СТАНОВЛЕННЯ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВ СТАРШОКЛАСНИКІВ В КОНТЕКСТІ ОСОБИСТІСНОГО РОСТУ

Актуальність дослідження. На сьогодні дедалі очевиднішою стає думка, що особистість має бути активним творцем власного життя в умовах постійних змін. Людина повинна не лише вміти ставити цілі та досягати їх, а також брати до уваги нові тенденції розвитку, зміни у суспільстві, зміни довколишньої соціальної ситуації тощо. Сучасні підлітки перебувають у дійсно складних життєвих ситуаціях, таких як Covid-19 чи війна. Такі зовнішні та соціальні зміни зачіпають покоління молодих людей, перед якими постає комплексна проблема життєвого самовизначення. Психологія життєтворчості визначається формуванням стратегій життєвого проєктування як свідомого творення особистістю способу і стилю свого життя. Іншими словами, будувати власну життєву стратегію. Життєву стратегію можна розуміти як бажаний результат та кроки його досягнення. Творче стратегічне проєктування пов’язане з відкриттям для себе потенціалу власної особистості, творчим осмисленням особистісних ресурсів, використанням власних та зумовлених соціумом можливостей. Тому дослідження особливостей формування та власне особливостей життєвих стратегій та перспектив старшокласників є дійсно актуальним на наш час, адже молоде покоління значною мірою вирішує майбутнє нашої держави і майбутнє нашого суспільства загалом.

Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі поняття життєва стратегія та перспектива у науковій літературі з боку різних концепцій та підходів та в дослідженні особливостей життєвих стратегій старшокласників.

Виклад основного матеріалу. Формування самосвідомості як новоутворення є ключовим моментом в підлітковому періоді. Самосвідомість – це здатність до рефлексії, тобто рефлекторна свідомість, за допомогою якої людина усвідомлює себе у своїх власних розумових діях та станах [3, c. 229-230]. Таке самоусвідомлення має багато схожостей з поняттям самовизначення і відповідно з життєвим самовизначенням. Тому формування життєвої стратегії є одним з ключових новоутворень підліткового віку.

А. Адлер з боку індивідуальної психології життєву стратегію розуміє як вибір стратегії, яка визначається умовами людського буття та яка дозволяє оптимально адаптуватись до суспільства та життя загалом. Він виділяв такі основні завдання життєвої стратегії як любов, дружба та робота [4, c. 22-24].

В рамках підходу неофрейдизму, К. Хорні розуміла життєву стратегію як вибір тієї стратегії, яка була визначальною у дитинстві та яка підпорядковувалась суспільним шаблонам. Вона виділяла такі основні цілі життєвих стратегій, як: «Рух до людей» (любов), «Рух проти людей» (боротьба за існування) та «Рух від людей» (незалежність) [4, c. 24-26].

З боку екзистенційно-гуманістичного підходу, Т. Кассер та Р. Райн дійшли висновку, що вибір стратегії визначається при вирішенні протиріччя між внутрішньою та зовнішньою мотивацією у ситуації конкуренції мотивів. Також вони виділили такі основні цілі які полягають в основу життєвих стратегій, як:

1. Внутрішні прагнення (особистісне зростання, здоров'я, любов, служіння суспільству тощо);

2. Зовнішні прагнення (матеріальне благополуччя, соціальне визнання та фізична привабливість) [2, c. 49].

Узагальнюючи можна сказати, що життєва стратегія полягає у способах перетворення умов, змін, життєвих ситуацій відповідно до особистісних цінностей. Варто зазначити, що життєва стратегія є динамічним утворенням. Життєва стратегія містить в собі такі первинні елементи: ціннісні та смисложиттєві орієнтації, локус контролю, спрямованість, рівень мотивації досягнень [1; 2].

Для проведення емпіричного дослідження мета якого полягала в виявлені особливостей життєвих стратегій старшокласників нами були вибрані такі методики:

1. Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.А. Леонтьєва;

2. Методика діагностики ціннісних орієнтацій Ш. Шварца;

3. Опитувальник термінальних цінностей І.Г. Сеніна;

4. Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса.

Вибірка складалась з 56 осіб, з них 35 дівчат та 21 хлопець, віковий діапазон 15-17 років. Діагностика проводилась в один етап.

Провівши математичний аналіз за допомогою коефіцієнту рангової кореляції Спірмена нами були отримані такі результати:

1. Сформованість системи ціннісних орієнтацій має позитивний кореляційний зв’язок з такими сферами життєвої стратегії як сфера професійного життя, сфера навчання й освіти, сфера захоплень;

2. Ціль в житті, тобто сенс життя як майбутні досягнуті цілі, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою захоплень;

3. Процес життя, тобто сенс життя в отримуванні задоволення від процесу життя, має позитивний кореляційний зв’язок з сферою захоплень;

4. Результативність життя, тобто сенс життя в уже наявних досягненнях та спогадах, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя та сферою захоплень;

5. Локус-Я, тобто схильність підлітка вважати що його вміння та здібності можуть змінити хід ситуації, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою навчання і освіти, сферою захоплень;

6. Локус-Життя, тобто усвідомлення підлітком свободи та можливості самостійно керувати життям, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою навчання і освіти;

7. Мотивація досягнення успіху має позитивні кореляційні зв’язки з професійною сферою життя та сферою навчання й освіти.

Підлітки будуючи свою життєву стратегію зазвичай прагнуть самореалізовуватись та розвиватись у таких сферах, як професійна сфера життя, сфера навчання й освіти, сфера захоплення. Тобто, можна говорити про тенденцію підлітків пошуку справи яка приноситиме їм задоволення та матеріальний дохід. Ставлення сфери навчання й освіти на вищий рівень свідчить про бажання підлітків навчатись, саморозвиватись, опановувати нові та вдосконалювати уже наявні здібності й навички.

Висновки. Життєві стратегії являються важливою складовою системи життєтворчості особистості «життєва позиція - життєва стратегія - життєва перспектива». Життєві стратегії мають чітку структуру, до якої входять ціннісні орієнтації, локус контролю, відчуття відповідальності, рівень суб’єктивного контролю, розуміння сенсу життя, рівень мотивації досягнення успіху.

Сучасні підлітки будуючи свій вектор життя значної уваги приділяють таким сферам як: професійна сфера, сфера навчання й освіти, сфера захоплень. Вони не просто шукають своє місце в сфері професій, а шукають своє призначення, своє місце яке приноситиме їм задоволення, а не лише матеріальний достаток.

 

Список використаних джерел

1. Гончаренко Ю. В. Життєві стратегії особистості: психологічний аналіз. Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки. 2017. Т. 1, № 2. С. 79–83.

2. Кононенко О. І., Аржаткіна В. І. Психологічна структура життєвих стратегій як основних складових спрямованості особистості. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2015. № 2(37). С. 48–52.

3. Сергеєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П. Вікова психологія: навч. посібник. К.: Київський ун-т ім. Б. Грінченка, МОН України, Центр учбової літератури, 2012. 375 с.

4. Столяренко О. Б. Психологія особистості. Навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2012. – 280 с.