ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРНИХ АСПЕКТІВ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ

Постановка проблеми та її значення. Питання психологічної підтримки та супроводу осіб, що мають проблеми харчової поведінки, в сучасному суспільстві набули неабиякої актуальності. Адже популяризація моди на стандарти ваги й зовнішності, сприяють загостренню проблеми формування адекватної харчової поведінки осіб різного віку, а не лише підлітків, як вважалось тривалий час. Задовільняючи власну потребу відповідати ідеальним формам та образу, що культивуються масовою культурою, особистість втрачає свою індивідуальність та відмовляється від унікальності.

Аналіз останніх досліджень цієї проблеми. Досліджувана тема повністю та частково знайшла своє висвітлення в працях вітчизняних вчених, таких як Л. Абсалямова,  Л. Бурлачук, О. Кихтюк, А. Кульчицька, Т. Федотова, В. Шебанова та інші. Проте, не зважаючи на значні напрацювання, у цій проблематиці й досі є питання, що потребують ґрунтовного вивчення, зокрема це стосується культурних аспектів харчової поведінки особистості.

Виклад основного матеріалу. В психології харчова поведінка визначається як ціннісне ставлення до їжі, її прийому, стереотип харчування в повсякденних умовах життя та ситуації стресу; а також поведінка, орієнтована на образ власного тіла та активне формування цього образу [1, 2, 6].

Загалом ми розуміємо, що харчова поведінка людини спрямована на задоволення біологічних та фізіологічних потреб, хоча можна сказати, що тут певним чином реалізовуються психологічні та соціальні потреби. Під час споживання їжі особистість активно спілкується, вирішує певні ділові справи, вона супроводжує підписання угод, обговорення й прийняття спільних рішень, обмін емоціями, виявлення підтримки та демонстрація свого емоційного ставлення до іншої людини [3, 7].

Харчова поведінка формує й демонструє не лише уподобання, інтереси, цінності та установки особистості. Вона впливає на формування культурної, релігійної та етнічної ідентичності. Її розлади є маркером наявності внутрішніх конфліктів, страхів, комплексів, переживань особистості. Насамперед це пов’язано з тим, що харчова поведінка має зв’язок із сприйняттям образу власного тіла, впливає на адекватність ставлення до себе та самооцінки людини, певною мірою визначає рівень її самосвідомості [5].

Згідно таких параметрів, як структура цінностей особистості, культура та естетика харчування, харчову поведінку людини визначають як гармонійну (адекватну) та дисгармонійну (неадекватну) [1].

Як ми зазначали вище, харчування з народження пов’язане з міжособистісною взаємодією. Харчова поведінка, традиції та харчові звички особистості відображають: рівень розвитку культури, до якої людина належить; її національну, територіальну та релігійну приналежність; сімейне виховання у сфері харчової поведінки [4, 7].

Загалом, якщо говорити про харчову поведінку людей, у витоках цивілізації їжа мала сакральні, культові сенси: жертвоприношення, ворожіння, магічні ритуали, лікування тощо. У середньовіччі поняття харчування стало метафорою споживання взагалі: духовного, церковного (наприклад, ритуал евхаристії, де хліб і вино – містично є тіло та кров Божа), ідейного та культурного споживання інформації (в час цифрових медіа) тощо.

Можна спостерігати як історично трансформується саме поняття їжі та їстівного, що зумовлено багатьма чинниками: соціально-політичною ситуацією (відбувається політизація та політика в їжі), екологією (прагнення до вживання екологічно чистих продуктів), етикою (етичні норми у поводженні з тваринами як з рівними, популяризація вегетаріанства тощо), екокритикою, модою (популярними стають фастфуди чи дотримання основ здорового харчування), розвитком технологій (пошук шляхів нагодувати перенаселену планету, врятувати біорозмаїття: «м’ясо у пробірці», білок із комах) та інше. Харчова поведінка також демонструє матеріальні розбіжності між людьми й соціальну прірву між групами тощо.

Висновок. Отже, аналіз харчової поведінки особистості дозволяє визначити: особистий сенс та зміст, які вкладає людина в цей процес; настрій, що домінує в процесі споживання їжі; функції, які їжа виконує (відчуття безпеки, послаблення болю, підтримка позитивного емоційного стану). Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо у емпіричному з’ясуванні особливостей вияву ціннісно-смислової сфери осіб з різним типом харчової поведінки.

Джерела та література

1. Абсалямова Л. М. Психологія харчової поведінки людини. Навчально-методичний посібник. Харків: Видавництво «Смугаста типографія», 2017. 181 с.
2. Абсалямова Л. М. Роль «тілесного Я» в формуванні патернів харчової поведінки. Проблеми сучасної психології. 2017. Вип. 38. С. 23-38.
3. Абсалямова Л. М. Якість життя та харчова поведінка невротично хворих людей. Психологія: реальність і перспективи. 2017. Вип. 9. С. 12-18.
4. Бурлачук  Л. Ф,. Шебанова В. І. Локус каузальності як фактор трансформації внутрішньої картини життєдіяльності особистості з розладами харчової поведінки. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. 2015.№1(46). С. 53-66.
5. Шебанова В. І. Харчова поведінка в структурі тілесності: теоретичні й методологічні основи тілесності [Електронний ресурс]. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. Херсон, 2014. Вип. 1(2). С. 186-192.
6. Федотова Т.В., Кихтюк О.В., Кульчицька А.В. Психологічна підтримка у формування харчової поведінки підлітків в роботі клінічного психолога. Перспективи та інновації науки. Випуск 4(4). Київ, 2021. С. 410-422.
7. Федотова Т. В., Кульчицька А. В. Соціально-психологічні аспекти формування харчової поведінки в підлітковому віці. Психологічні перспективи. Випуск 33. Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2019. С.  178-204.