КОПІНГ-СТРАТЕГІЯ ЯК УМОВА ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ

Постановка проблеми. Праця в медичній сфері супроводжується постійною напругою та стресовими ситуаціями, проблемами, які необхідно швидко, ефективно та конструктивно вирішувати. Сучасні суспільні умови пов’язані із війною в Україні поставили нові виклики та завдання для медичного персоналу, зокрема медсестринства. Використання продуктивних копінг-стратегій може сприяти зниженню негативного впливу складних життєвих та професійних ситуацій, щоб запобігти порушенню психічного здоров’я та благополуччя.

Мета статті полягає в теоретичному аналізі трактування поняття копінг-стратегій, визначення пріоритетного типу копінг-поведінки медсестер. Методи: вивчення літературних джерел, їх аналіз, узагальнення, спостереження; бесіда.

Аналіз останніх досліджень показує зацікавленість визначенням поняття копінг-стратегія, що загалом трактується як «стрес-долаюча» поведінка, зокрема психологічне подолання стресу. Психологи доклали зусиль та загалом розкрили сутність копінг-стратегій, їхні види, роль у стрес-долаючій поведінці особистості, окремі особистісні чинники, які впливають на вибір копінг-стратегій[1; 2; 3; 4; 5; 8; 9;]. Звертаючись до перекладу з англійської слова «cope», то отримуємо значення «перебороти», «впоратися», «подолати», що загалом розуміється як когнітивні, емоційні та поведінкові зусилля, спрямовані на подолання труднощів у процесі взаємодії людини з довкіллям. Науковці виділяють, насамперед, базові копінг-стратегії, до яких відносять такі: стратегії «розв‟язання проблем», «пошук соціальної підтримки» й «уникання». Таким копінг-стратегіям притаманні свої специфічні характеристики. Зарубіжні дослідники R.S. Lazarus, S. Folkman [7; 5] описують такі копінг-стратегії як стратегія конфронтації, стратегія дистанціювання, стратегія самоконтролю, стратегія пошуку соціальної підтримки, стратегія ухвалення відповідальності, стратегія уникнення, стратегія планового розв’язання проблеми, стратегія позитивної переоцінки. Окрім цього, вони розподілені на активні та пасивні. Перші –  це цілеспрямоване усунення або послаблення впливу стресової ситуації, а другі – використання різного арсеналу механізмів психологічного захисту, які спрямовані на зниження емоційної напруги, а не на зміну стресової ситуації [7; 5]. Згідно R. Lazarus і S. Folkman стрес-долаюча поведінка (копінг поведінки) має на меті забезпечити та підтримати суб’єктивне благополуччя людини,  забезпечуючи фізичне та психічне здоров’я. Продуктивність копінг-стратегій була описана E. Frydenberg, R. Lewis [5].  Було визначено 18 стратегій копінг-поведінки, об’єднаних у три стилі: 1) продуктивне подолання, яке спрямоване на розв’язання проблеми; 2) проміжний – орієнтований на отримання соціальної підтримки; 3) непродуктивний –, що не сприяє розв’язанню проблеми. На думку S. Hobfoll [6], копінг-стратегії можуть бути виступати та розглядатися як ресурси особистості, оскільки вони сприяють успішній адаптації особистості до навколишнього світу, усіх його викликів. В результаті спостереження та бесід із медичним персоналом Волинської обласної лікарні (загальна пілотажна вибірка 22 медичних сестри), було виявлено, що в силу індивідуальних відмінностей, кожна особистість має власні когнітивні, емоційні та поведінкові спроби справлятися зі специфічними зовнішніми чи внутрішніми вимогами. Кожна людина по -різному оцінює напругу, що здатна перевищити ресурси людини. Критеріями конструктивних копінг-стратегій є ефективність вирішення складних життєвих та професійних проблем з якими стикаються медсестри щодня, а також, свідчення відчуття суб’єктивного благополуччя, позитивного емоційного настрою, психологічного здоров’я. Перспективою майбутніх наукових пошуків вбачаємо розроблення та впровадження комплексної соціально-психологічної програми емпіричного дослідження ефективних копінг-стратегій в професії медсестри.

Джерела та література

1. Дубчак Г. М. Аналіз стратегій копінг-поведінки майбутніх фахівців соціономічних професій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2016. Вип. 1. Т. 2. C. 28–39.
2. Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В. Методики для дослідження «mental health» персоналу організацій. Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2019. Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Вип. 54. C. 15–22.
3. Родіна Н. В. Ієрархічна модель структури копінг-поведінки. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2011. № 1. С. 120–129.
4. Billings, A. G., & Moos, R. H. Coping, stress, and social resources among audits with unipolar depression. Journal of Personality and Social Psychology. 1984. № 4. P. 877–891.
5. Frydenberg, E., & Lewis, R. Teaching Coping to adolescents: when and to whom? American Educational Research Journal. 2000. № 37. Р. 727–745. 32.
6. Hobfoll, S. E. Social Support: Will you be there when I need you? In: A lifetime of relationships. N. Vanzetti and S. Duck (eds.). California, 1996. P.12–22.
7. Lazarus, R. S. Toward Better Research on Stress and Coping. American Psychologist, 2000. No 55. P. 665–673. 35.
8. Mitchell R. E. Cronkite R. C., Moos R. H. Stress, coping, and depression among married couples. Journal of Abnormal Psychology. 1983. No 92. Р. 433–448.
9. Peterson, C., Seligman, M. E. P. Character Strengths and Virtues: A Handbook and Classification. New York, 2004. 800 p.