк запропоновано психологічний практикум з консультування: зміст, прийоми, технології, де вагоме місце займає якраз сімейне психоконсультування подружніх пар з проблемами гармонійного співжиття [ 7].

Дуже складну й важливу проблематику піднімає у своєму дослідженні О. Кізь, яка вивчає особливості формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім’ї. У дисертаційному дослідженні висвітлено гостру специфіку депривованих вихованців у прийнятті, набутті, розумінні та засвоєнні сімейних ролей і статусів. Відсутність власних батьків, тривалий режим різновидової депривації зумовлюють хаотизм і амбівалентність у розумінні сімейних ролей, що згодом негативно впливає на власні сімейні пріоритети колишніх вихованців і вихованок інтернатних закладів [5].

У процесі дослідження виявлені основні причини, що здатні впливати на готовність створювати сім’ї. Серед таких причин є: особистісна зрілість, сприятливі можливості для вибору шлюбного партнера, отримання самостійності, бажання відповідати нормам соціального оточення та стан матеріального благополуччя, кохання та бажання досягти певної мети, приклад друзів (які вже створили свою сім’ю), бажання батьків позбавити сина (дочку) можливості вести розгульний спосіб життя, стан матеріального благополуччя (здатність матеріально забезпечити сім’ю, наявність житла).

Аналіз проведених опитувань, щодо готовності студентів до шлюбу, показав, що її виразили 20% студентів, не визначилися – 18%, та взагалі не готові – 62%, що є домінуючим результатом. Підтвердженням цієї думки служить наявність потреби студентів у заняттях з психології сім’ї та шлюбу (заняття «потрібні» – 50%; «важко сказати» –15%; «не потрібні» – 35%). Отримані результати вказують на існування проблеми слабкої підготовки студентської молоді до сімейного життя.

Загалом, слід відзначити. що проблема психологічної готовності молоді, студентства до створення сім’ї висувається в ранг ціннісного спектру детального вивчення у працях численних сучасних вітчизняних психологів, що тільки засвідчує значущість цієї проблематики для психологічної теорії та психоконсультативної практики.

Список використаних джерел

1. Бондарчук О. І. Психологія сім’ї : курс лекцій. Київ: МАУП, 2001. 170 с.
2. Буленко Т. В. Соціально-психологічні основи функціонування сучасної молодої сім’ї. Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Луцьк, 2010.
3. Долинська Л., Демидова Т. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя. Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. За ред. Максименка С.Д.  Київ :, 2004.  Т.3, ч. 4. С.73-76.
4. Захарченко В.Г. Подружні конфлікти та стратегії їх розв’язання в молодих сім’ях. Український соціум.  2004. № 3(5). С.48-55.
5. Кізь О.В. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім’ї: Автореф. дис. канд. психол. н: 19.00.07 / Кізь Ольга Василівна. Київ: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2003.  204 с.
6. Мушкевич М.І. Психологічні особливості впливу батьківської сім’ї на молоде подружжя: дис... канд. психол. наук: 19.00.07. Луцьк, 2005. 251 с.
7. Федоренко Р. П., Шкарлатюк К. І. Психологічний практикум з консультування: зміст, прийоми, технології. Луцьк : Східноєвроп.нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 200 с.