Дана тема є досить важливою для сучасного суспільства, оскільки в умовах сьогодення ми зіткнулися з викликами до яких не були абсолютно готові ні ми ні увесь сучасний світ. Як стверджують експерти, це пов’язано передусім із загальною соціальною напруженістю, психологічною неврівноваженістю всього суспільства, що важко переживає наслідки повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Тенденція зростання агресивності, пригнічення настрою та апатії веде до погіршення психоемоційного стану особистості. Такий психологічний стан в основному залежить від рівня активності життєвої позиції.
Психологічні наслідки проявляються першими. Людина живе з почуттям провини та сорому, брак позитивних емоцій, замикається в собі, боїться та уникає спілкування. Також відбувається зміна особистих характеристик: зниження самооцінки, невіра в себе, відчай з подальшою депресією, вірогідність самогубства; життя у страху та обмеження свободи; обман, як основана модель поведінки; нереалізованість особистого самовираження.
На основі психологічних наслідків також можуть проявлятися і фізичні. Наприклад: фізична інвалідизація (ушкодження частин тіла, внутрішніх органів, каліцтво, інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, смерть); хронічні проблеми зі здоров'ям; важкі психічні порушення (ПТСР, депресія, синдром травми зґвалтування, наркоманія, тривожні розлади психіки). Як повідомляє голова Національної асамблеї людей з інвалідністю Валерій Сушкевич "інвалідизація" населення України за останні 16 місяців - від початку війни до середини 2023 року - має дуже високі темпи і стає критично проблемною для суспільства. За оцінками Конфедерації роботодавців України, активними учасниками ринку праці можуть стати 0,8-1 млн осіб з інвалідністю, які зараз не працюють [1].
За результатами досліджень UNFPPA (Фонд народонаселення ООН) кожного року внаслідок насильства над жінками Україна втрачає суму, яка дорівнює річному бюджету Одеси – 208 млн. доларів; на випадки, що не призвели до відповідальності, країна витратила за рік 487 тис. дол, видатки на пенітенціарні заклади – 6 205 тис дол. тимчасова непрацездатність, інвалідність, виплата пенсій по інвалідності та знижена працездатність потерпілих жінок разом становлять 2, 4 млн дол. витрат економіки держави; в Україні внаслідок насильства за ознакою статі гине більше жінок (600 жінок), ніж внаслідок воєнних дій (174 жінки на рік), у той час як економіка через ці смерті втрачає 1,5 млн дол.
Феномен соціальної естафети; небажання створювати сім'ї та народжувати дітей; зниження довіри до держави та дотримання прав та свобод громадян; домінування насильства на рівні міжособистісних міжкультурних відносин також відображаються в сучасних реаліях суспільства.
Компонентом психологічної кризи є також уявлення про безвихідність ситуації, неможливість розв’язання конфлікту, що виникає внаслідок відсутності інформації, необхідної для розв’язання проблеми, тобто зовнішніми чинниками, які людина має постійно враховувати. Іноді це дефіцит реальний, об’єктивний (у випадку особливо складної ситуації), в інших випадках-уявний, пов’язаний з особливостями психічної діяльності суб’єкта [2]. Зокрема характерними особливостями життєвої кризи є: почуття неконтрольованості того, що відбувається; несподіваність того, що відбувається; порушення звичного ходу життя; невизначеність майбутнього; тривале страждання (від 2 до 6 тижнів); переживання горя; почуття втрати, небезпеки або приниження.
Психологічна адаптація в даний час є важливим соціальним критерієм, що дозволяє оцінювати баланс особистісного функціонування в системі професійних, соціальних та міжособистісних відносин. Адаптація (adaptation) це системна реакція організму або особистості до мінливих умов і вимог навколишнього середовища. Психологічна адаптація залежить від багатьох змінних: індивідуальні особливості, психологічні захисту та копінг, важлива роль в процесі психологічної адаптації відводиться вимогам з боку соціального оточення. На біологічному рівні психологічна адаптація залежить від стану нервової системи та її здатності регулювати процеси гальмування і збудження. Тривале емоційне навантаження, відсутність можливості відпочинку і відновлення, як правило, закінчуються виснаженням фізіологічних ресурсів регулювання і зниженням адаптивних властивостей нервової системи. Темперамент, інстинкти, емоції, інтелектуальні здібності часто називають вродженими основами адаптивності [3].
Д. Хатті зауважує, що самоставлення впливає на цілий спектр аспектів поведінки, оскільки особа не сприймає себе й інших людей виключно на основі раціональних здібностей. Зокрема, людина з високим почуттям власної гідності найчастіше розглядає аспекти свого життя як важливі, вірить в їх реалізацію, її сприймання себе, своїх вчинків цілісніше й усвідомленіше [4, с. 120].
Самосвідомість людини виробляє особливі прийоми і способи переробки почуттів, думок, пов’язаних з конфліктом, через поведінку, а захисні процеси забезпечують регуляцію і спрямованість цієї поведінки. Також вона дозволяє зрозуміти які конкретні дії можна здійснити для покращення рівня задоволеності життям. Захисні механізми допомагають нам підтримувати цілісність самосвідомості, відповідають за функції самозбереження та пришвидшують подолання надмірного страху та тривоги. Дослідження та впровадження теоретичних та практичних аспектів проблеми психологічних захисних механізмів відображається у працях українських (І.Антоненко, Т. Горобець, Є. Карпенко, М. Кононова, В. Логвиненко, Л. Процик, Ю. Приходько, Т. Яценко та ін.) та зарубіжних вчених (Ж. Бержере, Е. Берн, Х. Келлерман, Х. Конте, Ж. Лапланш, Р. Плутчік, Ж.-Б. Понталис, А. Фрейд, З. Фрейд та ін.) [5].
Сформована впевненість в собі, самооцінка, емоційна стабільність, активність, здатність виражати свої почуття та потреби, адекватно оцінювати власні сили сприятиме нашій успішній реалізації. Також ми зможемо сміливо долати всі життєві проблеми та невизначеності, а також приймати всі розчарування, успіхи і невдачі.
Список використаних джерел
- https://interfax.com.ua/news/general/920086.html;
- Титаренко Т.М. Можливості підтримання та відновлення психологічного здоров’я особистості в умовах довготривалої травматизації. Особистість в умовах кризових викликів сучасності: матер, методол. семінару НАПН України. К., 2016. С. 42–51.
- https://pyrogiv.kiev.ua/shho-take-adaptaciya-v-psixologi%D1%97/
- Hаttіe J. Effeсts оf leаrnіng skіlls іnterventіоns оn student leаrnіng: а metа-аnаlysіs. Revіew оf Eduсаtіоnаl Reseаrсh. 1996. С. 120.
- Гончарук Н. М., Онуфрієва Л.А. Особливості формування психологічних захисних механізмів у ситуаціях спілкування в дітей підліткового віку. Psychological journal. Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2018. Вип. 6 (16). С. 52–66.
inforum.in.ua@ukr.net