ОСОБЛИВОСТІ ПОТРЕБОВО-МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

У науково-психологічній літературі в розгляді сутності мотиваційного процесу особливо активно вживається поняття «потреби». Надзвичайно важливою є характеристика потреби А. Маслоу. Він характеризує «дефіцитом» ті потреби, незадоволення яких зумовлює в організмі «порожнечі», що потребують заповнення для збереження здоров’я організму. Саме А.Маслоу одним з перших класифікував поняття потреб, розбивши їх на різні групи. Він вважає, що існують потреби біологічно-фізіологічного типу, що відновлюють самозахист і рівновагу, тим самим знімаючи напругу [2].

Основні соціогенні потреби пов’язані між собою. Це потреби в відпочинку, освіті і праці, спілкуванні та пізнанні. Задоволення цих потреб неможливе без комунікаційної потреби, її можна представити такою парою потреб: спілкування  - усамітнення. Тому що, навіть товариський екстраверт інколи потребує самотності.

Потреби характеризують людську діяльність, пояснюють її інтереси, мотиви та цінності, це активна система, що розвивається і трансформується, одні потреби переходять в інші, змінюються.

Після аналізу психологічно-консультативної літератури нами були відібрані такі методики для емпіричного вивченя: методика «Діагностика мотиваційної структури особистості» (В. Е. Мільмана) та методика «Діагностика особистісних і групових базових потреб» (А. Маслоу). Вибірку склали 40 здобувачів освіти віком 18-20 років Волинського національного університету імені Лесі Українки.

На основі результатів методики В. Е Мільмана  «Діагностика мотиваційної структури особистості» було створено гафік, що показує загальний середній показник мотиваційного профілю у групі (рис. 1).

Рис. 1. Середній показник мотиваційного профілю у групі.

Отже, на найвищому рівні знаходиться шкала О (мотивація спілкування)., трохи нижче розташовані шкали Ж (життєва забезпеченість) та ОД (соціальна мотивація). На крок нижче розміщена шкала ДР (творча мотивація), К (комфорт), далі – шкала Д (загальна активність). На найнижчому рівні знаходиться шкала С (статусно – престижна мотивація).

Результати свідчать, що для студентів основною є мотивація спілкування, це цілком передбачувано, адже воєнні умови ускладнили можливість повноцінно спілкуватись з рідними, частково бути членом студентського колективу, можливості стабільно комунікувати загалом. На другому місці опинилась підтримка життєзабезпечення та соціальна мотивація, це виявляться у бажанні бути максимально корисним для оточення та забезпечувати умови для нормального життєзабезпечення. Загалом, можна пов’язати це з тим, що у даний час усі хочуть бути корисними для країни, армії та людей, яким потрібна допомога, на цю сферу акцентується велика увага у цілому світі. Мотивація життєзабезпечення пов’язана з переоцінкою цінностей, розумінням, що в один момент можна втратити все, тому досліджувані хочуть вберегти стабільність у життєдіяльності.

 На четвертому та п’ятому місці знаходиться творча активність, як можливість реалізувати себе у цікавій діяльності, що приносить задоволення у якості отримання нових творчих навичок, та  соціальний статус, що виявляється у бажанні отримати повагу серед інших шляхом використання значимої діяльності. Цікаво, що комфорт та статусно-престижна мотивація, як прояв матеріальних цінностей та ключових точок у житті опинились на останніх місцях. Тобто можна вважати, що для даної вибірки найважливішим є потреба у спілкуванні, суспільній користі та самореалізації власних амбіцій.

