Стрижневою психологічною рисою студенства є тісне переплетення формування особистісної і професійної свідомості. Вважають, що студентів, порівняно з іншими групами молоді цього віку, відрізняють такі риси: вищий освітній рівень, прагнення до знань, висока соціальна активність, досить гармонійне поєднання інтелектуальної й особистісної зрілості.
Головними сферами життєдіяльності студентів є професійне навчання, розвиток інтелектуального потенціалу, духовне збагачення, моральне, естетичне і фізичне самовдосконалення, особистісне зростання та самоствердження.
Студентський вік розглядається як особлива онтогенетична стадія соціалізації індивіда. Головним психологічним новоутворенням цього віку є відкриття свого внутрішнього світу, усвідомлення своєї унікальності. Це відкриття безпосередньо пов´язане з відокремленням особистості і переживається як цінність.
Студентський період життя характеризується виробленням ціннісних орієнтацій – спрямованості на певні цінності – еталони життя. Ціннісні орієнтації розширюють межі соціальної ситуації розвитку, виводять молодь на вищий рівень стосунків зі світом. У неї формується готовність до професійного та життєвого самовизначення. Провідною характеристикою свідомості юнака стає спрямованість на майбутнє. Молодь тяжіє до різних видів активності, що виявляється у широкому спектрі ціннісних орієнтацій.
Здобуття вищої освіти, безсумнівно, сприяє зростанню культурних потреб молоді, формуванню у неї необхідних навичок, умінь, настанов та мотивації для їх задоволення. У сучасних умовах освіта є системою засвоєння культури, а культура – це середовище, у якому живе, росте, і розвивається особистість. Освітнє середовище та культурно – дозвільна сфера суттєво впливають на процес соціалізації особистості студента, формування його духовного світу, визначення моральних цінностей як духовних орієнтирів.
Студенти зосереджують свою увагу на життєвій перспективі. Більшість молодих людей пов´язує своє уявлення про майбутнє з отриманням цікавої і захоплюючої роботи, яка вимагає глибокої професійної підготовки. У процесі професійної підготовки, з однієї сторони, необхідна самореалізація як постійний елемент практичного вираження свого "Я", а з другої – осмислення власної духовності постійного зворотного зв´язку між власними вчинками і цінностями, між активністю і самоконтролем, між особисто запропонованими перспективами і досягнутими результатами формується ставлення молодої людини до навчання, до майбутньої професійної діяльності, продовжується активний пошук себе, формуються якості професійно грамотного сучасного спеціаліста [2].
Важливим компонентом ціннісної самосвідомості є її життєві орієнтації, які виконують функції включення суб´єкта в тій чи іншій формі соціальної діяльності і виступають як відносно самостійні, функціонально єдині підсистеми ціннісних уявлень про певні сфери діяльності і пов´язані з ними соціальні цінності.
Життєва орієнтація формується в залежності від того, носієм яких цінностей є те чи інше коло знань для людини, і якого значення набувають дані цінності в її свідомості.
Як компонент молодіжної свідомості, життєва орієнтація включає в себе всі характерні для ціннісних орієнтацій рівні: емоційний, що характеризується, в першу чергу, соціальними почуттями; когнітивний, що виражає свідому спрямованість на форми життєдіяльності; поведінковий, що виражає готовність зайнятися тією чи іншою діяльністю.
В процесі здійснення життєвих планів молодь зустрічається з певними труднощами, і її ціннісні орієнтації формуються під суперечливим впливом різних факторів. Серед всієї багатообразності факторів, що впливають на ціннісні орієнтації молоді: системи освіти, діяльність політичних організацій, засобів масової інформації, ідеал, місце проживання, професійна зацікавленість, твори мистецтва і літератури, роль сім´ї .
Характерною рисою молоді є формування життєвих цілей, планів. Життєвий план виникає, з одного боку, в результаті узагальнених цілей, котрі ставить перед собою особистість, як наслідок побудови піраміди її мотивів, ставлення усталеного ядра ціннісних орієнтацій, які підпорядковують собі прагнення, що минають, з іншого – це результат конкретизації цілей і мотивів. Безпосередній вплив на життєві цінності особистості справляють цілі та інтереси суспільства, ідеологічні установки, моральні та правові норми, соціальні цінності. Життєві плани залежать від завдань, які визначаються об´єктивними умовами життя та ціннісними орієнтаціями студента.
Л. Долинська зазначає, що професійна підготовка у вузі не повинна обмежуватись лише передачею певних знань і формуванням професійних навичок. Вона повинна мати тісний зв´язок із професійною орієнтацією особистості, із формуванням певної системи цінностей, які є характерними для представників тієї чи іншої професії [1].
Розвиток системи цінностей у студентів є надзвичайно актуальним і складним, тому вирішення його можливе за наявності організаційно-педагогічних умов таких як організація та стимулювання рефлексивної діяльності студентів для орієнтації на професійні цінності, а також упровадження в процесі викладання суспільно-гуманітарних дисциплін спеціального курсу знань, що інформує про професійні цінності.
Джерела та література
- Долинська Л. В. Психологія ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя: навч. посіб. Кам´янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2008. 124 с.
- Кордунова Н. О. Ціннісні орієнтації як психологічні новоутворення особистості в період професійної підготовки. Психогенеза особистості: норма і девіація. Збірник наукових статей. Головний редактор Я. Гошовський. Луцьк: Вежа-Друк, 2019. С. 230-235.
inforum.in.ua@ukr.net