ВПЛИВ ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ НА ОСОБИСТІСНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Актуальність дослідження. Формування самосвідомості як новоутворення є ключовим моментом у юнацькому періоді. Самосвідомість – це здатність до рефлексії, тобто рефлекторна свідомість, за допомогою якої людина усвідомлює себе у своїх власних розумових діях та станах 3, c. 229-230]. Якщо говорити коротко, то самосвідомість являє собою самоусвідомлення людиною самою собою. Самовизначення є важливою складовою самоусвідомлення. Самовизначення полягає у свідомому та самостійному виборі людиною того ким вона являється та ким хоче бути та яке місце хоче посісти у суспільстві. Самовизначення має багато видів, однак особистісне самовизначення має тісний зв'язок з самоактуалізацією, рівнем адаптації до нових умов, з рівнем входження до суспільства. На формування особистісного самовизначення впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Тому дослідження впливів факторів на формування особистісного самовизначення юнаків є актуальним на сьогодні. У сучасних дослідженнях можна знайти зв’язки індивідуально-типових характеристик з особистісним самовизначенням, однак детальних досліджень впливу локусу контролю (відчуття внутрішньої відповідальності) на формування особистісного самовизначення в юнацькому віці нами виявлено не було.

Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі поняття локусу контролю та особистісного самовизначення у сучасній психологічній літературі та в проведенні емпіричного дослідження на дану тематику.

Виклад основного матеріалу. Рівень суб’єктивного контролю відноситься до однієї з найважливіших характеристик самосвідомості людини. Він має вплив не лише на поведінкову саморегуляцію, а й на патерни соціальної взаємодії, внутрішнє відчуття відповідальності, рівень активності тощо. Рівень суб’єктивного контролю як відчуття відповідальності свідчить про соціальну зрілість людини [1, c. 15-18].

Проблематикою суб’єктивного контролю займались такі вчені як Дж. Роттер, А. Реан, К. Муздибаєв, В. Столін, М. Савчин, А. Ксенофонтова, І. Кондакова, М. Нілопець, О. Дмишко, Т. Кириченко, І. Кошлань, О. Кузнєцова та інші. Однак, концепція Дж. Роттера про локус контролю впродовж багатьох років залишається однією з найбільш використовуваних.

Концепція Дж. Роттера ґрунтується на двох типах відповідальності, а саме на інтернальному та екстернальному локусах контролю. Локус контролю – це узагальнені очікування особистості, які залежать від того якою мірою підкріплення залежать від власних дій, рішень, навичок (внутрішній або інтернальний локус контролю) або ж залежать від зовнішніх обставин та факторів (внутрішній або екстернальний локус контролю). У свою чергу, узагальнені очікування – це суб’єктивне розуміння людиною джерела контролю, відчуття відповідальності за вчинки, уявлення про свої здібності, знання й навички [1, c. 15; 51].

Інтернальний та екстернальний локус контролю являються полярними поняттями. Люди з екстернальним локусом контролю не беруть на себе відповідальність, шукають виправдання в зовнішніх факторах (удача, випадковість, вплив оточення тощо). У той час як люди з інтернальним локусом контролю у своїх діях та рішеннях беруть відповідальність на себе, впевнені що саме вони є творцями свого життя.

Особистісне самовизначення являється ключовим елементом і основним новоутворенням юнацького віку. Особистісне самовизначення має вплив на всі інші види самовизначень: на професійне, на суспільне, на релігійне та інші [3, c. 229].

В основу нашого розуміння особистісного самовизначення полягли роботи таких вчених Е. Еріксон, Л.І. Божович, В.О. Татенко, В.П. Казмиренко, О. Докуніна, О. Легун, К. Маслюк, Л. Орбан, Р. Пасічняк, І. Пивоварчик та інші.

Особистісне самовизначення формується через подолання перешкод та конфліктів між внутрішнім (індивідуально-психологічні характеристики, досвід тощо) та зовнішнім (актуальна соціальна ситуація, оцінювання особистості іншими людьми тощо), і найголовніше через усвідомлення особистісного смислу життя, та через розуміння того, що вона здатна своїми вчинками та думками досягнути бажаної самореалізації у суспільстві.

Передумовами формування особистісного самовизначення є сформованість системи ціннісних орієнтацій, особистісне розуміння сенсу життя, відчуття відповідальності за свої рішення та їх вплив на життєвий шлях [2].

Для проведення емпіричного дослідження мета якого полягала в виявленні впливу локусу контролю на особистісне самовизначення юнаків нами була сформована вибірка зі старшокласників віком 15-17 років. Для діагностики необхідних характеристик нами були відібрані такі методики:

1. Методика «Локус контролю» Дж. Роттера;

2. Методика діагностики ціннісних орієнтацій Ш. Шварца;

3. Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.А. Леонтьєва;

4. Методика «Особистісний диференціал» Є.Ф. Бажіна, А.М. Еткінда.

Провівши математичний аналіз отриманих показників за допомогою коефіцієнту ранговою кореляції Спірмена, нами були отримані такі результати:

1) рівень вираженості інтернального локус контролю позитивно корелює з сформованістю системи ціннісних орієнтацій, тобто чим вищий рівень інтернального локусу контролю тим чіткішою є система ціннісних орієнтацій в юнака, а отже він готовий до формування особистісного самовизначення;

2) рівень вираженості інтернального локусу контролю позитивно корелює з такими шкалами з тесту смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.А. Леонтьєва як «Ціль», «Процес», «Результативність». Тобто чим більш виражений інтернальний локус контролю тим чіткішою у юнака є позиція стосовно його розуміння сенсу життя;

3) рівень вираженості інтернального локусу контролю позитивно корелює з фактором «Оцінка» з методики «Особистісний диференціал» Є.Ф. Бажіна, А.М. Еткінда. Тобто, чим вищий рівень інтернального локусу контролю, тим позитивніше та об’єктивніше оцінює себе юнак, а позитивна самооцінка теж є важливою складовою особистісного самовизначення.

Висновки. Успішність формування особистісного самовизначення залежить не лише від мотивації, інтровертованості, екстравертованості, а й від локусу контролю. Сформованість системи ціннісних орієнтацій, індивідуальне розуміння сенсу життя, позиивна Я-концепція та інтернальний локус контролю зумовлюють швидше формування особистісного самовизначення як ключове новоутворення юнацького віку.

Список використаних джерел

1. Дмишко О. С. Психологічні детермінанти розвитку локус контролю у підлітків : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.07. Львів, 2012. 238 с.

2. Докуніна О. М. Сутність та особливості особистісного самовизначення старшокласників. Теоретико-методичніпроблеми виховання дітей та учнівської молоді. Збірник наукових праць. 2011. Вип.  15. С. 72–79.

3. Сергеєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П. Вікова психологія: навч. посібник. К.: Київський ун-т ім. Б. Грінченка, МОН України, Центр учбової літератури, 2012. 375 с.