СТРЕС І ТРИВОГА СЕРЕД СТУДЕНТІВ: АНАЛІЗ ТЕРМІНІВ ТА ВИЯВЛЕННЯ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ

Постановка проблеми та її значення. Життя сучасного студента сповнене безліччю різноманітних подій, які можуть бути чинниками  певних емоційних станів, в тому числі й  тривоги.  Особистість в юнацькому віці як правило переживає екзистенційну кризу, пов’язану з першими кроками в «дорослому» житті, сепарацією від батьківської сім’ї, особливостями соціалізації, комунікації з однолітками, прийняттям самостійних рішень, навчанням, тощо, особливо враховуючи воєнні умови сьогодення. Ці, та багато інших чинників є джерелом стресових ситуацій і, як результат, розвитку тривоги. [4].

Розуміння цих соціально-психологічних аспектів є ключовим для розробки ефективних стратегій підтримки та поліпшення психічного здоров'я студентської молоді.

Аналіз останніх досліджень з цієї проблеми. Проблема тривоги та стресу була і є предметом дослідження як зарубіжних, так і українських фахівців та науковців. Серед зарубіжних вчених відзначаємо такі імена як Ганс Сельє, Уолтер Кеннон, Томас Холмс, Річард Рае, Роберт Кан, автори J. Mezick Elizabeth, A. Matthews Karen та Hall Martica  E. Reis Steven. [8].

Вітчизняні вчені також досліджували досліджували стрес і тривогу. Так, Кульчицька А. В., Полікарчик С. вивчали стресові та емоційні стани особистості в період сепарації. Прохорова В.Д. у своїх працях вивчає психологічні аспекти стресу та тривоги у дорослих і дітей, а також їх вплив на психічне здоров'я. Мельниченко Г.А. зосереджується на психологічних механізмах, які впливають на розвиток стресу та тривоги, а також розробці стратегій їх подолання. – Ярмоленко Л.В. досліджує вплив стресу на роботу та загальне благополуччя особистості, а також розвиває методики для оцінки рівня стресу та тривоги. Коваленко І.Г. досліджує взаємозв'язок між стресом і тривогою та їх вплив на фізичне та психічне здоров'я, а також розвиває програми психологічної підтримки. Коломієць Н.С. зосереджується на розвитку психологічних інтервенцій для подолання стресу та тривоги, враховуючи індивідуальні особливості кожної людини. Байда О.В. досліджує психологічні та соціальні аспекти стресу та тривоги в різних соціокультурних контекстах, а також ефективність програм психологічної реабілітаці

Ці науковці активно вносять вклад у розвиток розуміння стресу та тривоги в українській науці, а також розробляють практичні методики та програми для їх управління та подолання. [7]

Мета дослідження полягає у поглибленні уявлення про особливості стресу та тривоги, а також дослідженні цього явища у студентської молоді.

Виклад основного матеріалу:

«У сучасному світі людям доводиться зустрічатися з різними ситуаціями, де вони стикаються з завданнями, які виходять за межі їх фізичних та когнітивних можливостей. Це відображається у різноманітних теоріях та моделях, які пояснюють явище стресу та його вплив на здоров'я людини» [5].

Г. Сельє класифікував різновиди стресу, розрізняючи дистрес (негативний стрес) і еустрес (позитивний або ейфоричний стрес). Дистрес, який описав Ганс Сельє, супроводжується психологічним виснаженням і емоційною втомою, тоді як еустрес переважно є фізіологічною реакцією (викид адреналіну в кров) на радісну подію, яка приносить енергію, нові ідеї, натхнення та мотивацію [3]. Зазвичай стрес розглядається як шкідливий фактор для здоров'я, але водночас він є важливим засобом для зміцнення організму, оскільки допомагає підвищити його стійкість і тренує захисні реакції. Важливо враховувати, що відсутність стресу може призвести до зниження адаптивності організму та погіршення якості життя [6].

У психології тривогу розглядають як особистісну тенденцію до відчуття занепокоєння та емоційного стану, який проявляється у очікуванні негативних подій. Іноді стан тривоги може сприяти активації потенційних можливостей. У концепції О. Скрипченко тривогу аналізують як фазу загального адаптаційного синдрому. Цікаво, що слово "тривога", яке з'явилося українською мовою близько трьохсот років тому, спочатку мало значення "знак битви"[1].

Тривога виникає внаслідок поєднання небезпечної ситуації та особистісних характеристик людини, які впливають на її сприйняття. Особливу увагу слід звернути на невротичну тривогу, яка виникає через наслідки внутрішніх конфліктів особистості, такі як високі вимоги та відсутність моральних підстав для мотивації. Це може призвести до недооцінки реальних загроз від інших людей, власного тіла або результатів власних дій, що призводить до некоректного сприйняття ситуації та зменшення значення тривоги.

Тривога виникає, коли людина відчуває загрозу для свого соціального статусу, цінностей та уявлень про себе. Цей досвід супроводжується внутрішньою напругою, яка пов'язана з активацією вегетативної нервової системи. Тривога проявляється у ситуаціях невизначеності та очікування непередбачуваного результату.

В емпіричному  дослідженні ми опитали 30 студентів з різних курсів на предмет їхнього рівня стресу та тривоги. Результати показали, що більшість студентів відчувають певний рівень стресу та тривоги під час навчання. Найбільші джерела стресу включають навчальні завдання, вимоги від викладачів, а також соціальні взаємодії.

Крім того, ми дослідили взаємоз’язок стресу та тривоги на академічну успішність студентів і виявили, що вони часто перешкоджають нормальному процесу навчання. Студенти, які відчувають великий рівень стресу та тривоги, частіше скаржаться на проблеми з концентрацією та пам'яттю, що може вплинути на їхні результати екзаменів

Висновки та перспективи подальших досліджень. Усвідомлення та управління стресом та тривогою - важлива складова успішного студентського життя. Розробка стратегій саморегуляції, збереження психічного та фізичного здоров'я студентів - це завдання, яке потребує уваги як з боку самого освітнього закладу, так і з боку студентської громадськості. У психотерапевтичній та психокорекційній роботі важливо виявити кореневе джерело тривоги та допомогти людині зосередитися на конкретних діях.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у емпіричному дослідженні стресу та тривоги різних вікових та соціальних категорій.

Список використаних джерел

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник: О. В. Скрипченко, А. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін., К.: Просвіта, 2001. 416 с.
2. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. К.: Либідь, 2002. 318 с.
3. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика К.: Ельга, 2007. 400 с.
4. Кульчицька, А. Полікарчик, С. (2023). Психологічний аналіз проблеми психоемоційних станів особистості в умовах сепарації. Психологічні перспективи. 41 (Чер 2023). DOI:https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-kyl.
5. Стрес і життя: погляд ендокринолога (до сторіччя з дня народження Ганса Сельє). П.М. Тимочків, к.м.н., заслужений лікар України. 2007 рік
6. Ясточкіна І. А. Прояви тривожності серед студентської молоді. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2014. № 1, 173-180 с.
7. Сучасні тренінгові технології для розвитку особистості: еко-тренінг [збірник тез доповідей VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (25-26 квітня 2023 року)]. Відп. ред. Н.А. Харченко, С.О. Лукомська. Умань-Київ: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини; Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2023. 123 с
8. Mezick Elizabeth J., Matthews Karen A., Hall Martica, Kamarck Thomas W., Buysse Daniel J., Owens Jane F., Reis Steven E. Intra-individual variability in sleep duration and fragmentation: Associations with stress / Psychoneuroendocrinology, Vol. 34, Issue 9, p1346–1354 Published in issue: October 2009