ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Діти із затримкою психічного розвитку (ЗПР) складають дуже неоднорідну групу щодо причин і психологічних механізмів виникнення відставання у психічному розвитку, труднощів у навчанні та формуванні особистості кожної конкретної дитини. До числа дітей із затримкою психічного розвитку відносяться такі, у яких при потенційно збережених можливостях інтелектуального розвитку діагностується: низький рівень пізнавальної активності; незрілість мотивації до навчальної діяльності; знижена здатність до прийому та переробки інформації; обмежені, фрагментарні уявлення про навколишній світ; недостатня сформованість мисленнєвих  операцій; відставання в мовленнєвому розвитку при збереженні аналізаторів, необхідних для сприятливого формування мовлення та ін. [1] 

Затримка психічного розвитку – це сповільнення темпу розвитку психіки загалом, відставання у розвитку окремих психічних функцій (пам’яті, уваги, мислення, емоційно-вольової сфери), що призводить до порушень формування шкільних навичок.

У структурі порушення пізнавальної діяльності дітей з ЗПР значне місце займають недоліки пам’яті. Особливо яскраво ці порушення виявляються у молодших школярів, коли провідною є навчальна діяльність. Відомо, що необхідною умовою успішної навчальної діяльності є сформованість пам’яті.

Науковцями (А. В. Григоніс, Л. В. Занков, Т. В. Єгорова, В. І. Сумаракова) виділено наступні специфічні особливості пам'яті у дітей з ЗПР: зниження обсягу пам'яті та швидкості запам'ятовування; мимовільне запам'ятовування менш продуктивне, ніж в нормі; механізм пам'яті характеризується зниженням продуктивності перших спроб запам'ятовування, але час, необхідний для повного заучування, близький до норми; переважання наочної пам'яті над словесною; зниження довільної пам'яті; порушення механічної пам'яті [2].

У дітей з ЗПР порушена як мимовільна, так і довільна пам’ять. Причиною труднощів мимовільного запам’ятовування є знижена пізнавальна активність цих дітей. Наочний матеріал запам’ятовується краще вербального, а мимовільне запам’ятовування страждає в меншій мірі, ніж довільне. Зниження довільної пам’яті є однією зі значних причин неуспішності цих дітей. Школярі із ЗПР зі значними труднощами запам’ятовують умови задачі, швидко забувають прочитане [1].

Н. Піддубний відзначає, що мимовільна пам'ять у дітей із ЗПР страждає не в такій мірі, як довільна, тому доцільно її широке використання при їх навчанні.

Однією з основних причин недостатньої ефективності мимовільної пам'яті у дітей із затримкою психічного розвитку є зниження їхньої пізнавальної активності. У дослідженнях Т.В. Єгорової ця проблема була піддана спеціальному дослідженню, де було встановлено, що діти із ЗПР не тільки гірше відтворюють словесний матеріал, але й витрачають на нього значно більше часу, ніж їх нормально розвинені однолітки. Вони насилу знаходили потрібні слова самостійно та рідко використовували для цього допоміжні прийоми. У тих випадках, коли це все ж траплялося, найчастіше спостерігалася зміна мети дії [3].

Т. Власова, М. Певзнер вказують на зниження довільної пам'яті у дітей з затримкою психічного розвитку як на одну з головних причин їх труднощів у шкільному навчанні. Ці діти погано запам'ятовують тексти, не утримують в пам'яті мети та умови завдання. Їм властиві коливання продуктивності пам'яті, швидке забування вивченого.

Довготривала пам’ять проявляється у запам’ятовуванні та відтворенні знань, умінь і навичок, розрахованих на їхнє довгочасне зберігання та використання у діяльності. Молодші школярі з затримкою психічного розвитку мають знижений рівень розвитку довготривалої пам’яті через недостатність розуміння інформації, порушення уваги та мисленнєвих операцій. Значну кількість матеріалу учні з ЗПР забувають одразу після його сприйняття. Обсяг їх короткочасної пам'яті невеликий, інтенсивне забування відбувається в першу добу, а протягом двох-трьох тижнів йде значне забування [1].

Школярам із ЗПР притаманна недостатність використання раціональних способів запам’ятовування. Зниження рівня логічної пам’яті обумовлене недостатністю змістової переробки отриманої інформації. Відзначаються і особливості короткочасної пам’яті: зниження обсягу і швидкості запам’ятовування, повільне зростання продуктивності запам’ятовування, порушення порядку відтворення інформації, надмірна повільність.

Діти із затримкою психічного розвитку становлять багаточисельну групу дітей з особливими освітніми потребами. У частини дітей затримка психічного розвитку долається в умовах звичайної школи, проте, вони потребують спеціально організованого навчання,  відповідно до причин затримки психічного розвитку, особливостей пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та поведінки. 

Список використаних джерел

1. Діти із затримкою психічного розвитку та їх навчання. Навчальний посібник для педагогів і шкільних психологів.  Укл. Т. Д. Ілляшенко, Н. А. Бастун, Т. В. Сак. Київ: ІЗМН, 2017. С. 46-48.
2. Макарова О.А. Аспектний аналіз затримки психічного розвитку на вітчизняній психології.  Концепт. 2013. №1. С. 30-40.
3. Мартиненко І. В. Логопсихологія: курс лекцій. Навчальний посібник. 2-е вид., виправл. і доп. Київ: ДІА, 2016. 116 с.