У сучасному українському суспільстві тема психічного здоров’я та звернень за допомогою у цій сфері є стигматизованою. Зважаючи на соціально-політичні умови та воєнні дії, потреба у розвитку культури звернення за психологічною допомогою є дуже актуальною і необхідною для розвитку української держави. Існують дослідження, які стверджують, що «грамотність у сфері психічного здоров’я» населення або ж ще використовують термін «обізнаність», значно зменшує стигматизацію теми психічного здоров’я та збільшує ймовірність звернення за допомогою до фахівців цієї галузі.
Метою дослідження – теоретично вивчити поняття грамотності щодо психічного здоров’я та його взаємозв’язки із раннім виявленням та попередженням психічних розладів.
Грамотність у сфері психічного здоров’я – це конструкція, яка виникла в області медичної грамотності. Розвиток грамотності у сфері здоров’я спочатку ґрунтувався на спостереженнях про те, що низька функціональна грамотність була пов’язана з численними поганими наслідками для здоров’я (Dewalt et all., 2004) У 1998 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розширила визначення грамотності у сфері здоров’я включаючи «когнітивні та соціальні навички, які визначають мотивацію та здатність людей отримувати доступ до інформації, розуміти та використовувати її таким чином, щоб сприяти та підтримувати гарне здоров’я» (Kanj, Mitic, 2009). Спочатку «грамотність у сфері психічного здоров’я» концептуалізувалася як «знання та переконання про психічні розлади, які допомагають їх розпізнавати, лікувати або запобігати» (Jorm 1997) для профілактики психічного розладу; розпізнавання порушень при розвитку; знання ефективних стратегій самодопомоги при проблемах легкого та помірного ступеня; і навички першої допомоги, щоб допомогти іншим. Нещодавно це визначення було утчнено як: розуміння того, як отримати та підтримувати позитивне психічне здоров’я; розуміння психічних розладів та їх лікування; зниження стигми, пов'язаної з психічними розладами; а також підвищення ефективності звернення за допомогою (знання, коли і куди звертатися за допомогою та розвиток компетенцій, спрямованих на покращення психічного здоров’я та здатність керувати собою) (Kutcher et all., 2015). Норвезькі науковці визначають «грамотність у сфері психічного здоров’я» як знання про розлади психічного здоров’я, пов’язані з їх розпізнаванням, лікуванням і профілактикою (Furnham, Swami, 2018).
Емпіричні дослідження грамотності у сфері психічного здоров’я серед молодих людей продемонструвало, що така обізнаність сприяє ранньому зверненню за допомогою самими молодими людьми, або допомагати дорослим визначити ранні ознаки психічних розладів. C. Kelly з групою дослідників пропонує чотири категорії втручань для підвищення грамотності щодо психічного здоров’я: кампанії для всієї громади; громадські кампанії, спрямовані на молодіжну аудиторію; шкільні втручання, які навчають навичкам пошуку допомоги, психологічному здоров’ю чи стійкості; і програми, що навчають людей справлятися в кризу психічного здоров’я (Kelly et all., 2007). Дослідження грамотності у сфері психічного здоров’я у Португалії показали, що рівень такої обізнаності збільшувався з віком, рівнем освіти та був вищим у жінок та медичних працівників. Щодо рівня стигматизації, літні люди та чоловіки продемонстрували більш стигматизуюче ставлення та поведінку. Крім того, результати показали, що стигма зменшується з вищою грамотністю у сфері психічного здоров’я (Simões de Almeida et all., 2023). Підвищити грамотність у сфері психічного здоровя науковці пропонують шляхом втручаннь у закладах первинної медичної допомоги або в основних чи онлайн-ЗМІ. Медичні сестри можуть відіграти важливу роль у веденні цієї громадської освіти та зміцненні громадського здоров’я в цілому. Такі публічні просвітницькі заходи служать основними профілактичними заходами та потенційно можуть зменшити стигматизацію та сприяти ранньому зверненню за допомогою, що зменшить захворюваність, смертність і сприятиме швидкому одужанню (Tay et all., 2018).
Важливість грамотності у сфері психічного здоров’я у сприянні покращенню здоров’я людей і груп населення є визнаною серед науковців. Відповідні дослідження визначають численні напрямки для майбутніх наукових пошуків, серед яких розробка та розгортання програм розвитку грамотності у сфері психічного здоров’я. Ми серед перспектив дослідження у зазначеній тематиці, вбачаємо адаптацію україномовної версії опитувальника MHLq-SVa.
Джерела та література
Furnham, A., Swami, V. (2018). Mental Health Literacy: A Review of What It Is and Why It Matters. International Perspectives in Psychology, 7(4). https://doi.org/10.1037/ipp0000094
Kelly, C., Jorm, A., & Wright, A. (2007). Improving mental health literacy as a strategy to facilitate early intervention for mental disorders. The Medical journal of Australia, 187(S7), S26–S30. https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.2007.tb01332.x
Dewalt, D. A., Berkman, N. D., Sheridan, S., Lohr, K. N., & Pignone, M. P. (2004). Literacy and health outcomes: a systematic review of the literature. Journal of general internal medicine, 19(12), 1228–1239. https://doi.org/10.1111/j.1525-1497.2004.40153.x
Kanj, M, Mitic, W. (2009). Working document: 7th Global Conference on Health Promotion, Promoting Health and Development: closing the implementation gap. Nairobi, Kenya, 26–30 October 2009. Geneva (CH): World Health Organization; Available from: http://www.who.int/healthpromotion/conferences/7gchp/Track1_Inner.pdf.
Jorm, A. F., Korten, A. E., Jacomb, P. A., Christensen, H., Rodgers, B., & Pollitt, P. (1997). "Mental health literacy": a survey of the public's ability to recognise mental disorders and their beliefs about the effectiveness of treatment. The Medical journal of Australia, 166(4), 182–186. https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.1997.tb140071.x
Kutcher, S, Wei, Y, Coniglio, C. (2016). Mental Health Literacy: Past, Present, and Future. The Canadian Journal of Psychiatry, 61(3), 154-158. https://doi.org/10.1177/0706743715616609
Kutcher, S., Bagnell, A., & Wei, Y. (2015). Mental health literacy in secondary schools: a Canadian approach. Child and adolescent psychiatric clinics of North America, 24(2), 233–244. https://doi.org/10.1016/j.chc.2014.11.007
Simões de Almeida, R., Trigueiro, M. J., Portugal, P., de Sousa, S., Simões-Silva, V., Campos, F., Silva, M., & Marques, A. (2023). Mental Health Literacy and Stigma in a Municipality in the North of Portugal: A Cross-Sectional Study. International journal of environmental research and public health, 20(4), 3318. https://doi.org/10.3390/ijerph20043318
Tay, J. L., Tay, Y. F., & Klainin-Yobas, P. (2018). Mental health literacy levels. Archives of psychiatric nursing, 32(5), 757–763. https://doi.org/10.1016/j.apnu.2018.04.007
inforum.in.ua@ukr.net