Використання засобів штучного інтелекту у комп’ютеризації бібліотерапії

В епоху штучного інтелекту, де цифровізація проникає в усі сфери життя особистості, бібліотерапія залишається актуальною та важливою, поєднуючи традиційні методи психотерапії та новітні технології.

Вагомою особливістю бібліотерапії є вплив на побудову об’єктивної картини психофізіологічного стану особистості. Для ефективного використання даного методу необхідно застосовувати належні науково-дослідницькі методи та прийоми: синкретичний історичний аналіз – з метою визначення міждисциплінарних зв’язків та узагальнення апробованих терапевтичних можливостей бібліотерапії, а також перспективи їх розвитку та удосконалення; психологічний аналіз, який включає підбір спеціальної літератури, необхідної для корекції певного психологічного стану, художній аналіз тексту в синкретичній інтерпретації, психолінгвістичне тестування, художню персоніфікацію – ототожнення хворого з особистістю автора твору, або героя певного тексту.

Сучасні дослідження в галузі бібліотерапії відзначаються широким різноманіттям концептуальних підходів і тематичних ліній. Monroy-Fraustro D, Maldonado-Castellanos I, Aboites-Molina M, Rodríguez S, Sueiras P, Altamirano-Bustamante NF, de Hoyos-Bermea A, Altamirano-Bustamante MM. відзначають, що бібліотерапія традиційно трактується як нефармацевтичний метод лікування, тому пропонується насамперед як плідний і перевірений часом та досвідом застосування метод психологічної підтримки [1]. Завдяки бібліотерапії у досліджуваних активізувалися такі цінності, як автономія та справедливість, моральність і духовність та ціла низка інших просоціально позитивних рис.

Варто зауважити, що сьогодні розроблені різні схеми психогенних реакцій особистості відповідно до яких спеціалісти у галузі бібліотерапії складають каталоги літератури з урахуванням віку пацієнтів їх захворювань та інших проблем психічного здоров’я [4].

Бібліотерапія є психотерапевтичною методикою, яка здійснює позитивний вплив на особистість через читання, спеціально підібрані літературні твори, що допомагають нормалізації та оптимізації психіки. Бібліотерапія синкретично поєднує проблеми книговедення, психології, психотерапії та психокорекції. В основі бібліопсихологічної теорії знаходиться особистісний аспект взаємовідношення автора, тексту та читача. Варто зазначити, що основні механізми бібліотерапевтичного впливу на читача полягають не лише із ототожненням себе з героєм літературних творів, а й зі співпереживанням, емоційною розрядкою, нормалізацією самооцінки, зміною відношення до себе та оточуючих. Ефективність такої методики пояснюється тим, що її поетапне застосування майже повністю змінює первинну діагностику психологічного стану [3].

Варто зазначити, що бібліотерапія як психотерапевтичний метод містить ряд переваг: різноманіття засобів художнього впливу, довготривалість та силу враження, можливість неодноразового повторення курсу, відчуття спокою, впевненості у собі, віру у власні можливості і найважливіше – постійний розвиток особистості, відкриття нових можливостей для духовного росту, розвиток сили волі [2]. Необхідно враховувати, що якість бібліотерапевтичного лікування і діагностики залежить від ретельного підбору літератури для читання та психогенних реакцій особистості, які відбуваються під їх впливом у нервовій системі. Потрібно уникати книг і сюжетів, у яких успіх до героя приходить випадково, а також текстів з надмірно насиченою термінологією і важкою для сприйняття літературою з філософії. [6]. Варто зауважити, що бібліотерапія здійснює емоціогенний вплив на особистість з комплексною взаємодією аутогенного тренування, аромотерапії, музикотерапії, кінотерапії та інших методів регуляції та саморегуляції [4].

