КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ У ПОДОЛАННІ СТРЕСУ

Воєнні дії, які тривають в нашій країні, є надзвичайним психологічним подразником для кожного, який викликає нервову напругу, призводить до накопичення негативних емоцій, що формують стресові стани й безпосередньо впливають на психологічний та емоційний стан людини.

Уникнути стресових станів неможливо, так як будь-яка подія у житті може стати причиною стресу. Емоційні переживання і поведінкова активність великою мірою залежать від способу мислення, оцінки ситуації та навиків управління стресом. Кожна людина по-різному реагує на стресові ситуації, характер поведінки однієї людини відрізняється від поведінки іншої в аналогічних умовах. Але важливо розуміти, що стрес є нормальною реакцією організму на потрясіння та травмуючі події. Однак, тривалий вплив стресу має руйнівні наслідки для життя і здоров’я людини. Проте, можливо і навіть потрібно змінити своє ставлення до стресових ситуацій, адже головне те, як ми самі сприймаємо подію чи ситуації, що виникають. Саме це зумовлює актуальність дослідження стресу, та його особливостей представниками різних наукових галузей.

У зв’язку із цим, особливої актуальності набувають питання вироблення особистістю ефективних поведінкових стратегій опанування стресових та травмуючи ситуацій, тобто копінг-стратегій. Ефективний копінг сприятиме підвищенню продуктивності життєдіяльності суб’єкта, рівню його психологічного  здоров’я [3].

У 1052 році Л. Мерфі було вперше застосовано термін «копінг» у здійсненому дослідження способів подолання вікової кризи дітьми. Автор визначав його як прагнення індивіда вирішити певну проблему. Пізніше, у 1966 році Р. Лазарус у своїй книзі «Психологічний стрес і процес його подолання» звернувся до копінгу для опису усвідомлених стратегій подолання стресу і інших подій, що породжують тривогу [1]

У результаті теоретичних і експериментальних досліджень було встановлено, що у процесі подолання стресу кожна людина використовує власні стратегії (копінг-стратегії) на основі наявного у неї особистісного досвіду і психологічних резервів (особистісні ресурси або копінг-ресурси). Саме через це копінг-поведінку почали розглядати як результат взаємодії копінг-стратегій і копінг-ресурсів [4].

На думку Р. Лазаруса, незважаючи на значну індивідуальну розмаїтість поведінки у стресових ситуаціях, існують два глобальних стилі реагування: проблемно орієнтований і суб’єктивно орієнтований [6].

Проблемно орієнтований (problem-focused) стиль передбачає раціональний аналіз проблеми і пов’язаний із розробленням та реалізацією плану залагодження складної ситуації. Проявляється в таких формах поведінки, як самостійний аналіз проблемної ситуації, звернення по допомогу до інших, пошук додаткової інформації. Суб’єктивно орієнтований стиль (emotion-focused) є наслідком емоційного реагування на ситуацію і не супроводжується конкретними діями. Проявляється у вигляді спроб не думати про проблему взагалі, залучення інших у свої переживання, бажання забутися уві сні, «втопити» свої проблеми в алкоголі, компенсувати негативні емоції наркотиками тощо [2].

Спираючись на ідеї Р. Лазаруса, Дж. Вейллант виліляє такі копінг-стратегії: стратегії вирішення проблем, як активні поведінкові стратегіі, при яких людина прагне використовувати всі наявні особистісні ресурси для пошуку можливих способів ефективного вирішення проблеми; стратегії пошуку соціальної підтримки, як активні поведінкові стратегії, при яких людина для ефективного вирішення проблеми звертається за допомогою і підтримкою до сім’ї, друзів, значущих інших; стратегії уникнення, як поведінкові стратегії, при яких людина прагне уникнути контакту з проблемою, ухиляється від її вирішення [3].

