ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «ДРУЖБА» У ПСИХОЛОГІЧНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Пізнаючи світ через спілкування, особистість виходить на вищий щабель розвитку, проявляючи свою індивідуальність і прагнення бути особистістю, громадянином, професіоналом, мати широке коло друзів. Дружба закладає фундамент гармонійних міжособистісних стосунків та є великою цінністю у житті [1].

В сучасній психології дружба розглядається як особливий вид міжособистісних відносин в свідомості людини та прояв цих відносин в реальній поведінці. Аналіз наукових джерел засвідчує, що дружба як форма міжособистісної взаємодії характеризується вибірковими стосунками, взаємною прихильністю учасників спілкування, високим рівнем задоволеності, міжособистісними контактами, взаємними очікуваннями позитивних почуттів [5].

Метою дослідження є теоретичний аналіз поняття «дружба» у психологічному науковому дискурсі.

В усі часи дружба вважалася однією з найбільших цінностей в житті людини, в основі якої лежать безкорисливі взаємовідносини, засновані на довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях, довірі і взаємодопомозі [4].

Кожна людина розуміє дружбу по-різному і це залежить від низки факторів: віку, статі, життєвих обставин, соціокультурних умов тощо. Загалом більшість людей трактують її як певні ідеальні відносини з високим ступенем довіри.

Теоретико-методологічними засадами вивчення феномену дружби, особливостей її психологічної сутності, є праці М. Аргайла, Б. Байджелоу, Ш. Бюлер, Д. Ла Гайпа, М. Ейнсворт, Е. Еріксона, К. Є. Ізарда, Г. Костюка, С. Максименка, Ф. Райса, Р. Селмана, С. Холла, Е. Шпрангера та ін.

У Великому тлумачному словнику знаходимо визначення поняття «дружба» як стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. Дружні взаємовідносини безкорисні, засновані на довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях [3].

Дружбу як складне моральне почуття розглядають О. Паламарчук, Н. Дубравська та зазначають, що до її структури входять: потреба в спілкуванні з суб’єктом дружби, посилена звичкою, що викликає емоцію задоволення від спілкування; спогади про спільну з ним діяльність та її результати; спільні співпереживання, колишні, існуючі і можливі; емоційна пам’ять; почуття обов’язку; страх втрати; престижна (зазвичай ідеалізована) його оцінка [6].

Основними причинами дружніх стосунків (за М. Аргайлом) є: потреба в матеріальній допомозі та інформації; потреба в соціальній підтримці у формі поради, співчуття, довірливого спілкування; спільні заняття, загальні ігри, спільність інтересів [9].

Аналізуючи довіру, як умову розвитку дружніх взаємин Є. Клименко, Л. Рось вказують, що порушення довіри веде до припинення дружби. Афіліація породжує довіру, а за відсутності довіри у людини не виникає афіліативної потреби (потреби в сім’ї, потреби в дружніх взаєминах тощо) [7].

В. Сухомлинський писав, що саме дружба є школою виховання людських благородних почуттів, готовності до любові та віри у іншу людину. Вірність дружбі, відданість другу спонукає дітей, підлітків, юнаків до самовідданих вчинків [2]. Моральний кодекс дружби втілює вироблені культурою уявлення про те, якими мають бути людські взаємини: щоб придбати друзів, слід робити для них щось, що потребує часу, енергії, безкорисливих почуттів та уважності, привітності й душевності [8].

Таким чином, не дивлячись на значний інтерес до вивчення феномену дружби з боку дослідників різних галузей знань, у вітчизняній психології цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Дружба розглядається як особливий вид міжособистісних відносин в свідомості людини та прояв цих відносин в реальній поведінці.

Джерела та література

1. Бенькевич Г. Емоційний і чуттєвий зміст дружніх стосунків. Образ. Випуск 1 (30). ‘2019. С. 79-85.
2. Василь Сухомлинський. Афоризми. Педагогічний музей України ; укладач О. П. Міхно; наук. консультант О. В. Сухомлинська]. Київ : ПМУ, 2018. 104 с.
3. Великий тлумачний словник Режим доступу: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0
4. Гаврилюк А. А., Слободянюк А. В. Ставлення до дружби (за результатами дослідження). Матеріали XLIX науково-технічної конференції підрозділів ВНТУ, Вінниця, 27-28 квітня 2020 р. С.687-690.
5. Григорчук О., Дубравська Н. До проблеми подолання страхів у дитячому віці Проблеми сучасної психології. Випуск 2. Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2015. С. 41-45.
6. Дубравська Н.М. Підліткова депресія: психологічний екскурс. Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. № 2 (27). 2015. С. 66-68.
7. Клименко, Є. О., Рось Л. М. Довіра як умова розвитку дружніх взаємин. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Вип. 105. Чернігів : ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, 2012. С .147-149.
8. Культенко В. П., Коркач І. В., Дідик І. М. Етико-філософські виміри феномена дружби. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Вип. 203 (2). 2014. С. 48-56.
9. Черних Л.А. Особливості дружніх стосунків старших підлітків. Теоретичні і прикладні проблеми психології. № 2(34). 2014. С. 400-408.