ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ПІДЛІТКА

В сучасному світі вивчення психологічних аспектів розвитку підлітків стає все більш актуальним і важливим завданням. Підлітковий період характеризується значними змінами в розвитку особистості, які впливають на всі аспекти їхнього життя - від соціальних взаємодій до формування власної ідентичності. Розуміння психологічних особливостей цього періоду є ключем до успішного взаємодії з підлітками та до сприяння їхньому здоровому і гармонійному розвитку. У даному контексті важливо розглядати не лише внутрішні психологічні процеси, а й їх взаємозв'язок зі змінами в соціальному та культурному середовищі.

В. Штерн говорив: «Перехідний вiк характеризується не лише особливою спрямованістю думок і вiдчуттів, прагнень і iдеалів, але і особливим образом дій». В. Штерн описує його як проміжний між дитячою грою і серйозною відповiдальною діяльнiстю дорослого і підбирає для нього нове поняття: «серйозна гра». Серйозна гра особливо важлива для розвитку підлiтка, оскільки в ній підліток вчиться стримувати свої цiлі, загартоувати свої сили [4].

Курт Левін описував особливу маргінальність підлітка, що проявляється у його позиції між дитячим світом і світом дорослих. На цьому етапі життя підліток вже не ідентифікується з дитячою культурою, але ще не може повністю впровадитися у дорослий світ, зазнаючи опір реальності. Це становить причину когнітивного дисбалансу, невизначеності у визначенні мети та планів в перехідному періоді.

Розвиток особистості підлітка досліджувався у психоаналітичному контексті, зокрема за теоріями 3. Фрейда і А. Фрейда. У період підліткового віку статеве дозрівання та активізація сексуальної енергії порушують раніше сформовану рівновагу в структурах особистості, що призводить до нових проявів дитячих конфліктів з підвищеною інтенсивністю [3].

У період підліткового віку спостерігається еволюція рефлексивного потенціалу, що не лише трансформує внутрішні аспекти особистості, а й сприяє народженню нових аспектів, зокрема, самосвідомості. Цей процес надає можливість підліткам глибше та повніше розуміти світ навколо. Вершиною цього розвитку є концепція "Я", яка представляє собою комплексне уявлення про себе, охоплюючи фізичні, інтелектуальні, характерні, соціальні та інші аспекти, а також включаючи самооцінку та індивідуальне сприйняття впливу зовнішніх чинників на особистість. Процес розвитку самосвідомості та формування самооцінки є визначальним фактором у формуванні ідентичності особистості [3].

Протягом підліткового віку змінюються мотиви взаємодії з однолітками: у віці 10-11 років домінує бажання проводити час разом з однолітками та спільно щось робити; у віці 12-13 років актуальною стає потреба знайти своє місце у колективі однолітків; у віці 14-15 років наголошується прагнення до автономії та бажання отримати визнання власної індивідуальності [1].

Науковці вказують, що підлітки у цьому віці починають відчувати відчуження від дорослих та намагаються створити певну відстань від них. Водночас їх ставлення до дорослих є двозначним: з одного боку, підлітки наголошують на рівності прав з дорослими, з іншого - вони все ще потребують підтримки, захисту та порад. [2].

Конфлікти та труднощі у взаємодії з дорослими виникають через розбіжності у їх уявленнях про ступінь самостійності підлітка. Ці конфлікти виникають внаслідок невміння або небажання дорослих враховувати особливості розвитку особистості у цей період та надати підліткові можливість зайняти нове місце поряд з ними.

Типовими характеристиками цього періоду є чутливість, коливання настрою, страх перед насмішками та зниження самооцінки. В цей час підліток виявляє підвищену збудливість і імпульсивність. Однією з основних активностей підлітка є інтимне та особистісне спілкування з однолітками.

Основні психологічні потреби цього віку включають бажання належати до колективу, пошук самостійності та незалежності від дорослих, а також прагнення отримати визнання своїх прав від інших. Розвиток самосвідомості та формування самооцінки визначають формування особистості [4].

Для підлітка надзвичайно важливо розуміти наслідки своїх дій, аналізувати свої помилки та досягнення, оскільки це впливає на його стосунки з оточуючими і власне ставлення до себе. Рівень самооцінки є ключовим у визначенні статусу підлітка у суспільстві і виявляється особливо яскраво у сфері спілкування та емоційних взаємодій.

Вагоме психологічне новоутворення віку – почуття дорослості. Воно представляє собою новий рівень домагань, що передбачає майбутнє становище, якого підліток ще не досяг. Звідси – типові вікові конфлікти з дорослими, які вкарбовуються в  пам’ять  дитини  і  визначають  майбутній  сценарій  створення  власної  сім’ї.

У підлітковому віці провідними сферами активності є міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця та навчання, що сприяє позитивному розвитку психіки та особистості в цілому.

Підліток взаємодіє з дорослими та ровесниками, зокрема, імітує дорослих і спілкується з ними, бажаючи мати такі ж права та можливості. Однак вплив рівностей не може зменшити важливості контактів з дорослими, які допомагають у формуванні особистості.

Слова українського педагога Василя Сухомлинського відображають основні аспекти взаємодії підлітка та дорослих, де дорослий має бути підтримуючим другом та наставником, а не контролюючим авторитетом [3].

Також важливою є спільна діяльність з дорослими на основі спільних інтересів, що сприяє самовираженню та соціалізації підлітка. Підліток також взаємодіє з ровесниками, бажаючи заробити їхнє визнання та повагу, що впливає на його розвиток та самооцінку.

Вивчення психологічних аспектів розвитку підлітків у сучасному світі набуває особливого значення через вплив цього періоду на всі аспекти їхнього життя. Розуміння психологічних особливостей підліткового періоду стає ключем до успішного спілкування та сприяє їхньому здоровому розвитку. Відчуття дорослості, маргінальність та переживання конфліктів із дорослими є типовими для цього віку. Необхідність взаємодії з однолітками та дорослими визначає шлях самовиявлення підлітка. Психологічні потреби, формування самосвідомості та самооцінки визначають становище підлітка у суспільстві. Важливою є підтримка та наставництво дорослих, а також спільна діяльність на основі спільних інтересів. Такий підхід допомагає виробити у підлітка не лише навички соціалізації, а й усвідомлення власної ідентичності та місця у світі.

Джерела та література

1. Булах І. C. Психологія особистісного зростання підлітка : монографія. Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. 340 с
2. Кульчицька, А. Полікарчик, С. Психологічний аналіз проблеми психоемоційних станів особистості в умовах сепарації. Психологічні перспективи. 41 (Чер 2023). DOI:https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kyl.
3. Павелків Р.В. Вікова психологія: підручник. Вид. 2-е, стер. К.: Кондор, 2015. 469 с.
4. Панасенко Н.М. Психологія підлітка в сучасній ситуації соціального розвитку. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної АПН України. За ред. С.Д. Максименка. Т.VІІ, вип. 1. –К., 2005. С. 235-243