Копінг-стратегія «вирішення проблем» передбачає пошук широкого кола альтернативних рішень, що сприяють загальній соціальній адаптації. Відомо, що найчастіше в стресовій ситуації поведінка та дії людини неадекватні та дезорганізовані, така реакція на дію стресу вимагає від людини виконання таких дій: оцінки ситуації та усунення або зменшення джерела стресу. Тобто, вона передбачає активну розумову діяльність, яка полягає в аналізі стресової ситуації та засобів її зміни. Необхідною умовою реалізації її є фокусування на проблемі та визначення шляхів її вирішення [3].

Копінг-стратегія «пошук соціальної підтримки» зорієнтована на подолання стресової ситуації з допомогою інших людей, на прагнення до активної взаємодії з оточуючими (пошук емоційної підтримки у друзів, рідних, родичів у складних життєвих обставинах без зміни себе та ситуації, що склалася). Основними способами реалізації волаючої поведінки з використанням цієї стратегії є: «спілкування», «пошук підтримки, створення соціальної мережі підтримки», «консультації з фахівцями» (психолог-консультант, психотерапевт). Дана стратегія дозволяє визначити можливі джерела соціальної підтримки для подолання стресової ситуації за допомогою актуальних когнітивних, поведінкових і емоційних відповідей. Пом’якшуючи вплив стресорів на організм, вона тим самим зберігає здоров’я і благополуччя людини та формує її поведінку. Попередні невдалі спроби її отримати у подальшому пригнічують прагнення її пошуку [3].

Копінг-стратегія «уникання» орієнтує поведінку людини на відновлення емоційного благополуччя за рахунок спроб уникнути будь-якої взаємодії з існуючою проблемою. Вона дозволяє особистості зменшити емоційну напругу, емоційний компонент дистресу до зміни самої ситуації. Зазвичай це проявляється в намаганнях не думати про проблему, не звертати на неї уваги, переноситися у фантазіях з неприємної реальності до більш благополучного часу, забутися за допомогою алкоголю, транквілізаторів або наркотичних речовин тощо. Психологічний механізм такої поведінки характеризується інфантильною оцінкою того, що відбувається і є дуже близьким до механізмів психологічного захисту і тому неконструктивним шляхом розв’язання проблемної життєвої ситуації. Інший варіант цієї ж стратегії, це коли людина може намагатися змиритися з ситуацією, прийняти її як неминучу, вчитися співіснувати з новими обставинами, які не можна розв'язати об’єктивно, приймаючи їх як частину свого життя. В психологічній практиці подібна поведінка оцінюється як найбільш продуктивна в ситуаціях втрати (наприклад, смерть когось з близьких, втрата здоров’я тощо). В таких ситуаціях зусилля людини спрямовані на зміну власного ставлення до ситуації з врахуванням негативних обставин, що оцінюються нею як незворотні [3; 4; 5].

Оскільки життєвих труднощів та стресових ситуацій практично уникнути неможливо, то проблема вивчення копінг-стратегій має не лише теоретичний, а передусім практичний характер. Створення ефективної структури класифікацій копінг-стратегій дасть змогу розробити ефективні корекційні заходи, здійснювати психолого-консультативну і тренінгову роботу, спрямовану на надання допомоги людині у складних життєвих ситуаціях, а також готувати людей до самостійної результативної поведінки подолання.

Список використаних джерел

1. Войцеховська О. Сучасні напрями досліджень копінг-стратегій особистості. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2016. No 2. С. 95–104.
2. Демчук А. А. Копінг-поведінка, як засіб подолання невизначеності. Матеріали VІІ Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів. Актуальні задачі сучасних технологій. Тернопіль 28-29 листопада 2018. С. 167-168.
3. Похлєстова О.Ю. Копінг як функція стресостійкості особистості. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. 2019. №9, С. 291–299.
4. Ткачук Т. А. Копінг-поведінка: стратегії та засоби реалізації: монографія. Ірпінь, 2011. 284 с.
5. Folkman S. Personal control and stress and coping processes: A theoretical analysis. Personality and Social Psychоlogy. 1984. Vol. 46 р.
6. Lazarus R. S., Folkman S. The concept of coping. Stress and Coping. New York, 1991. P. 189–206.