УКРАЇНЦІ В НІМЕЧЧИНІ: МІФИ БІЖЕНЦІВ ЩОДО НІМЕЦЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Мета та значення. За даними Центрального реєстру іноземців [1], з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну близько 1,15 мільйонів українців знайшли притулок у Німеччині. Враховуючи вимушений характер міграції та травмівні впливи війни, яких тією чи іншою мірою зазнали переселенці, важливо відзначити, що ступінь їхньої поінформованості щодо особливостей правового, соціального та економічного устрою Німеччини виявляється передбачувано низьким. За умов невизначеності у емігрантів зростає рівень тривожності, що призводить до інтенсивного споживання медіа (Telegram, Facebook, Instagram та ін.): як з метою отримання новин з України, так і задля набуття алгоритму дій у новій країні. Це робить переселенців уразливими до поширення дезінформації (у тому числі за принципом «сарафанного радіо») та сприяє міфотворенню. Наша практика консультування та допомоги українським біженцям в Німеччині дозволила виокремити наступні міфи.

Міф 1: Соціальна допомога припиняється, якщо успішно не скласти іспит по завершенню інтеграційних курсів. Важливість опанування німецької мови задля полегшення адаптації в новій країні складно переоцінити. Не дивлячись на те, що знання англійської може допомогти у вирішенні окремих питань, життя в Німеччині, особливо у сільській місцевості та в невеликих містах, потребує знання німецької мови хоча б на базовому рівні. Розвінчення міфу: інтеграційні курси (Integrationskurs) завершуються екзаменом зі знання мови на рівні B1 та тестом на знання німецького суспільного устрою, політики, історії, культури та правової системи (Einbürgerungstest). Інтеграційні курси фінансуються Федеральним відомством зі справ міграції та біженців (BAMF) за умови, що особа отримує соціальні виплати та не в змозі сама оплатити курс та екзамени. Соціальна допомога для безробітних (Bürgergeld) виплачується державною службою зайнятості (Jobcenter) та не залежить від успішності складання іспиту.

Міф 2: Соціальна служба Німеччини безпідставно вилучає дітей українських біженців з сімей. Така дезінформація поширюється серед мігрантів та сприяє підвищенню їхньої тривожності. Розвінчення міфу: За даними журналістської організації StopFake [2], такі повідомлення поширюються агентами російської пропаганди та не мають підтверджень. Тим не менше, німецьке законодавство не толерує жодних проявів агресії по відношенню до дітей, а соціальна служба захисту дітей та молоді (Jugendamt) може розпочати перевірку після звернення вчителя або вихователя. У разі виявлення загроз безпеці дитини в родині,  службою можуть бути застосовані відповідні дії (від призначення помічника у вихованні (Familienhelfer) до вилучення дитини з родини).

Міф 3: Німецькі закони жорсткі й розглядають мігрантів як людей другого сорту. У мігрантів може скластися таке враження в силу складності бюрократичних процесів у Німеччині. Листи з проханням додавання документів, надання доказів, розписок тощо посилюють таке сприйняття. До того ж, українській молоді характерне прагнення змінювати і контролювати своє життя та водночас покладання відповідальності за все на владу [3]. Для німецького ж суспільства характерний принцип прав та обов’язків. Людина має право на певні допомоги та, у свою чергу, зобов’язана виконувати вимоги, які висуває до неї держава. Розвінчення міфу: попри складність та заплутаність німецької бюрократії, німецькі закони є достатньо структурованими та виконуються усіма акторами соціальної взаємодії. Мігранти ж, не являючись громадянами Німеччини, отримують такий же набір прав та свобод, як і громадяни, з певними винятками як відсутність права голосувати та працювати за певними професіями (робота в поліції, армії тощо).

Висновки. Побудова ефективної комунікаційної стратегії та забезпечення доступу до зрозумілої та правдивої інформації для українських біженців є важливими кроками для полегшення їх адаптації в новому суспільстві. Це може включати розповсюдження інформації через офіційні канали, надання консультацій та підтримки в рамках існуючих програм і ініціатив.

Список використаної літератури

1. Mediendienst Integration. (2024). Kriegsflüchtlinge aus der Ukraine in Deutschland. BMI; Ausländerzentralregister. https://de.statista.com/statistik/daten/studie/1294820/umfrage/kriegsfluechtlinge-aus-der-ukraine-in-deutschland/
2. (2022). