ОСОБИСТІСНЕ ЗРОСТАННЯ В СТРУКТУРІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОБРОБУТУ КУРСАНТОК ВІЙСЬКОВИХ ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

В умовах російської агресії, зазнає травмівних уражень психологічний добробут (далі ПД) українських громадян, зростають вимоги до його забезпечення в умовах війни. Актуальною проблемою є дослідження стану ПД представників різних професій, з’ясування можливостей його забезпечення в умовах війни. Проблемі ПД присвячені численні зарубіжні та вітчизняні дослідження. Зокрема зарубіжні фахівці концептуалізували ПД, визначили його структуру, [7], з’ясували психологічні потреби та мотивацію [9] та розробили відповідні опитувальники [10]. Вітчизняні фахівці дослідили важливі аспекти ПД в умовах війни [6, 4, 8], у переході від війни до миру [2]. Українська дослідниця С. В. Карсканова [5]. адаптувала опитувальник «Шкали ПБ» К. Рифф [10] для української популяції. Проте ПД курсанток в умовах війни ще не стало предметом досліджень.

Метою дослідження є з’ясування співвідношення рівнів травмівних стресових уражень із рівнями ПД курсанток військових психологів, визначення  ролі особистісного зростання та інших шкал ПД для його забезпечення в умовах війни.

Дослідження проводилось за сприяння начальника кафедри військової психології та педагогіки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка полковника Н. М. Мась під час проведення спецкурсу «Психологічні технології самодопомоги та супроводу військовими психологами особового складу військових підрозділів у опрацюванні посттравматичних стресових станів» для курсантів військових психологів у травні – червні 2023 р. В нашому дослідженні ми скористались результатами отриманими у досліджені ПД працівниць освіти прифронтових та деокупованих територій в умовах війни [3]. Емпіричні дані Збирались методом опитування за трьома дослідницькими інструментами. Для визначення рівнів ПД та показників шкали особистісного зростання (далі ОЗ) та інших шкал курсанток ми використали опитувальник «Шкали ПБ» К. Рифф в українській адаптації С. В. Карсканової [5].  Для визначення симптомів травмівних стресових станів (далі СТСС) та їх рівнів ми скористались адаптованими для української популяції В. Безшейком Шкалами клінічної діагностики ПТСР «The National Center for PTSD» та опитувальником "Перелік симптомів ПТСР" [1].

Курсантки під час проведення дослідження навчались в м. Києві в умовах систематичних ракетних обстрілів, тому ми визначаємо виявлені симптоми як симптоми саме травмівних стресових станів, а не як симптоми ПТСР. У визначені рівнів та показників проявів СТСС у відповідних балах ми спирались на згаданий вище опитувальтник В. Безшейко шляхом підрахунку загальної кількості балів позначених опитаним за всіма шкалами. Інтегральна оцінка показника СТСС 33 і вище балів може свідчити про схильність особи до розвитку ПТСР, але не є підставою для встановлення клінічного діагнозу. Опитувані, у яких інтегральна оцінка показника СТСС становила 33 і вище балів, ми віднесли до осіб з його високим рівнем. Інтегральну оцінку від 0 до 32 балів ми поділили на два рівні. Відповідно особи, у яких інтегральна оцінка показника СТСС знаходилась в інтервалі від 0 до 16 балів ми відносили до низького рівня, а осіб із цим показником у інтервалі від 17 до 32 балів – до середнього рівня.

У розрахунку показника ОЗ ми прийняли середнє нормативне значення (для умов мирного часу) у балах цієї шкали згідно означених версій адаптації опитувальника К. Рифф і фактичні крайні значення її рівнів, отримані у нашому дослідженні, і поділили їх на три рівні, відповідно визначили: низький рівень від 54 балів і нижче; середній рівень від 55 до 68 балів і високий рівень від 69 балів і вище. Такий же підхід ми також застосували до визначення показників рівнів інших шкал ПД .Оскільки у деяких досліджуваних спостерігались високі рівні ПД при середніх рівнях шкали ОЗ та високих і середніх значеннях СТСС ми взяли до уваги провідні шкали забезпечення ПБ з найвищими їх показниками, які ми зазначили як допоміжні до ОЗ щодо збереження ПД особистості в умовах її перебування у травмівному середовищі. Також ці шкали, на нашу думку, сприяють тенденції спонтанного відновлення ПД особи та її посттравматичному зростанню в умовах війни та у повоєнній час. Надалі ми провели порівняльний аналіз рівнів ПД, СТСС, показників ОЗ та інших шкал ПД курсанток для визначення відповідних груп, для яких характерні їх певні співвідношення.