У час інтенсивної цифровізації усіх сфер життя особистості вище описанні особливості застосування бібліотерапії необхідно поєднувати з алгоритмами штучного інтелекту, де при розробці програмних засобів комп’ютеризації використовують тестування та обробку отриманої інформації, що закладена в кожній конкретній методиці вивчення. Такий підхід використовують у комп’ютеризації бібліотерапевтичних процесів, де представлена максимальна альтернатива у виборі одних або інших книг для читання в рамках терапії. Даний метод буде забезпечувати вибір для пацієнта з запропонованого йому комп’ютерного комплексу велику кількість текстів і можливість отримувати їх автоматизовано у вигляді комп’ютерних форм, або роздрукованих книг замовленого формату з бажаним шрифтом, а також спеціальних книг для читання в лікувальних цілях. Такий процес участі пацієнта у виборі текстів для читання буде здійснювати позитивний вплив на його психіку та здійснювати корекцію у функціонуванні мозкових структур [7].

Використання комп’ютерних форм бібліотерапії дає можливість для пацієнта отримавши цифрові або паперові копії, використовувати як завгодно: виправляти, підкреслювати та ін. Водночас варто зазначити, що автоматизація здійснення діагностичних та бібліотерапевтичних процесів на базі використання комп’ютерних технологій в алгоритмах штучного інтелекту містить ряд проблем, як методологічних, так і системного характеру. Сьогодні розроблена система алгоритмів штучного інтелекту дозволяє пацієнту проводити самодіагностику стану своїх психотерапевтичних процесів лише на рівні валеологічного здоров’я та застосовувати базову бібліотерапію під його особистим контролем без присутності лікаря, але не охоплює бібліотерапію при конкретних нозологічних одиницях, синдромах та станах таких як неврастенія, психосоматичні порушення, психози та ін.

На нашу думку, комп’ютерна бібліотерапія у реаліях сьогодення є однією з яскравих інноваційних методів сучасної психотерапії, яку потрібно ще розвивати та досліджувати. Подальший розвиток бібліотерапії знаходиться в активному та широкому її використанні в процесах сучасних комп’ютерних технологій та засобів, а також у розробці експериментальних комплексних комп’ютерних систем психофізіологічного діагностування.

Джерела та література

1. Петрик О. Бібліотерапія в контексті надання психологічної допомоги особистості (2024). Психогенеза особистості: норма і девіація : збірник наукових статей і тез / за заг. ред. Я. О. Гошовського, Д. Т. Гошовської, О. Є. Іванашко / Луцьк : ФОП Мажула Ю. М., 210–212.
2. BilichLL, DeaneFP, PhippsAB, BarisicM, GouldG. (2008). Effectiveness of bibliotherapy self-help for depression with varying levels of telephone helpline support. Clin Psychol Psychother.15:61–74. 10.1002/cpp.562
3. Cohen LJ. (1992). Bibliotherapy. The therapeutic use of books for women. J Nurs Midwifery. 37:91–5. 10.1016/0091-2182(92)90143-Q
4. ShoshaniHelvitz I. Bibliotherapy as a clinical tool and its applications in diagnosis, treatment and teaching medicine. Harefuah.2016,155(12):770–773. Hebrew.
5. Yeater EA, Naugle AE, O'Donohue W, Bradley AR. (2004). Sexual assault prevention with college-aged women: a bibliotherapy approach. Violence Vict. Oct;19(5):593-612. doi: 10.1891/vivi.19.5.593.63685. PMID: 15844727.
6. Yuan S., Zhou X., Zhang Y., Zhang H., Pu J., Yang L., Liu L., JiangX. &Xie P. Comparative efficacy and acceptability of bibliotherapy for depression and anxietydisorders in children and adolescents: a meta-analysis of randomized clinical trials //Neuropsychiatr Dis. Treat, 2018, 14: 353–365.
7. Zhou X., Hetrick S.E., Cuijpers P., et al. Comparative efficacy and acceptability of psychotherapies for depression in children and adolescents: a systematic review and network meta-analysis. World Psychiatry. 2015,14(2):207–222.