Бачимо виражені піки профілю за шкалами ДР та О – це свідчить про імпульсивний тип профілю групи. Саме він є найбільш характерним для студентів та школярів. Цей профіль відображає значну диференціацію та іноді конфронтацію різних мотиваційних факторів всередині загальної структури особистості. Це можна пов’язати з етапами у житті досліджуваних, адже частина опитаних тільки почала опановувати обрану професію, вони приєднались до нової соціальної групи, у них багато цілей та мотивації максимально реалізувати себе і свої плани.  Інша частина – перейшла на етап вибору напрямку роботи, підвищення кваліфікації та трансформації свого життя, досліджувані починають відчувати себе частиною чогось більшого, впливовішого та важливішого, ніж просто навчання. Також в умовах воєнного стану самореалізація стала складнішою, адже доступ до денної форми навчання частково обмежений, це потребує трансформації діяльності, тому у досліджуваних підвищена потреба саме у цьому напрямку.

Отже, незважаючи на деякі відмінності у мотиваційній спрямованості, порівнявши загальножиттєвий профіль (середній бал – 16,7) та профіль, спрямований на активність і працю (середній бал 16,9), можна впевнено констатувати відсутність вираженої тенденції на спрямування до конкретного профілю. Інакше кажучи, досліджувані одночасно можуть спрямовувати власні зусилля на виконання такої діяльності, що  буде приносити не лише можливість самоствердження і внутрішнє задоволення, а й мати суспільну значимість.

На основі результатів тестування за методикою «Діагностика особистісних і групових базових потреб» А. Маслоу було створено діаграму (рис. 2).

Зони задоволення розподіляються таким чином:

        I.     Зона задоволення – 14-28 балів.

        II.     Зона часткового задоволення – 29-42 бали.

        III.     Зона незадоволення – 42 і більше балів.

Отримані результати виявили, що у досліджуваних у зоні задоволення  шкала 1 (матеріальні потреби) та шкала 4 (потреба у визнанні); у зоні часткового незадоволення шкала 3 (соціальні потреби), 5 (потреба у самовираженні); а у зоні незадоволення шкала 2 (потреби у безпеці).

Рис. 2. Ступінь задоволення п’яти головних потреб у групі

Незадоволення шкали потреби у безпеці цілком логічно пов’язане із воєнним станом у країні. Кожен з нас щодня переймається за своє життя та життя близьких, ми не можемо почувати себе у безпеці навіть якщо знаходимось відносно далеко від воєнних дій. Постійне життя у непередбачуваних обставинах та під впливом стресу викликає тривожність та відчуття постійної небезпеки і невизначеності.

Часткова незадоволеність міжособистісних потреб, потреб у самовираженні теж пов’язана з військовими діями, адже незалежно від того, що студенти навчаються на денній формі навчання присутні обмеження у спілкуванні кожного з опитуваних. Досліджувані не повноцінно можуть брати участь студентському житті.

Отже, методики А. Маслоу та В.Е. Мільмана підтверджують, що на період воєнного стану у досліджуваних найбільш нереалізовані потреби у спілкуванні, безпеці та соціальній користі.

Перспективи подальшої наукової та психолого-консультативної роботи вбачаємо в аналізі потребово-мотиваційної сфери особистості в умовах інших кризових ситуаціях та в проведенні корекційного тренінгу-релаксації.

Список використаних джерел

1. Захарко О. Внутрішня мотивація як психологічний феномен / О. Захарко. Соціогуманітарні проблеми людини. 2008. № 3. С. 143-150. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spl_2008_3_19 (дата звернення: 15.09.22).
2. Мишчишин М. М. Зміна професійних ціннісних орієнтацій студентів-психологів в умовах війни URL: http://visnyk.nuou.org.ua/article/view/255377/253184  (дата звернення: 17.10.22).
3. Рашидова С. С. Визначення феномену і поняття "потреба". Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2015. Вип. 5. С. 106-121. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2015_5_13 (дата звернення: 27.09.22).
4. Motivation‑and‑Personality A.H.Maslow URL: https://www.eyco.org/nuovo/wp-content/uploads/2016/09/Motivation-and-Personality-A.H.Maslow.pdf  (дата звернення: 15.09.22).