МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Об'єктивна необхідність морально-психологічного забезпечення, яке сприяє підтриманню високої боєготовності та боєздатності військовослужбовців. 

Під час війни в Україні одним з головних аспектів, які приведуть до перемоги, є морально-психологічна стійкість особового складу. Важливість  факторів, які впливають на моральний та бойовий дух військовослужбовців ,як позитивно так і негативно.

Важливим для підтримання морально-психологічної стійкості є такі складові системи роботи з військовослужбовцями : морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень ,інформаційно-пропагандистське забезпечення, культурно-просвітницька робота та організація дозвілля, військово-соціальна робота .

Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни профілактика правопорушень - це система організаційних, соціально-правових і виховних заходів щодо формування й розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.

 Інформаційно-пропагандистське забезпечення (ШП3) полягає у здійсненні органами державного та військового управління, командувачами, командирами (начальниками), штабами, органами по РОС, засобами масової інформації заходів впровадження гуманітарної політики держави у ЗСУ через систему інформації, військово-патріотичного виховання особового складу для формування у військовослужбовців громадянської свідомості і відповідальності.

 Культурно-просвітницька робота та організація дозвілля забезпечує формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу і задоволення їх естетичних і культурних потреб проведенням культурно просвітницьких заходів та організацією дозвілля особового складу.

Військово-соціальна робота передбачає здійснення соціально правових, інформаційних і організаційних заходів для сприяння військовослужбовцям і працівникам ЗС України, членам їх сімей у реалізації встановлених законами України, іншими законодавчими актами прав і пільг, а також в отриманні ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій, створенні у військових і трудових колективах соціальних умов і гарантій, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність, сумлінне ставлення до виконання функціональних та службових обов'язків.

Серед методів підвищення морально-психологічної стійкості військ основними є: підвищення фізичної готовності особового складу; підвищення рівня всебічної навченості; поліпшення стійкості та безперервності управління; зміцнення внутрішньогрупової злагодженості[2]

Загальними факторами впливу на умови бойової діяльності і особистість військовослужбовця є:

відомості про супротивника;

ступінь інформованості особового складу про обстановку і зміст завдань;

погодні умови, пора року і доби, характер місцевості;

наслідки бойових дій, наявність бойових або санітарних втрат, досвід подолання негативних психогенних станів, страху і паніки;

тривалість ведення бойових дій, ступінь фізичної і психологічної виснаженості особового складу;

сили і засоби, укомплектованість своєї частини;

стан управління і керівництва (укомплектованість офіцерським складом, наявність бойового досвіду у офіцерів, рівень їх авторитету);

наявність частин підтримки, взаємодії і забезпечення, результати їх дій; рівень злагодженості підрозділів та частин;

        рівень адаптованості та ступінь впливу на особовий склад факторів складної бойової обстановки, небезпеки і невизначеності [1].

Ці фактори носять різнополюсний характер та можуть впливати на особовий склад у цілому як позитивно так і негативно.

Негативно впливають на боєздатність військовослужбовців: непередбачуваність бойових дій та їх тривалість;

наявність загрози для здоров’я і самого життя;

дії на ворожій або замінованій території, під вогнем супротивника; оточення, загроза полону, жорстокість, брутальність ворога;

складні погодні умови (холод, спека, опади, туман), складна місцевість

(болото, гори, пустеля, тундра);

депривація сну, виснаженість, наявність поранень, захворювань; нестача набоїв, води, ізоляція, відсутність зв’язку з командуванням; конфлікти у підрозділі або у родинах військовослужбовців;

негативне ставлення до війни;

почуття психічної (фізичної) безпомічності (“комплекс жертви”); недостатній рівень соціального захисту військовослужбовців та їх родин.

Разом із тим, на психічну готовність і стійкість воїна позитивно впливають:

добровільність участі у війні, переконання у справедливості війни; висока самооцінка та інтелект, сталість бойових навичок; інтегрованість до підрозділу, високий моральний клімат у підрозділі; релігійність [1].

Отже, вирішення завдань, які стоять перед військовими, із заданою ефективністю можливе за умов надійного функціонування системи їх МПЗ.

Подальше вдосконалення системи морально-психологічного забезпечення діяльності військ повинно сприяти вирішенню основного завдання - відновлення територіальної цілісності, забезпечення недоторканності українських кордонів ,підтримання державного сувернітету України.

Список літератури

1.Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина ІІ. Батальйон, рота. – К.: Міністерство оборони України, 2010. – 217 с.

2. ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИЙ МАТЕРІАЛ занять з психологічної підготовки, як предмета навчання індивідуальної підготовки за модульним принципом під час проведення заходів бойової підготовки https://dovidnykmpz.info/wp-ontent/uploads/2018/06/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B7-%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8.pdf