Вибірку нашого дослідження склали 17 курсанток другого курсу з Військового інституту КНУ віком від 18 до 21 року.

У досліджені співвідношення ПД і СТСС курсанток ми взяли до уваги, що опитувальник ПД К. Рифф має шість шкал, одна із яких є її концептуалізацією і операціоналізацією особистісного зростання, тому ми поставили завдання з’ясувати співвідношення показників рівнів ПД, СТСС та ОЗ, а у випадку середніх та низьких показників рівня ПД і ОЗ визначити допоміжні шкали його забезпечення.

Розглянемо результати дослідження ПД, СТСС і ОЗ курсанток. Перш за все звернемо увагу на показники рівнів ПД та ОЗ курсанток отримані згідно Опитувальника «Шкали психологічного благополуччя» К. Рифф, адаптація  С. В.  Карсканової (Таблиця 1).

Таблиця 1

Маємо зазначити, що всупереч перебуванню у зоні високого рівня психотравмівного стресогенного середовища переважній кількості курсанток вдалося забезпечити високий та середній рівні ПБ (11 осіб, 64,7%) при високих та середніх рівнях шкали ОЗ.

Розглянемо показники рівня СТСС курсанток згідно опитувальника "Перелік симптомів ПТСР", адаптація В. Безшейко (Таблиця 2).

Таблиця 2

Зазначаємо, що зважаючи на умови війни, більша частина курсанток (9 осіб, 52,9%) змогла протистояти стресогенним чинникам та забезпечити задовільний рівень резильєнтості власної психіки.

Розглянемо показники шкал курсанток з різними рівнями ПД, СТСС та ОЗ (Таблиця 3) та порівняємо їх співвідношення.

Таблиця 3

*Низький рівень ОЗ від 54 балів і нижче; середній рівень від 55 до 68 балів і високий рівень від 69 балів і вище.

Зазначаємо, що у семи курсанток (41,2%) з’ясовано високі рівні ПД при низькому рівні СТСС з відповідно високими (4 особи) та середніми (3 особи) показниками ОЗ. Також при середніх рівнях СТСС у трьох курсанток забезпечуються високі рівні ПД при відповідно високих та середні показниках ОЗ за підтримки допоміжних високих та середніх показниках шкал «Самоприйняття» (78, 71, 59), «Позитивні відносини»(61) та інші. Одна курсантка при середньому рівні СТСС змогла забезпечити середній рівень ПБ із середнім показником (62) шкали ОЗ при середніх показниках допоміжних шкал «Цілі життя» (56) і «Позитивні відносини» (57).

Особливу увагу привернули курсантки із низьким рівнем ПД та високим рівнем СТСС (5 осіб 29,4%). У них спостерігається середні (2 особи) та низькі (3 особи) показники шкали ОЗ, при допоміжних шкалах «Позитивні відносини» (56, 59,59), «Автономія» (72, 56, 56), «Цілі життя» (55, 57) із високим та середніми рівнями їх показниками. На наш погляд вони потребують психологічної допомоги щодо зміцнення резильєнтності психіки та забезпечення належного рівня ПБ.

У зв’язку з цим, ми дослідили значущість показника ОЗ в структурі ПД відносно показників інших шкал. Так стосовно лідерської групи респонденток із високим ПБ та низьким СТСС (9 осіб) показник ОС був високим у 7-ми осіб, у однієї особи середній і у ще однієї низьким. При цьому у трьох з них він був найвищим серед показників інших шкал.

У групі з високим ПД і високими та середнім рівнем СТСС (4 особи ) показник ОЗ був середнім та високим. Також у групі із середнім рівнем ПД і середнім рівнем СТСС у трьох осіб середні показники ОЗ, а в однієї особи низький показник. Схоже становище і у групі респонденток із середніми рівнями ПД і СТСС. Із трьох осіб у двох середні показники ОЗ, а в однієї низький. В останній групі досліджуваних із низькими рівнями ПД та середніми та високими рівнями СТСС (6 осіб) з’ясовано низькі показники ОЗ.

Таким чином можемо виокремити тенденцію значущості шкали ОЗ та її показника в структурі ПД і її провідну роль стосовно його забезпечення та можливого покращення. Як правило, високі рівні ПД співвідносяться з високими показниками ОЗ, а в ситуаціях низьких і середніх рівнів ПД високі показники ОЗ можуть свідчити про потенціал особистості до особистісного зростання і покращення ПД.

