АСЕРТИВНІСТЬ ЯК ПРЕДИКТОР РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА

Асертивність – це якість, що об'єднує внутрішню силу та доброзичливість у ставленні до інших людей. У цьому терміні поєднуються захист своїх прав і інтересів з паралельним проявом поваги до прав інших. В рамках філософського підходу, асертивність вбачається як довіра до себе та своїх можливостей, коли кожна людина повинна залишатися вірною собі і не намагатися копіювати інших, а замість цього розкривати власний потенціал.

А. Солтер вважається засновником поглядів на асертивність. Він описує асертивну поведінку як відкриту, впевнену, здатну розуміти свої потреби та цілі, а також усвідомлювати свої права і обов'язки [ 8]. Концепція асертивності, згідно з В. Каппоні і Т. Новаком, сприяє рівності в міжособистісних взаємодіях і розвиває навички самостійності та захисту власних інтересів без шкоди для інших [3]. А. Бандура вважає, що основою асертивності є самоефективність – усвідомлена здатність володіти собою в різних ситуаціях. Високий рівень самоефективності призводить до успіху, тоді як низький рівень може спричинити невдачу і погіршення самоповаги [5]. Відомі психологи та філософи, такі як Е. Берн, А. Маслоу, А. Бандура, К. Роджерс, Г. Олпорт, Е. Фромм, та інші описували асертивність як форми поведінки [4; 5; 7]. Е. Берн в своїх дослідженнях акцентує увагу на асертивній позиції «Я-дорослий», яка означає здатність виражати свої думки та відстоювати свої права і інтереси з повагою до інших. Це збігається з концепцією самоактуалізованої особистості за А. Маслоу, яка характеризується наполегливою і неворожою поведінкою, спрямованою на досягнення мети та захист прав індивіда [1; 2; 4].

Відомий психолог А. Бандура підкреслює важливість автономії особистості, що також відображає асертивні якості. Особистості, які розвиваються у напрямку повноцінного функціонування за концепцією К. Роджерса чи стають зрілими за Г. Олпортом, володіють асертивними навичками в управлінні своїми почуттями, думками та вчинками. Таким чином асертивність є важливою якістю особистості, яка виявляється у здатності виражати свої думки, захищати свої інтереси, взаємодіяти з іншими з повагою та ефективно досягати поставлених цілей [4].

Асертивність виявляється як важлива якість для психотерапевтів та психологів з кількох ключових причин: асертивність допомагає психотерапевтам та психологам встановлювати ефективний контакт з клієнтами. Це дозволяє виразно виражати свої думки та відчуття, слухати інших з увагою та повагою, а також вміло керувати конфліктними ситуаціями. Асертивність допомагає психотерапевтам та психологам ставити межі у стосунках з клієнтами. Це включає в себе визначення правил та обмежень для забезпечення здорового та ефективного процесу лікування. Асертивність сприяє розвитку довіри між психотерапевтом та клієнтом. Чіткість у вираженні своїх потреб, думок та очікувань допомагає збудувати відкриті й довірчі стосунки. Асертивність дозволяє психотерапевтам та психологам ефективно керувати сесіями та впливати на процес лікування. Вона допомагає створювати структуру сесій, використовувати відповідні техніки та методи роботи з клієнтами. Асертивність сприяє розвитку самостійності та впевненості у своїх можливостях як у психотерапевтів, так і у психологів. Це дозволяє їм краще управляти стресом, долати труднощі та досягати успіху у своїй професійній діяльності.

Для асертивної особистості характерне спрямування на події реального життя, які надають їй сенсу для майбутніх дій. Вона характеризується незалежністю у цінностях і поведінці, нечутливістю до зовнішнього впливу, здатністю самостійно формувати свої переконання про життя, виражати свій потенціал, бути відкритою, вірити в себе та довіряти іншим, і, головне, проявляти повагу і любов до самої себе. Автори визначили алгоритм поведінки, який сприяє рівності у взаємині між людьми, дозволяючи діяти з урахуванням власних інтересів, розвивати навички самозахисту без втрати впевненості, вільно виражати власні почуття і використовувати свої права без завдання шкоди іншим.

Науковець В. Каппоні попереджає про небезпеку двох деструктивних стратегій – маніпуляції і агресії. Він аргументує, що традиційні методи соціалізації формують у людини вразливу позицію, в якій її легко маніпулювати ззовні. Це може призвести до того, що оточуючі будуть використовувати її власні бажання та установки в своїх корисливих цілях, навіть проти її власних побажань, які вона може боятися висловити [3].

У майбутніх психологів асертивна поведінка розуміється як самостверджувальна активність. Це проявляється в першу чергу в тому, щоб бути незалежним, поважати себе та свої права, а також поважати себе та інших. Асертивна поведінка сприяє формуванню соціальної (життєвої) позиції особистості, сприяє самопізнанню та самоконструюванню, орієнтації на саморозвиток і моральному самовизначення.

Отже, асертивність є важливою якістю для психотерапевтів та психологів, оскільки вона сприяє покращенню комунікації, встановленню здорових стосунків, розвитку довіри та ефективному керівництву сесіями, що є ключовими аспектами успішного процесу лікування та психологічного супроводу. Перспективним вбачаємо емпіричне вивчення та формування асертивної поведінки у майбутніх психологів, консультантів. Важливим є проведення соціально-психологічних тренінгів, супервізій із психотерапевтами для сприяння в особистісному розвитку, актуалізації асертивності.

Джерела та література

1. Марчук Л. М. Соціально-психологічний супровід формування асертивної поведінки студентів-психологів: метод. рек. / Л. М. Марчук. – К.: Богданова А. М., 2015. 76 с.
2. Ніколаєв Л. О. Асертивність як риса особистості сучасного підлітка / Особистість у різних умовах соціалізації: колективна монографія [Текст] / за наук. ред. проф. Л. О. Калмикової, проф. Г. О. Хомич. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2016. С. 77-99.
3. Каппоні В., Новак Т., Сам собі психолог. Мистецтво бути.1994 с.225
4. Столяренко О. Б. Психологія особистості. К.:, 2012. 280 с.
5. Bandura A. Social Foundation of Thought and Action: A Social Cognition Theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall, 1986.
6. Bowen D. D. Toward a viable concept of assertiveness // Experiences in management and organizational behavior / D. T. Hall, D. D. Bowen, R. J. Lewicki, F. S. Hall, (Eds.). 2nd ed. N. Y.: John Wiley & Sons, 1982.
7. Maslow A. H. Motivation and personality / Maslow A. H. New York : Harper and porters, 1954.  212 p.
8. Salter A. Conditioned reflex therapy / A. Salter. New York: Capricorn. 1949. 236 p