ЦІННІСНО-МОТИВАЦІЙНІ ОРІЄНТАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ (на матеріалах досліджень з дисципліни «Вступ до спеціальності та основи наукових досліджень)»

Постановка наукової проблеми та її значення. Процес стрімких змін українського суспільства, який продиктований умовами воєнного стану та іншими значущими чинниками безумовно має відображення у масовій свідомості української молоді. В сучасній ситуації, ціннісні орієнтації виступають вищими принципами, які забезпечують ефективні умови взаємодії в малих соціальних групах та суспільстві в цілому. Система цінностей в суспільстві, їх характер і особливості є своєрідним орієнтиром в формуванні світогляду, мотивів, життєвих перспектив молодої людини. Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотивацію індивідуальної поведінки, але й складають світогляд, переконання людини.

Ціннісні орієнтації молоді формуються в процесі виховання і навчання. Причому навчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певній галузі, скільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяють самореалізації особистості.

Провадження освітнього процесу в університеті сьогодні орієнтовано на становлення та розвиток компетентної та освідченої особистості, здатної до усвідомленого та відповідального вирішення різнопланових завдань в умовах невизначеності. Мова йде про освіту, яка розвиває особистість яка свідомо ставиться до проєктування життєвих та професійних завдань.

Мета дослідження полягає у виявленні рівня сформованості та особливостей ціннісно-мотиваційних орієнтацій у першокурсників.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні взяли участь здобувачі освіти І курсу факультету психології віком 17-18 років. Загальну вибірку склали 72 особи. Емпіричне дослідження було проведене на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Для проведення емпіричного дослідження та діагностики особливостей ціннісно-мотиваційних орієнтацій були відібрані такі методики: тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.А. Леонтьєва; методика діагностики ціннісних орієнтацій Ш. Шварца; опитувальник термінальних цінностей І.Г. Сеніна; методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса.

Опираючись на отримані результати, можемо констатувати:

-           сформованість системи ціннісних орієнтацій має позитивний кореляційний зв’язок з такими сферами життєвої стратегії як сфера професійного життя, сфера навчання й освіти, сфера захоплень. Тобто, система цінностей дійсно має зв’язок та вплив на формування життєвих стратегій. Чим чіткішою є система ціннісних орієнтацій, тим краще майбутній фахівець будує життєву перспективу яка пов’язана з даними життєвими сферами;

-           ціль в житті, тобто сенс життя як майбутні досягнуті цілі, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою захоплень. Тобто, чим більше студент надає перевагу у досягненні майбутніх цілей та перспектив, тим частіше він обирає реалізацію в професійній або творчій сферах;

-           процес життя, тобто сенс життя в отримуванні задоволення від процесу життя, має позитивний кореляційний зв’язок з сферою захоплень. Тобто студенти які бажають отримувати задоволення від життя тут і зараз надають перевагу в самореалізації в творчій сфері. Саме в цій сфера особистість може отримати задоволення від того що займається улюбленою справою, яка захоплює;

-           результативність життя, тобто сенс життя в уже наявних досягненнях та спогадах, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя та сферою захоплень. Тобто юнаки, які розуміють сенс життя в спогадах та здобутих досягненнях надають перевагу у самореалізації на роботі або в творчості. В цих сферах вони матимуть можливість насолоджуватись закінченими витворами (сфера захоплень), закінчений результат яких приносить задоволення, а також спогади як вони їх робили, а також здобутою омріяною посадою;

-           локус-Я, тобто схильність першокурсника вважати, що його вміння та здібності можуть змінити хід ситуації, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою навчання і освіти, сферою захоплень. Будуючи свою життєву стратегію, юнак бере до уваги свої вміння, компетентності, навички та надає перевагу у самореалізації в цих сферах, тому що саме в них він може не лише використати свої знання на практиці, а й також покращити, вдосконалити їх аби досягти успіху;