Разом з тим, маємо зазначити, що серед загалу респондентів із високими та середніми рівнями ПД (10 осіб, 58,8%) декілька осіб (4 особи, 23,5%) виявили середні показники ОЗ. Також серед усіх досліджуваних в структурі їхнього ПД найвищі значення показників ОЗ відносно показників інших шкал мало місце у 7 осіб – 26,9% і всі вони зосереджено серед осіб із високим і середнім рівнем ПД. У інших осіб найвищими були показники інших шкал. Зважаючи на це, ми визначили рейтинг найвищих і найнижчих показників шкал щодо забезпечення ПБ особистості та її особистісного зростання*, Таблиця 4.

Таблиця 4

*Деякі досліджувані серед найвищих показників шкал і найнижчих показників шкал за деякими показниками цих шкал мали однакові значення, які ми врахували у цих рейтингах.

Згідно отриманих результатів такого рейтингу маємо зазначити, що серед різних груп співвіднесення рівнів ПД і СТСС найвищі показники виявилися за шкалами «Особистісне зростання» (7) і «Управління середовищем» (4). Серед найнижчих показників виявилась шкали «Самоприйняття» (7), «Управління середовищем» (6) та «Автономія» (5).

Таким чином, з’ясувались наступні тенденції взаємовідношення окремих шкал ПД досліджуваних, які перебували в умовах психотравмівного середовища окупації та постійних обстрілів міста після деокупації. Поряд із значущістю для забезпечення високих і середніх рівнів ПД досліджуваних шкали ОЗ, для збереження ПД в цих умовах у осіб із різними рівнями ПД мала шкала «Управління середовищем». При цьому найменш важливою для значної частини курсанток в цих умовах виявилась шкала «Самоприйняття», також для деяких «Управління середовищем» та «Автономія».

На загал, з’ясована можливість для багатьох курсанток, які перебувають в умовах війни, уникати набуття високого рівня СТСС і зберігати високий рівень ПД, і навіть, набуваючи високого рівня СТСС у такому середовищі, формувати середні та високі рівні ПБ. Зазначена важливість для збереження належних рівнів ПД курсанток шкали ОЗ.

З’ясовано необхідність надання курсанткам із низькими рівнями ПД і високими та середніми рівнями СТСС відповідної психотерапевтичної і психологічної допомоги та супроводу щодо зміцнення резильєнтності їхньої психіки та підвищення рівнів ПД. Також отримані результати свідчать про доцільність в процесі надання такої допомоги також приділяти належну увагу гармонізації різних шкал їхнього ПД щодо збалансування показників цих шкал.

Джерела та література

1. Bezsheiko V. (2016) Адаптація Шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника "Перелік симптомів ПТСР" для української популяції. PMGP [інтернет]. 19, Вересень 2016 [цит. за 30, Квітень 2024];1(1): доступний у: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/8
2. Дворник М. С. () Психологічне благополуччя особистості під час переходу від війни до миру. Наукові студії із соціальної та політичної психології. - 2020. - Вип. 45. - С. 79-87. DOI:10.33120/ssj.vi45(48).144
3. Дорожкін В.Р., Лазоренко Б.П. (2024) Посттравматичні стресові стани та психологічне благополуччя працівниць освіти прифронтових та деокупованих територій в умовах війни. Журнал сучасної психології. 2024. С.62 – 69. DOI https://doi.org/10.26661/2310-4368/2024-1-7
4. Карамушка Л.М. (2022). Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати: Метод. рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2022. https://lib.iitta.gov.ua/730974/
5. Карсканова С. В. (2011). Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К.Ріфф: процес та результати адаптації // «Практична психологія та соціальна робота» №1, 2011, С. 1-10.
6. Титаренко, Т. М. (2018) Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика, 1, 2018. С. 112–119. http://dx.doi.org/10.31339/2617-9598-2018-1(1)-112-119
7. Diener, E., Oishi, S., &Lucas, E. (2003). Personality, culture, and subjective well-being: Emotional and cognitive evaluations of life. Annual Review of Psychology, 54, 403–425.
8. Kokun O. (2022). The Ukrainian population’s war losses and their psychological and physical health. Journal of Loss and Trauma. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2136612
9. Ryan, R. M., &Deci, E. L. (2017). Self-determination theory. Basic psychological needs in motivation, development and wellness. New York, NY: Guilford Press.
10. Ryff, C. D., & Keyes, C. L. M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69 (4), 719–727.