СТРАТЕГІЇ СТРЕС-ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Програма розвитку ефективних стратегій стрес-долаючої поведінки студентської молоді спрямована на гармонізацію когнітивно-рефлексивного, емоційно-ціннісного та поведінково-регулятивного компонентів копінг-поведінки з урахуванням психологічних умов її розвитку. Підвищення ефективності стратегій стрес-долаючої поведінки засобами соціально-психологічного тренінгу є можливим завдяки розвитку навичок рефлексії, емпатії, саморегуляції та роботі з ціннісними орієнтаціями.

Крайні значення стресу, які проявляються у воєнних умовах, за надзвичайних обставин вимагають психологічної реабілітації особистості. На сьогодні розроблена досить велика кількість різноманітних методів для боротьби зі стресом, які, в основному, діляться на дві категорії: персональні стратегії, що можуть бути застосовані щодо поведінки людини, й організаційні стратегії, методичне забезпечення яких спрямоване на мінімізацію напруги освітнього середовища.

Розвиток ефективних стратегій поведінки допомагає подолати негативні наслідки стресових ситуацій, зберегти себе від дезінтеграції та різноманітних розладів, створити основу для внутрішньої гармонії, високої працездатності, визначити успішність своєї професійної діяльності, а також зберегти власне здоров’я. Сучасна психологічна наука пропонує ряд методів підвищення стресостійкості:

- соціально-психологічний ресурс (позитивне соціальне оточення); психологічна освіченість і психологічна культура особистості;

- особистісні ресурси (активна мотивація подолання стресу, сила Я-концепції, самоповага, емоційно-вольові якості, позитивність і раціональність мислення, стан здоров’я та ставлення до нього як до самоцінності тощо);

- інформаційні та інструментальні ресурси (здатність контролювати ситуацію, здатність до адаптації, інтерактивні техніки змінювання себе та навколишню ситуацію тощо);

- матеріальні ресурси (рівень матеріального доходу, безпека життя);

Варто виділити такі основні напрями формування стресостійкості студентів в умовах війни: мотивація до розвитку стресостійкості, яка передбачає прагнення підвищувати власну психологічну стійкість за допомогою різних технік та форм; забезпечення студентів знаннями про стрес, його чинники, особливості реагування на стресові ситуації, наслідки тощо; оптимізація психологічного стану людини; розвиток вольових якостей особистості; формування вмінь орієнтуватися в стресовій ситуації, обирати адекватні способи реагування на стресові чинники; попередження виникнення стресових станів серед студентів, що передбачає психоедукацію; формування сприятливого соціально-психологічного клімату у студентському колективі; налаштування особистості на позитивне мислення.

Також необхідно виокремити такі основні методи профілактики стресу за допомогою ауторегуляції: релаксація, надання першої допомоги при гострому стресі, аутоаналіз особистого стресу та ін. На тренінгових заняття можна використовувати профілактичні та психокорекційні методи подолання стресових станів.

Одна з найбільш простих і діючих технік подолання стресу - планування майбутнього. У багатьох випадках людина піддається стресу внаслідок недотримання цього основного правила. Якщо планувати, які нові ситуації могли б відбутися і які екстрені заходи можуть бути використані в майбутньому, то вони можуть підготуватися до непередбачених обставин. Можливість прогнозувати виникнення нових стресорів може різко зменшити їхній негативний вплив на власне здоров’я. Уникнути такого поширеного явища, як невроз, невротична реакція можна, якщо сформувати установки й уміння виходити зі стресових ситуацій з мінімальними втратами. З цією метою дослідники пропонують використовувати наступні психологічні техніки подолання стресу - динамічність установок.

Студент з великим набором гнучких установок і достатньо великим числом різних цілей, який володіє спроможністю замінити їх у випадку невдач, захищений краще від можливості виникнення стресової реакції, ніж людина, яка однозначно орієнтована на досягнення конкретного результату. Необхідно вміти знизити цінність втрати до терпимого - об’єктивація стресорів. Суть цього методу полягає в умінні відрізняти невдачу від катастрофи, окремий промах від краху всіх життєвих планів тощо. Іншими словами, це спроможність об’єктивно оцінювати те, що в першому своєму вираженні частіше всього уявляється катастрофічним або трагічним. Існує міра часу спілкування, вихід за межі якої може призвести не тільки до втрати конструктивного змісту, але й до конфліктів, і, як наслідок, – до стресових ситуацій.

Існує набір соціально-психологічних механізмів зниження напруженості, який пов’язаний з використанням прийомів «відходу» від напруженості шляхом «зниження» громадської і суб’єктивної значущості ситуації.

Додаткова стратегія боротьби з професійним стресом – це розслаблення. Релаксаційний тренінг містить у собі прийоми, що стимулюють глибоке розслаблення мускулатури. Таке розслаблення знижує тиск крові, нормалізує пульс і роботу інших тілесних функцій. Таким чином, використовуючи цю техніку в особливо напружений або неспокійний період, молоді люди можуть значно знизити вплив стресу на їхнє фізичне самопочуття.

Заслуговує на увагу метод «відключення», що рекомендує тимчасове усунення від складних, стресогенних проблем, перенесення уваги на відпочинок, хобі, інтереси, заняття фізичними вправами тощо. Відключення (відволікання) складається в умінні думати про що завгодно, крім емоціогенних обставин. Відключення потребує вольових зусиль, за допомогою яких людина намагається зосередити уявляючи сторонні об’єкти і ситуацій. Переключення пов’язане зі спрямованістю свідомості на цікаву справу (читання захоплюючої книги, перегляд фільму тощо) або на ділову сторону майбутньої діяльності. Як відзначають фахівці, переключення уваги з болісних роздумів на ділову сторону майбутньої діяльності, осмислення труднощів через їхній аналіз, уточнення інструкцій і завдань, уявне повторення майбутніх дій, зосередження уваги на технічних деталях завдання, а не на значимості результату, дає кращий ефект, ніж відволікання від майбутньої діяльності. Зниження значимості майбутньої діяльності або отриманого результату здійснюється шляхом надання події меншої цінності або взагалі переоцінки значимості ситуації.

Література

1. Коширець В.В. Особистісний простір сучасної молоді: особливості адаптаційних, мотиваційних та особистісно-поведінкових тенденцій. Психологічні перспективи. Луцьк: СНУ ім. Лесі Українки, 2017. Вип. 29. С. 125-136.
2. Скрипник В. Особливості перебігу та самосприйняття соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників: Вища школа, 2005. №2. 87-93 с.
3. Шкарлатюк К.І., Коширець В.В. Особливості професійних прогнозів майбутніх фахівців: монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2022. 200 с.