У процесі професійного становлення особистості значну роль відіграє етап фахового навчання. Переходячи до ланки вищої професійної освіти, людина отримує певні знання та вміння, які стануть в нагоді їй у подальшому житті, а також вчиться адаптуватися до нових соціальних умов, у які вона потрапила.
Процес пристосування студента-першокурсника до умов навчання у закладі вищої освіти є актуальним питанням і сьогодні, адже від успішності даного процесу залежить ефективність його входження у професію, подальша професійна діяльність та особистісний розвиток індивіда як майбутнього фахівця. Поняття адаптації можна розглядати як процес пристосування особистості до нових умов, входження до нового соціального середовища, засвоєння і дотримання норм та правил цього середовища та вироблення нової моделі поведінки, яка буде прийнятною саме для цього оточення. Адаптаційний період студентів-першокурсників до умов навчання у закладі вищої освіти починається ще із перших днів навчання, адже саме у цей час відбувається «активне, творче пристосування студентів нового прийому до умов вищої школи, в процесі якого в студентів формуються оптимальні взаємини, покликання до обраної професії, раціональний колективний режим праці та побуту» [4, с. 62].
Адаптація студентів до навчання у ЗВО - це складний багатоплановий психолого-педагогічний процес, який включає не тільки пристосування особистості до умов закладу вищої освіти як до тимчасового специфічного середовища (до нових методів та прийомів навчання і норм студентського колективу), але і входження у професійну спеціальність (оволодіння нормами і функціями своєї майбутньої професійної діяльності), що у значній мірі визначає формування їхніх ідеалів, цінностей, певних особистісних якостей, а також професійний успіх у майбутньому. Оволодіння новою життєвою ситуацією, до якої потрапляє студент, стає одним з найважливіших чинників становлення та розвитку здатності індивіда до ефективного виконання навчально-професійної діяльності, особливостей її перебігу, а також результативності [1, с. 19].
Проаналізувавши соціально-педагогічну та психологічну літературу, можна визначити деякі основні форми адаптації студентів-першокурсників до навчання у закладі вищої освіти:
- формальна адаптація, яка проявляється у пізнавально-інформативному пристосуванні студента до умов закладу вищої освіти, структури вищої школи загалом, змісту навчання в ній та вимог, які постають перед студентом-першокурсником у навчальному закладі;
- соціально-психологічна або суспільна адаптація, що проявляється у внутрішній інтеграції (об’єднанні) студента-першокурсника із академічною групою та студентським колективом в цілому, пристосуванні до нового соціального середовища та прийнятті норм і традицій цього соціального середовища, у яке потрапляє індивід;
- дидактична адаптація, яка пов’язана із опануванням та розумінням студентом-першокурсником основного змісту своєї навчально-професійної діяльності, а також нових методів та форм навчальної діяльності у закладі вищої освіти;
- особистісно-психологічна адаптація, яка спрямована на внутрішнє прийняття індивідом своєї нової соціальної позиції студента та прийняття себе як майбутнього фахівця у певній професійній галузі [3, с. 128].
Кожна із форм адаптації студента-першокурсника до умов навчання у закладі вищої освіти є надзвичайно важливою і необхідною для входження до нового соціального середовища, для оволодіння нормами і функціями своєї професійної діяльності, а також для успішного професійного розвитку. Для досягнення успіхів у своїй навчально-професійній діяльності студент повинен ефективно пройти усі форми адаптації і навчитися примати нове середовище.
Зазвичай період пристосування студентів до умов навчання проходить по різному, на це впливають безліч факторів, але найпоширенішим є активність студента у навчально-професійній діяльності. Залежно від активності індивіда психологи Л. Подоляк та В. Юрченко розрізняють 2 види адаптивного процесу:
1) активна адаптація студента до умов навчання у закладі вищої освіти;
2) пасивна адаптація, тобто комформне прийняття цілей та цінностей нового соціального середовища.
Активна адаптація дозволяє студенту успішно проходити етап соціалізації. Студент не тільки приймає цінності своєї нової соціальної групи, а на їх основі будує відносини із іншими людьми та свою професійну діяльність.
Пасивна адаптація в свою чергу пов’язана із прийняттям студентом-першокурсником усіх норм і цінностей нового соціального оточення за принципом «Бути як всі» і небажанням будь-що змінювати та будувати ефективну взаємодію із іншими учасниками навчального колективу [5, с. 351].
Процес пристосування до них умов навчання у ЗВО так чи інакше проходять усі студенти. Але часові межі цього процесу у студентів-першокурсників можуть коливатися в межах року, хоча і бувають випадки, коли процес адаптації відбувався протягом декількох років. Проаналізувавши наукові дослідження вчених на дану тематику, можна виділити 3 фази адаптації першокурсників за часовими межами:
1. Початкова фаза, коли адаптаційний процес розглядається як психічна реакція організму на нові умови (закінчується приблизно в кінці I семестру).
2. Фаза перебудови пристосувальних механізмів, динамічного стереотипу та психічних процесів індивіда (триває до середини II семестру).
3. Фаза виникнення стійкої адаптації до нових умов, яка завершується в кінці I курсу. Проте, за результатами досліджень у 35 % студентів адаптованості до умов закладу вищої освіти не спостерігається [2].
Адаптаційний процес потребує і педагогічного забезпечення, а саме, визначення соціально-педагогічних умов, які могли б забезпечити ефективність процесу адаптації студентів-першокурсників у структурі освіти: наявність сприятливого педагогічного середовища; реалізація різних напрямів соціально-виховної роботи із студентами; впровадження відповідних організаційно-педагогічних умов, які допомогли б прискорити процес пристосування студентів-першокурсників [3].
Отже, адаптація студентів-першокурсників до умов навчання в закладі вищої освіти є складним та динамічним процесом, до якого входить прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, активність у процесі входження до цього середовища, включення до системи міжособистісних відносин навчального колективу та опанування нормами своєї навчально-професійної діяльності. Успішне проходження етапу адаптації першокурсників до нових умов навчання у ЗВО передусім впливає на їх соціальну взаємодію із оточуючими та майбутню професійну діяльність.
Список використаних джерел
1. Демченко В.А. Самосвідомість як фактор психологічної адаптації першокурсників до навчальної діяльності : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / В.А. Демченко. — Х., 2006. — С. 19.
2. Ефендієва С., Гончарова Є., Бєляєва О., Костенко В., Сологор І. Формування адаптації студентів-першокурсників до освітнього середовища закладів вищої освіти: Наукова стаття – 2023.
3. Левківська Г. П. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти: Навч. посібник / Левківська Г. П., Сорочинська В. Є., Штифурак В. С. – К. : Либідь, 2001. – С. 128.
4. Плотнікова О. Важливість вивчення індивідуальних особливостей першокурсників у період дидактичної адаптації // Рідна школа. – 2001. - № 10. С. 62–64.
5. Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: підручник / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко. — К. : Каравела, 2008. — С. 351.
inforum.in.ua@ukr.net