ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Постановка проблеми та її значення. Успішність життєдіяльності особистості в суспільстві часто визначається не тільки рівнем освіти, певними знаннями та вміннями. Останнім часом все більшого значення набувають компетентності, пов’язані із способом мислення, комунікації та, безперечно емоційною грамотністю, тобто, емоційним інтелектом. Питання емоційного інтелекту набуває набуває все більшого поширення у працях  вітчизняних та зарубіжних вчених. Попри ґрунтовну розробленість даної наукової проблеми, вважаємо доцільним здійснити аналіз та систематизацію наукових джерел.

Аналіз останніх досліджень цієї проблеми. Тема емоційного інтелекту знайшла своє висвітлення в працях різних вчених, таких як: М. Белдок, С. Грінспен,  Дж. Маєр, П. Саловей, Д. Карузо,  Р. Купер, Д. Гоулмана,  Н. Холл, І. Аршава, І. Войціх, С. Дерев’янко, В. Зарицька, А. Кульчицька, Е. Носенко, Н. Коврига, І. Матійків, О. Чекстере, М. Шпак та ін.

Для оцінки емоційного інтелекту Дж. Майером, П. Саловеєм та Д. Карузо була створена методика MSCEIT (Mayer-Salovey-Caruso Emotional Intelligence Test), побудована як об'єктивний тест інтелекту, що охоплює два субтести на кожну «гілку» емоційного інтелекту авторської концепції/

Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі сучасних наукових обгрунтувань явища емоційного інтелекту.

Виклад основного матеріалу. Термін «емоційний інтелект» не є новим у психології, його визначення, як набору здібностей, було запропоноване у 1990 р. американськими дослідниками Дж. Майєром і П. Саловеєм .

Сталий інтерес до цього феномену пояснюється його винятковою значущістю для дослідження багатьох проблем психології. На відміну від когнітивного інтелекту (IQ), який, головним чином, зумовлений генетично, емоційний інтелект, як стверджують автори існуючих теорій, можна розвивати протягом усього життя, що робить ідею емоційного інтелекту справді демократичною.

У вітчизняній психології існують певні теоретичні традиції вивчення складної детермінації психічної діяльності людини на які спираються подальші наукові дослідження з проблеми емоційного інтелекту. Проблема єдності афекту та інтелекту відображена в працях багатьох українських вчених.

Досліджуючи емоційні здібності О.О. Бодальов збагатив уявлення про міжособистісний компонент емоційного інтелекту, висунувши ідею приналежності окремих суб’єктів до особливої соціальної обдарованості, яка виявляється через єдність інтелектуальних, емоційних і комунікативних здібностей, становить психологічну основу успішності їхньої комунікації з оточуючимию

Дослідники розглядають емоційний інтелект як рису особистості, спираючись на конструкт «емоційної самоефективності», який визначається через впевненість людини у притаманності їй ознак емпатії, асертивності, соціального та внутрішньо-особистісного інтелекту, емоційного інтелекту як здібності. Як і традиційні риси особистості емоційний інтелект, на думку авторів, репрезентує стиль поведінки та досвіду, який має контекстуалізований характер. Автори диспозиційної моделі емоційного інтелекту визнають суб’єктивність емоційного досвіду особистості.

Висновок. Поняття емоційного інтелекту розуміють як здатність усвідомлювати, розуміти і управляти власними емоціями, своїми думками і поведінкою, регулювати свій емоційний стан, а також це вміння управляти емоційними станами інших людей. Нині дослідження феномену емоційного інтелекту, спроб його теоретичного обґрунтування та шляхів розвитку набуває все більшого поширення, особливо у професійних сферах, які пов’язані із комунікаціями та спілкуванням. Цей так званий інтерес викликаний у першу чергу новими можливостями практичного застосування спеціальних знань, навичок та умінь, що значно підвищують ефективність та успішність діяльності.

Джерела та література.

1. Андрєєва І. Н. Емоційний інтелект: дослідження феномена. Питання психології. – 2006. – № 3. –С. 78-86.
2. Кульчицька А.В. Терещенко В.Г. До питання емоційних проявів та емоційних реакцій особистост.  Особистість і суспільство: методологія та практика сучасної психології: матеріали ІV міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (15 тарвня 2017 року) / за заг.ред. Л.В. Засєкіної, А.В. Кульчицької. – Луцьк: ПП Іванюк В.П., 2017. – С.22-25
3. Котик І. Кульчицька А. Емоційний інтелект як чинник успіху в життєдіяльності особистості. Матеріали ХV Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень (12−13 травня 2021 року). Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2021. С. 517-519
4. Mayer J. D. Modeling and measuring emotional intelligence with the MSCEIT V 2.0 / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D., Sitarenios G. // Emotion. – 2003. – №3. – P. 97–105.
5. Salovey P. Emotional intelligence / P. Salovey, J.D. Mayer // Imagination, Cognition, and Personality. – 1990. – № 9. – P. 185–211