-           локус-Життя, тобто усвідомлення підлітком свободи та можливості самостійно керувати життям, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою навчання і освіти. Тобто юнаки, які відчуваюсь в собі силу, відчувають себе вільними і здатними міняти події життя, надають перевагу самореалізації у професійні сфері життя та в сфері навчання й освіти. Студенти впевнені що здатні самостійно, без втручання зовнішніх факторів, досягти самореалізації у вибраній сфері;

-           мотивація досягнення успіху має позитивні кореляційні зв’язки з професійною сферою життя та сферою навчання й освіти. Тобто, багато юнаків які не бояться невдач, які цілеспрямовано крокують до цілі надають перевагу даним сферам;

-           помічена тенденція до негативного кореляційного зв’язку між локус-Я, локус-Життя та сферою сімейного життя. Тобто, чим менше юнак впевнений у своїх силах, чим менше вірить що події життя можна змінити, тим більше він намагається самореалізуватись в сімейній сфері. Це не обов’язково створення сім’ї, це швидше прагнення особистості у всьому допомагати рідним, сприяти сімейному благополуччю;

-           помічена тенденція до позитивного кореляційного зв’язку між локус-Я та сферою суспільного життя. Тобто можна висунути гіпотезу чим більше юнак впевнений у власних силах, тим більше він прагне будувати свою життєву стратегію опираючись на сферу суспільного життя, на цілі які передбачають досягнення гармонії в суспільстві, виконання діянь які благополучно впливатимуть на соціум.

Висновки та перспективи подальших досліджень. З отриманих результатів можна зробити висновок, що мотиваційно-ціннісні орієнтації студентів є динамічним процесом, однак нам вдалося виявити деякі особливості та закономірності.

Досліджувані студенти будуючи свої життєві плани зазвичай прагнуть самореалізовуватись та розвиватись у таких сферах, як професійна сфера життя, сфера навчання й освіти, сфера захоплення. Тобто, можна говорити про тенденцію до пошуку справи яка приноситиме їм задоволення та матеріальний дохід.

Важливим є те, що приорітетом і найважливішою ціллю для себе  переважна більшість визначити сфери навчання й освіти, що свідчить про бажання навчатись, саморозвиватись, опановувати нові та вдосконалювати уже наявні здібності й навички.

Студенти з чіткою життєвою стратегією та перспективою характеризуються впевненістю у своїх силах, об’єктивністю самооцінки, усвідомленням того що здатні змінити події життя, мотивацією досягнення успіху, цілеспрямованістю, а також сформованою системою ціннісних орієнтацій, якою вони керуються будуючи власну перспективу та цілі. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у лонгитюдному дослідженні даної проблеми.

Список використаних джерел

1. Гріньова О. М. Психологічні особливості авторського життєвого вибору в юнацькому віці. Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологічні науки. 2018. Вип. 1(47). С. 155-159.
2. Кабиш-Рибалка А. В. Життєві стратегії як творчі засоби проектування життєвого шляху особистості. Наука і освіта : наук.-практ. журнал. 2016. № 5. С. 95–99.
3. Кульчицька А. В., Динь О. Ціннісно-смислові уявлення в професійній діяльності психолога. Психологія. Цінності. Особистість: міжнарод. зб. наук. пр. / за ред.. М.З. Степуляка, І.Ю. Філіппової. – Луцьк: Волинь поліграф, 2016. – С. 148-151.
4. Кульчицька А. В., Мудрик А. Б., Соціально-психологічні особливості ціннісної сфери студентів-психологів. Міжнародна науково-практична конференція «Психологія. Цінності. Особистість.»; тема: «Ціннісно-смислові уявлення в професійній діяльності психолога», 22-24 червня 2016р. Луцьк-Світязь, С. 167-171.
5. Лаба О. I. Життєві стратегії молоді в умовах соціокультурної трансформації. Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. 2010. № 4 (8). С. 85–90.