Збереження психічного здоров'я населення Україні, на тлі військової агресії, є актуальною та значущою з ключових причин. Військова агресія супроводжується травматичними подіями, такими як бойові дії, руйнування, втрати близьких, що спричиняє травматичні наслідки для ментального здоров'я. Виникнення стрес-асоційованих психічних розладів, включно з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Вплив травматичних подій не тільки на тих, хто безпосередньо стикається з ними, але й на їхні сім'ї та спільноти. Наявність систематичного стресу призводить до стану постійної напруги, страху та невизначеності, пов'язаний з військовою агресією, що негативно впливає на психічне здоров'я, призводячи до збільшення ризику виникнення різних психічних розладів, таких як депресія, тривожність, адаптаційні порушення та інші . У цьому контексті необхідність реабілітації та підтримки стає критичною для постраждалих. Виклик системі охорони здоров'я, що несе широкомасштабна війна, вимагає забезпечити якісну та доступну медичну допомогу у важких умовах. На цьому фоні необхідність впровадження досвіду [1] західних колег в систему охорони психічного здоров’я не викликає сумніву. Враховуючи специфіку українського контексту, а саме, контексту української культури і менталітету та соціально-економічних умов створюють свої виклики для психічного здоров'я, а військова агресія поглиблює ці проблеми.
Беручи до уваги глобальний досвід західних країн (Ізраїль, США) [2] та існуючи на сьогодні нормативну підтримку у вигляді міжнародних та національних нормативів – протоколів проведення психотерапевтичної допомоги, які підтримують та регулюють впровадження стандартів у галузі психічного здоров'я [4], сучасних технологій та інновацій, які успішно використовуються в західних країнах для покращення психічного здоров'я [3], а також співпрацю та обмін досвідом між українськими та західними фахівцями у галузі психічного здоров'я, створюють умови для адаптації українських реалій до конкретних потреб українського суспільства. Необхідність підтримки громадськості в створенні свідомого підходу до психічного здоров'я в українському суспільстві є сучасним і безумовним.
Отже, врахування патогенетичних передумов задля імплементація досвіду західних лікарів щодо збереження психічного здоров'я є перспективною за рахунок акценту західних систем охорони здоров'я на попередженні психічних захворювань через освіту, зменшення стресу та розвиток психосоціальної підтримки. Імплементація цих стратегій може допомогти зменшити поширення ризикових факторів для розвитку психічних проблем. Необхідність інтеграції охорони ментального здоров’я у загальний медичний контекст може покращити виявлення психічних захворювань, забезпечити комплексний підхід до лікування та зменшити стигматизацію. Використання сучасних технологій у даному напрямку, а саме: телемедицина для дистанційної консультації, мобільні додатки для самомоніторингу та інші інновації будуть своєчасними і ефективними заради фокусування на наукових дослідженнях та ефективних методиках.
Джерела та література
- Hoge, Charles W., Carl A. Castro, Stephen C. Messer, et al. "Combat Duty in Iraq and Afghanistan, Mental Health Problems, and Barriers to Care." The New England Journal of Medicine 351 (July 1, 2004): 13-22. doi:10.1056/NEJMoa040603.
- McCaig MSW, Mari; Kubany PhD ABPP, Edward S.Healing the Trauma of Domestic Violence: A Workbook for Women ISBN 13: 9781572243699
- National Institute of Clinical Excellence (NICE). Post‐traumatic Stress Disorder ‐ The management of PTSD in adults and children in primary and secondary care. National Clinical Practice Guideline. London: Gaskell and the British Psychological Society, 2005. [Google Scholar]
- American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. 5th Edition. Washington (DC): American Psychiatric Publishing, 2013. [Google Scholar]