СОМАТИЗАЦІЯ ТА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВЯ ОСОБИСТОСТІ

Соха Іванна
Волинський національний університет імені Лесі Українки, Здобувач освітнього рівня магістр за спеціальністю «Клінічна психологія»
Коструба Наталія
доктор психологічних наук, доцент Волинський національний університет імені Лесі Українки

Соматичний синдром є однією з надзвичайно поширених проблем у закладах первинної медичної допомоги та серед спеціалістів вузького профілю [1, с. 40-50]. Існує вичерпний перелік симптомів, таких як біль, задишка, серцебиття, оніміння та гастроентерологічні проблеми без певної спорідненості з конкретним  медичним напрямком [4, с. 89-102]. Одна третина симптомів залишається без медичного пояснення після проведення комплексних медичних тестів [1, с. 40-50]. Беручи до уваги інформацію з різних звітів про рівень поширеності синдрому соматизації, виглядає так, що 50% пацієнтів у первинній медичній установі не мають виявленої дисфункції органів [5, с. 663-672]. Варто зауважити, що спостерігалося зростання на 20–50% використання послуг з надання медичної допомоги та витрат на амбулаторне лікування, збільшення кількості госпіталізацій на 30% та збільшення поширеності абдомінальних операцій [10, с. 86, 7, с. 92-94]. Більшість попередніх досліджень підкреслюють, що люди з симптомами соматизації мають вищий рівень інвалідності, вищий ризик захворювань психіатричного характеру, як результат у них менша ймовірність відвідування роботи [2, с. 150-157, 11, с. 373-380, 9, с. 15-21]. Соматичні симптоми переважають у людей з деякими видами психічних розладів. Наприклад, близько 48% як біполярних, так і однополярних депресій демонструють більш виражені соматичні симптоми, ніж у загальному зрізі [3, с. 205-213].

Існує велика кількість інформації про взаємозв’язки між фізичним і психічним здоров’ям у психосоматичних станах. Відповідно до цих даних, має бути або дисфункція органу, або психологічне пояснення таких симптомів [8, с. 19-27].

Деякі результати показали, що 66% співробітників із синдромом соматизації пояснювали свої симптоми психологічними або як психологічними, так і фізичними факторами [7, с. 92-94]. Психологічний дистрес є відомим посередником соматизації. Використовуючи мета-аналіз, Кокранівська співпраця у 2014 році висвітлила, що психологічна терапія, яка надається на первинній або вторинній ланці медичної допомоги (відповідно в стаціонарі та амбулаторних умовах), призвела до менш серйозних симптомів наприкінці лікування [12].

Сучасні дані показують, що поширеність депресії та тривоги при соматизації в 4–6 разів вища, ніж у загальній популяції [7, с. 92-94]. Стрес, депресія та тривога є психологічними розладами, що супроводжуються когнітивно-афективними розладами. З точки зору нейронауки, вважається, що когнітивно-афективна наука дає важливе додаткове розуміння нейроланцюгів соматосенсорного посилення. Стверджується, що нейронні кореляти когнітивно-афективних підсилювачів інтегровані в структуру нейроланцюга для соматосенсорної обробки. Негативні емоції, тривожність, розфокусування уваги, катастрофізація болю та алекситимія посилюють вплив на вісцерально-соматичну обробку [1, с. 40-50].

Отож, згідно з результатами низки досліджень можна спостерігати за взаємозв’язком соматичних проявів та психічного здоров’я. Відсутність досліджень, які б уточнювали наше розуміння соматизації саме за допомогою психологічного підходу, демонструє прогалину в знаннях у цій галузі. здійснені Дослідження демонструють необхідність психологічного супроводу пацієнтів за наявності комплексу хвороб або відсутності позитивної динаміки у лікуванні [6, с. 647–654].

Отож, тема взаємозв’язку соматичних проявів з психічним здоров’ям та інтервенціями, що можуть якісно покращити загальний стан людини потребують подальшого вивчення.

 

Джерела та література:

  1. A neural circuit framework for somatosensory amplification in somatoform disorders / D. L. Perez та ін. The journal of neuropsychiatry and clinical neurosciences. 2015. Т. 27, № 1. С. e40-e50. URL: https://doi.org/10.1176/appi.neuropsych.13070170.
  2. Distribution of subjective health complaints, and their association with register based sickness absence in the Danish working population / O. M. Poulsen та ін. Scandinavian Journal of Public Health. 2013. Т. 41, № 2. С. 150–157. URL: https://doi.org/10.1177/14034948124719092Eriksen T. E., Risør M. B. What is called symptom?. Medicine, Health Care and Philosophy. 2013. Т. 17, № 1. С. 89–102. URL: https://doi.org/10.1007/s11019-013-9501-5.
  3. Edgcomb J. B., Tseng C.-H., Kerner B. Medically unexplained somatic symptoms and bipolar spectrum disorders: a systematic review and meta-analysis. Journal of affective disorders. 2016. Т. 204. С. 205–213. URL: https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.06.029.
  4. Eriksen T. E., Risør M. B. What is called symptom?. Medicine, health care and philosophy. 2013. Т. 17, № 1. С. 89–102. URL: https://doi.org/10.1007/s11019-013-9501-5.
  5. Isaac M. L., Paauw D. S. Medically Unexplained Symptoms. Medical Clinics of North America. 2014. Т. 98, № 3. С. 663–672. URL: https://doi.org/10.1016/j.mcna.2014.01.013.
  6. Johansen M.-L., Risor M. B. What is the problem with medically unexplained symptoms for GPs? A meta -synthesis of qualitative studies. Patient education and counseling. 2017. Т. 100, № 4. С. 647–654. URL: https://doi.org/10.1016/j.pec.2016.11.015
  7. Nimmo S. B. Medically unexplained symptoms: Table 1. Occupational Medicine. 2015. Т. 65, № 2. С. 92–94. URL: https://doi.org/10.1093/occmed/kqv004
  8. Payne H. The body speaks its mind: The BodyMind Approach® for patients with medically unexplained symptoms in primary care in England. The arts in psychotherapy. 2015. Т. 42. С. 19–27. URL: https://doi.org/10.1016/j.aip.2014.12.011.
  9. Roelen C. A. M., Koopmans P. C., Groothoff J. W. Subjective health complaints in relation to sickness absence. Work. 2010. Т. 37, № 1. С. 15–21. URL: https://doi.org/10.3233/wor-2010-1052.
  10. The Prevalence and Impact of Overlapping Rome IV-Diagnosed Functional Gastrointestinal Disorders on Somatization, Quality of Life, and Healthcare Utilization: A Cross-Sectional General Population Study in Three Countries / I. Aziz et al. American Journal of Gastroenterology. 2018. Vol. 113, no. 1. P. 86–96. URL: https://doi.org/10.1038/ajg.2017.421
  11. Total somatic symptom score as a predictor of health outcome in somatic symptom disorders / B. Tomenson та ін. British Journal of Psychiatry. 2013. Т. 203, № 5. С. 373–380. URL: https://doi.org/10.1192/bjp.bp.112.114405
  12. What do guidelines and systematic reviews tell us about the management of medically unexplained symptoms in primary care? / T. C. olde Hartman та ін. BJGP open. 2017. Т. 1, № 3. С. bjgpopen17X101061. URL: https://doi.org/10.3399/bjgpopen17x101061.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2024
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
inforum.in.ua@ukr.net