НА ШЛЯХУ ДО ЗЦІЛЕННЯ МІЖ СТРАХОМ ТА ВІДКРИТІСТЮ: ТИПОВІ ОБРАЗИ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ШУКАЮТЬ (АБО НЕ ШУКАЮТЬ) ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

Війна завдає руйнівного удару по ментальному здоров’ю як учасників бойових дій [6], так і цивільного населення [9]. Вона змушує українців переживати втрати, руйнує звичне життя, позбавляє дому та роботи [8]. Це призводить до поширення тривоги, депресії [3], безсоння [5], стресу [2], ПТСР [10] та інших психологічних проблем серед населення України. Психологічна допомога має стати пріоритетом для українців, враховуючи масштаби злочинів, скоєних проти них росіянами. Проте, незважаючи на значний психологічний дистрес, багато українців не звертаються за допомогою [1]. Негативне ставлення до психологічної допомоги стає бар'єром на шляху до фахівців для тих, хто її потребує [4; 7]. Страх перед психологічною допомогою  також може ускладнювати встановлення терапевтичних стосунків, пошук допомоги та ведення повноцінного життя.

В складних умовах, викликаних війною, дослідження рівня страху та відкритості українців до психологічних послуг стає особливо актуальним. Саме тому ми провели дослідження, метою якого стало створення узагальнених портретів респондентів, які звертаються та не звертаються за психологічною допомогою, а також мають або не мають страх перед нею.

Дані збиралися за допомогою щомісячного національного опитування Omnibus компанії Info Sapiens, яке проводилося методом телефонних інтерв'ю (САТІ). Опитування охопило 1040 респондентів віком від 16 до 88 років (середній вік - 49 років, стандартне відхилення - 16,9) у період з 12.11.2023 по 22.11.2023. Структура вибірки відповідає структурі населення України за основними соціально-демографічними показниками. Обробка даних проводилася за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel. Дані дослідження складаються з дослідницького запитання з варіантами відповіді та блоку соціально-демографічних характеристик (запитання про вік, стать, освіту, місце проживання тощо).

  Для дослідження було сформульоване запитання "Чи маєте Ви будь-які страхи (занепокоєння), пов'язані зі зверненням за психологічною допомогою до психолога або психотерапевта?" з можливістю обрати лише одну відповідь з наведених: (а) я не маю страхів і не звертаюся за психологічною допомогою; (б) я не маю страхів і звертаюся за психологічною допомогою; (в) я маю страхи і не звертаюся за психологічною допомогою; (г) я маю страхи, але вони мені не заважають звертатися за психологічною допомогою. Використавши аналіз значущих відмінностей, ми створили узагальнені портрети українців, які обирали певні варіанти відповідей.

Типовий образ респондента, який обирає альтернативу «Я не маю страхів і не звертаюся за психологічною допомого», - юнак (68,48%^[1]) віком 16-19 років (67,19%), який має повну загальну середню освіту (63,98%) і наразі є студентом або учнем (71%), користується інтернетом хоча б раз на місяць (94,77%). Цей респондент належить до багатих за рівнем добробуту (59,16%). Він не покинув свою домівку через війну і залишився жити у своєму населеному пункті (56,36%). Найчастіше він проживає в західному регіоні (62,53%), в селі (60,04%) або в місті з населенням до 50 тис. (56,34%).

Типовий образ респондентки, яка обирає альтернативу «Я не маю страхів і звертаюся за психологічною допомогою», - це жінка віком 20-39 років (5,68%). За статусом зайнятості є працюючою (5,21%), працює за наймом (5%) або є зареєстрованою приватною підприємицею (6,76%). Однаково часто спілкується українською та російською мовою (5,92%). Належить до багатих за рівнем добробуту (5,67%). Найчастіше з Києва (7,79%), внаслідок війни вона покинула свою домівку і переїхала за кордон (19,38%). Проживає у сім'ї з 5 осіб, включаючи її саму (8,11%).

Типовий портрет респондентки, яка обирає альтернативу «Я маю страхи і не звертаюся за психологічною допомогою», - це жінка (35,95%) віком 30-60 років і старше. За статусом зайнятості вона є (а) працюючою (28,41%), працює за наймом (28,52%) або є зареєстрованою приватною підприємницею (33,34%) або самозайнятою (25,7%); (б) не працює (29,8%),  шукає роботу (32,25%) або не шукає її (34,31%) і веде домашнє господарство (24,6%); (в) пенсіонерка (32,94%). За сімейним статусом вона одружена/у цивільному шлюбі (30,24%) або вдова (33,39%). Проживає у сім'ї з 3 осіб, включаючи себе (34,17%). Має професійно-технічну освіту (32,95%) і за рівнем добробуту належить до бідних (33,72%). Найчастіше вона проживає в центральному (34,94%) або східному (32,67%) регіонах.

