ВПЛИВ СІМЕЙНОГО НАСИЛЬСТВА НА РОЗВИТОК ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ

Проблема сімейного насильства та його вплив на психічне та соціальне здоров'я членів сім'ї, особливо дітей, вже давно привертає увагу науковців та суспільства загалом [1; 2; 3; 4; 5 та ін.]. Результати досліджень свідчать про тісний зв'язок між сімейним насильством та ризиком виникнення девіантної поведінки у дітей та підлітків. Деякі з цих досліджень показують, що діти, які були свідками або жертвами насильства в родині, мають більшу схильність до агресивної, делінквентної та іншої девіантної поведінки порівняно з дітьми, які не мали такого досвіду.

Однак, питання впливу сімейного насильства на формування девіантної поведінки у неповнолітніх залишається актуальним та потребує подальших досліджень.

Теоретична база цього дослідження включає такі підходи, як соціальне навчання, теорія стресу-реакції та соціальна екологія. Згідно з теорією соціального навчання, діти та підлітки можуть моделювати поведінку, яку вони спостерігають у сім'ї, включаючи агресивні форми взаємодії. Теорія стресу-реакції вказує на те, що досвід сімейного насильства може призвести до психологічного стресу, який, в свою чергу, може сприяти розвитку девіантної поведінки.

Сімейне насильство є значущим фактором, який впливає на ризик розвитку девіантної поведінки у неповнолітніх. Воно може створити токсичне середовище для розвитку дітей, порушуючи їхні емоційні, психологічні та соціальні потреби. Діти, які переживають насильство, часто виростають з перекрученими уявленнями про міжособистісні відносини, вчаться неправильному способу вирішення конфліктів, і можуть відчувати себе безпорадними або беззахисними.

Неповнолітні, які пережили або були свідками сімейного насильства, мають підвищений ризик виявлення агресивної, протиправної та ризикової поведінки. Це може включати в себе не лише фізичну агресію, а й вербальну або емоційну. Діти, які стикаються з сімейним насильством, часто переносять ці патерни поведінки в міжособистісні стосунки з іншими дітьми та дорослими.

Цей високий ризик пов'язаний з тим, що діти можуть моделювати та імітувати поведінку, яку вони спостерігають в сімейному оточенні. Крім того, сімейне насильство може призводити до стресу, тривоги та низької самооцінки, що також сприяє виникненню агресивної поведінки.

Отже, важливо вживати заходів для захисту дітей від сімейного насильства, а також для надання їм підтримки та доступу до професійної допомоги, яка допоможе знизити наслідки цього досвіду на їхнє психічне та соціальне благополуччя.

Сказане вище, актуалізує важливість подальших досліджень та розвитку програм та інтервенцій, спрямованих на запобігання сімейному насильству та підтримку дітей та підлітків, які були його жертвами чи свідками. Також важливо розвивати програми психологічної підтримки та реабілітації для дітей, щоб допомогти їм подолати наслідки досвіду сімейного насильства та запобігти розвитку девіантної поведінки в майбутньому.

Джерела та література

1. Балута В. О., Іванова О. М. Домашнє насильство: проблемні питання та шляхи їх вирішення. Запобігання та протидія домашньому насильству та насильству за ознаками статі: проблемні питання в умовах російської агресії : матеріали Міжнар. круглого столу (12 жовт. 2022 р.) / Міжнар. економіко-гуманітар. ун-т ім. акад. С. Дем’янчука. Одеса, 2022. С. 25–28. URL: http://dspace.megu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/3048 http://surl.li/przcm
2. Баран А. В. Домашнє насильство: історичні аспекти. Європейські перспективи. 2021. № 4. С. 138–141. URL: https://ep.unesco-socio.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/138-_Baran.pdf
3. Бишлєй Н. О., Сеньківська, Д. С. Селімханова. Психосоматичні захворювання та наслідки жорстокого поводження з дітьми. Наука, освіта, технології та суспільство: нові дослідження і перспективи: міжнар. наук.-практ. конф., 2 лип. 2022 р., Полтава : зб. тез доп. Полтава, 2022. С. 41–43. URL: https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11969
4. Данільченко І. Р. Домашнє насильство – ганебний вплив на дітей. Кримінальне право в умовах глобалізації : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 25 трав. 2018 р.). Одеса, 2018. С. 92–96. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/21247
5. Лозінська Н. Психотравма як наслідок травматичного стресу в різних напрямках сучасної психології. Вісник Національного університету оборони України. 2019. Вип. 50(2). С. 65–73. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73