Професійна діяльність працівників поліції постійно супроводжується значною психоемоційною напруженістю, психічними навантаженнями і перевантаженнями, особливо у теперішній час, в період широкомасштабних військових дій, що тривають в нашій країні.
Стресогенний характер діяльності поліцейських в умовах військових дій, а також негативні детермінанти професійної діяльності неминуче призводять до виникнення змін емоційного стану, що супроводжується підвищенням рівня агресивності та тривожності, а також зниженням рівня стресостійкості тощо [4].
Метою дослідження є теоретичний аналіз психологічних особливостей емоційної сфери працівників поліції.
Особливі умови професійної діяльності працівників Національної поліції України, а саме: ризиконебезпечний характер діяльності з непередбачуваними наслідками (поранення, травмування), спілкування з асоціальними елементами та перебування у зоні, де відбуваються активні бойові дії, призводять до інтенсивних змін емоційного стану. Діяльність поліцейських характеризується значною негативною емоційною насиченістю, коли під час виконання професійних обовʼязків потрібно стримувати свої негативні емоції, а емоційне розвантаження здебільшого відкладається на невизначений проміжок часу [3]. У зв’язку з цим проблема дослідження психологічних особливостей емоційної сфери працівників поліції набуває ще більшої актуальності в сучасних психологічних дослідженнях.
Так, низка вітчизняних учених вказують, що психоемоційна напруженість, яка супроводжує процес діяльності поліцейських є фактором професійної деформації. Професійна діяльність поліцейських потребує від них високого рівня опірності стресу, фізичної й емоційної витривалості та внутрішнього імперативу [3]. Е. Єрьоменко зазначає, що обставини завищеної емоційної напруженості провокують у працівників поліції вербальні вияви емоцій і водночас деструктивно впливають на здатність якісно та раціонально мислити й, відповідно, адекватно діяти [2].
Але, не дивлячись на те, що негативні емоції створюють психологічну напруженість у роботі поліцейського, можна виділити низку чинників, які можуть нівелювати (усувати чи притуплювати) цю напруженість. До них можна віднести насамперед впевненість у суспільній корисності своєї роботи, а також власне задоволення, викликане кожним конкретним випадком розслідування і розкриття злочину [1].
Таким чином, проблема дослідження психологічних особливостей емоційної сфери працівників поліції є однією з найбільш актуальних проблем сучасної психології, адже професійна діяльність працівників поліції постійно супроводжується значною психоемоційною напруженістю, психічними навантаженнями, що викликають негативні емоції та є фактором професійної деформації.
Список використаних джерел
- Александров Ю. В. Особливості деформації емоційної сфери працівників національної поліції. Режим доступу : http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/6329/Osoblyvosti%20deformatsii%20emotsiinoi_%20Aleksandrov%20_2018.pdf?sequence=1&isAllowed=y
- Єрьоменко Е.А. Формування спеціальної професійно-психологічної готовності співробітників поліції засобами бойового хортингу : монографія. Київ : ГС «НФБХУ», 2021. 177 с.
- Кісіль З.Р., Кісіль Р.-В.В. Психоемоційна напруженість як детермінанта професійної деформації працівників Національної поліції України. Соціально-правові студії. 2021. № 3 (13). С. 177–188.
- Середа В. В., Кісіль З. Р. Юридико-психологічні засади запобігання професійній деформації працівників правоохоронних органів. Львів: Львдувс, 2016. 847 с.