Типовий портрет респондентки, яка обирає альтернативу «Я маю страхи, але вони мені не заважають звертатися за психологічною допомогою», - це жінка (12,53%) 20-29 років (14,5%) або 40-49 років (13,54%), яка проживає сама (14,34%) або у великій сім'ї, яка складається з  7 осіб, включаючи її саму (38,33%). За основним родом занять є студенткою (16,86%) або вже має вищу освіту (13,55%). Однаково часто спілкується українською і російською мовами (13,84%).

Важливо зазначити, що це лише узагальнені образи, і не всі респонденти, які обирали певну альтернативу, відповідають всім описаним характеристикам. Результати дослідження свідчать про те, що відкритість до психологічної допомоги і страх перед нею є складною проблемою, яка має ґрунтовні соціально-демографічні причини. Важливо проводити додаткові дослідження для розуміння причин цих феноменів та розробки методів подолання страху перед психологічною допомогою та збільшення відкритості до неї.

Джерела та література

1. Chudzicka-Czupała, A., Hapon, N., Chiang, S.-K., Żywiołek-Szeja, M., Karamushka, L., Lee, C. T., Grabowski, D., Paliga, M., Rosenblat, J. D., Ho, R., McIntyre, R. S., & Chen, Y.-L. (2023). Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 Russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Scientific Reports, 13(1). https://doi.org/10.1038/s41598-023-28729-3
2. Kurapov, A., Danyliuk, I., Loboda, A., Kalaitzaki, A., Kowatsch, T., Klimash, T., & Predko, V. (2023). Six months into the war: A first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Frontiers in Psychiatry, 14. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1190465
3. Limaj, E., Yaroshenko, O. M., Melnychuk, N. O., Moskalenko, O. V., & Chung, J.-K. (2023). The trauma of war: Implications for future generations in Ukraine (comparison with the Eastern European countries that were at war at the end of the 20th century). International Journal of Environmental Studies, 1–14. https://doi.org/10.1080/00207233.2023.2267388
4. Mohamed, A. A., Alomair, S. M., Alnijadi, A. A., Abd Aziz, F., Almulhim, A. S., Hammad, M. A., & Emeka, P. M. (2024). Barriers to mental illness treatment in saudi arabia: A population-based cross-sectional study. Cureus. https://doi.org/10.7759/cureus.53797
5. Pavlova, I., & Rogowska, A. M. (2023). Exposure to war, war nightmares, insomnia, and war-related posttraumatic stress disorder: A network analysis among university students during the war in Ukraine. Journal of Affective Disorders. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.09.003
6. Prykhodko, I., Matsehora, Y., Kryvokon, N., Hunbin, K., Kovalchuk, O., Antusheva, N., & Filonenko, L. (2023). Manifestations of post-traumatic stress in military personnel after participating in hostilities in the Russian-Ukrainian war. European Journal of Clinical and Experimental Medicine, 21(4), 776–784. https://doi.org/10.15584/ejcem.2023.4.19
7. Sweeney, A., Gillard, S., Wykes, T., & Rose, D. (2015). The role of fear in mental health service users’ experiences: A qualitative exploration. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 50(7), 1079–1087. https://doi.org/10.1007/s00127-015-1028-z
8. Tytarenko, T., Vasiutynskyi, V., Hubeladze, I., Chunikhina, S., & Hromova, H. (2023). War-Related life-making landscapes: Ukrainian context. Journal of Loss and Trauma, 1–25. https://doi.org/10.1080/15325024.2023.2256219
9. Zasiekina, L., Duchyminska, T., Bifulco, A., & Bignardi, G. (2023). War trauma impacts in Ukrainian combat and civilian populations: Moral injury and associated mental health symptoms. Military Psychology, 1–12. https://doi.org/10.1080/08995605.2023.2235256
10. Zasiekina, L., Zasiekin, S., & Kuperman, V. (2023). Post-traumatic stress disorder and moral injury among ukrainian civilians during the ongoing war. Journal of Community Health. https://doi.org/10.1007/s10900-023-01225-5

^[1] Серед тих, кто обрав першу альтернативу 68,48% чоловіків.