ТРАНЗИТИВНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЮНАЦТВА

Проблема транзитивності суспільства як його нестійкості, нерівномірності і непередбачуваності в плані розвитку соціальних зв’язків і відносин, є вкрай актуальною для сучасної психологічної науки. Однією з найважливіших характеристик транзитивного соціуму є криза ідентичності, що є визначальною ознакою соціального дозрівання молоді. Тому спробуємо окреслити базові проблемні питання у такій постановці питання.

Передусім, зазначимо, що сучасна цивілізація, напрацювавши велику кількість соціальних моделей, останнім часом переживає стан необхідності їх адекватної реконструкції. Передусім, ці потужні транзитивні змін впливають на психологію визначення траєкторії соціальних змін. Особливо це стосується так званої інформаційної транзитивності суспільства (невизначеність, плинність, багатозначність). В цьому плані говорять про так зване «кліпове мислення» сучасних користувачів інформаційних технологій, завдяки якому відбувається конструювання власної реальності. Конструювання реальності на основі багатоаспектної та неоднозначної інформації, є необхідною умовою вивчення образу світу та підвищення його конгруентності образу Я молодої людини. В результаті процесу конструювання реальності людина створює певний образ соціального простору, в якому важливим елементом є його соціальна ідентичність. Слід відмітити, що якщо в ситуації соціалізації і активного конструювання соціальної реальності людина переживає реальний дефіцит необхідної кількості зовнішніх орієнтирів, то їй необхідно звертатися до внутрішніх ресурсів та особистісних цінностей.

В цьому контексті варто згадати наукову позицію У. Бронфенбренера щодо обов’язкового врахування аналізу усіх можливих факторів середовища, які потенційно впливають на людину при вивченні процесу її соціалізації: мікросистема, що вміщує групи і інститути, з якими людина перебуває в близьких відносинах; мезосистема характеризується взаємозв'язками між різними компонентами мікросистеми; екзосистеми – це великі соціальні інститути і елементи соціального середовища, які істотно впливають на людину, але вона не має з ними прямого стосунку; макросистема розкривається в сформованих соціокультурних нормах, установках, правилах тощо, а також вона містить різні системи цінностей і стандартів, а також впливає на освітні та виховні стандарти [1].

А вирішальна позиція взаємодії на цих рівнях соціальної системи належить інформаційному простору. Віртуальне середовище, де можна створювати власні реалії і себе, досліджуючи нові горизонти своїх безмежних перспектив, особливо актуальне і затребуване серед молодих людей саме з цієї причини. Соціалізація молоді в інформаційному просторі розглядається сьогодні як ключовий процес формування і перебудови ідентичності. В інформаційному середовищі юнаки легко знаходять групи і субкультури, які відповідають їх інтересам і пропонують повноцінну модель соціалізації з прийняттям соціальних ролей, пошуку себе і свого Я-образу. Зміст акаунтів юнаків на різних соціальних платформах відображає різноманіття можливостей віртуального простору для створення та просування свого віртуального «Я», або, якщо можна так сказати, для конструювання своєї віртуальної ідентичності.

Також інформаційний простір можна розглядати як компенсаторне поле щодо конструювання соціальної реальності. У зв'язку з тим, що можливості маніпулювання інформацією про себе в інтернеті практично необмежені, сучасна молодь може дозволити собі будь-яку форму самопрезентації і самореалізації в міжособистісному спілкуванні, яку вони забажають. Це дає змогу не тільки обрати найбільш оптимальний простір для конструювання власної ідентичності, але фактично повністю контролювати враження інших людей про себе.

Ще одним важливим аспектом нетворкінгу є почуття відносної психологічної безпеки, яке підкріплюється труднощами встановлення правдивості інформації про людину. Все це, незважаючи на можливі небезпеки і зловживання, створює достатні умови для конструювання власної реальності в мережевих процесах, а також для компенсації невдач, що виникають в ході реальної соціальної взаємодії. При цьому дуже важливо підкреслити, що сучасна молодь не відчуває істотних відмінностей між реальним і віртуальним простором. Їх ідентичність абсолютно органічно вписана в обидві реальності, завдяки чому соціалізація відбувається в двох неконфліктних (або, скоріше, взаємодоповнюючих) умовах.

Окремо варто підкреслити значення ціннісних орієнтацій в контексті процесу соціалізації. Зазвичай цінності є специфічним відображенням у свідомості людини загальноприйнятих життєвих орієнтирів. Від ціннісних переваг залежить ставлення до світу і його сприйняття. Вагомим аспектом успішності взаємодії з реальним соціальним простором є збіг цінностей та інтересів з територіальною ідентичністю сучасної молоді. Тобто в залежності від місця проживання ступінь успішності соціалізації в мультикультурному просторі суттєво відрізняється.

Таким чином, соціалізація сучасної молоді в транзитивному світі вимагає перегляду не тільки підходу до розуміння самого процесу соціалізації, але і всіх пов'язаних з ним явищ. У цьому контексті важливо використовувати системний підхід до вивчення соціалізації та індивідуалізації представників сучасного молодого покоління, аналізуючи всі можливі варіанти особистісних змін та змін суб'єктності людини в різних умовах соціальної взаємодії. Такий системний аналіз набуває особливого значення в умовах воєнного стану, коли звичні механізми соціалізації вже не діють, а соціальний простір диктує необхідність вироблення підвищеної готовності до постійних змін і перебудови Я-концепції і системи цінностей.

Джерела та література:

1. Bronfenbrenner U. The ecology of human development: Experiments by nature and design. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1979. 349