ДО ПИТАННЯ ФРУСТРАЦІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

В сучасних умовах велика увага приділяється таким поняттям, як здатність до стресостійкості, ресурсність, психічне здоров'я та успішна життєдіяльність. Ці процеси залежать від багатьох чинників, як психологічних, так і соціальних. Фрустраційна толерантність є одним із таких факторів, який має значення для вивчення як соціально-психологічної характеристики особистості.

Для кращого розуміння поняття "фрустраційна толератність" вважається доцільним проаналізувати кожну з його складових окремо. Наприклад, термін "толерантність" означає готовність і здатність приймати особистість або річ без протесту. Український переклад цього терміну включає здатність поважати і приймати різноманітність культур, переконань, поглядів і поведінки людей без осуду та дискримінації.

Фрустраційна толерантність - це психологічна характеристика особистості, що вказує на здатність людини терпіти фрустрацію, тобто почуття розчарування, невдоволення або незадоволення, яке виникає, коли бажане не може бути досягнуте. Особистість з високим рівнем фрустраційної толерантності може краще витримувати стресові ситуації та реагувати на них, не вдаючись до агресивних чи депресивних проявів [1, 253 с].

Людина з високою фрустраційною толерантністю здатна краще витримувати стресові ситуації та реагувати на них без агресивних чи депресивних проявів. Це може дати перевагу у різних аспектах життя, таких як робота, навчання та міжособистісні стосунки. Проте, надмірне ігнорування проблемних ситуацій може призвести до накопичення та загострення проблем. Також, висока толерантність може використовуватися як пасивний захист від негативних емоцій, що може вплинути на самооцінку та психічне та фізичне здоров'я. [2, 88-94 с].

Необхідно зауважити, що якщо людина має дуже високий рівень толерантності до фрустрації, то вона може недбало ставитися до проблемних ситуацій, що може призвести до накопичення та загострення цих проблем. Крім того, високий рівень толерантності може стати захисним механізмом, який не дозволяє людині відчувати свої внутрішні стани та потреби, що може призвести до проблем з самооцінкою та здоров'ям. [3, 32-36 с].

Низький рівень толерантності до фрустрації проявляється в швидкому обуренні, розлюченні або паніці в ситуаціях, коли з'являються перешкоди або виклики. Це може призвести до некерованої поведінки, яка може бути небезпечною для самої людини та оточуючих. Така поведінка може мати негативний вплив на професійну діяльність та взаємини з іншими людьми, а також на загальну якість життя та благополуччя.

Отже, як високий, так і низький рівень толерантності до фрустрації можуть стати причиною погіршення фізичного та психічного здоров'я, зниження якості життя та погіршення міжособистісних взаємодій в професійному та особистісному житті. [4, 22-27 с].

Для того, щоб мати адекватну толерантність до фрустрацій, необхідно працювати над собою. Це можна зробити за допомогою освіти, самоосвіти, розвитку психологічної компетентності та використання різних соціально-психологічних методів та технік. Це допоможе збільшити розуміння та усвідомлення власних емоцій та реакцій, а також навчитися регулювати емоційні стани та контролювати реакції. Крім того, це також допоможе розвивати емпатію, шукати конструктивні рішення та спільні інтереси з іншими людьми, зосереджуватися на довгострокових цілях та розвивати добрі взаємини з людьми.

Загалом, розвиток фрустраційної толерантності потребує уважної уваги і тренувань. Це може вимагати значного часу та самодисципліни. Але крім цього, існують певні стратегії, які можуть допомогти в розвитку фрустраційної толерантності:

1. Позитивне мислення: Зосередьте свою увагу на позитивних аспектах життя та своїх взаємин з людьми. Оцінюйте свої успіхи та досягнення, а не тільки невдачі та розчарування.
2. Фізичні вправи: Фізична активність може допомогти вам розслабитися та зняти напругу, що може бути корисно при розвитку толерантності до фруструючих ситуацій.
3. Медитація: Практики уваги та медитація можуть допомогти зосередитися на теперішньому моменті та знизити рівень стресу.
4. Розвиток соціальних навичок: Навчіться ефективно спілкуватися з іншими та вирішувати конфлікти, що може знизити рівень стресу та фрустрації у взаєминах з людьми.
5. Вдосконалення практики саморегуляції: Навчіться розпізнавати знаки стресу та тривоги та шукати ефективні стратегії саморегуляції, такі як дихальні вправи чи глибоке вдихання [5, 188-193 с].

Таким чином, фрустраційна толерантність є соціально-психологічною характеристикою кожної людини, що базується на її типі нервової системи та соціальному досвіді. Вона є важливим фактором успішної життєдіяльності та кожен повинен розуміти свої особливості та працювати над особистісним розвитком та факторами, які на нього впливають.

Джерела та література:

1. Попик Ю.В. Формування фрустраційної толерантності у мененджерів освіти в умовах спільної діяльності: Дис..канд.психол.наук – Київ, 2008. – 253 с.
2. Холодова О.О. Загальні й особливі прояви фрустрації. Психологія. Збірник наукових праць. Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова, Випуск 20, 2003. С. 88-94.
3. Левченко, І. В. (2015). Фрустраційна толерантність як соціально-психологічна характеристика особистості. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія», (49), 32-36.
4. Шкурко Г.А. (2017). Фрустраційна толерантність особистості як фактор успішної адаптації до змін. Наука і освіта, 2, 22-27.
5. Яновська Г. А. (2014). Фрустраційна толерантність та шляхи її формування. Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 1(1), 188-193.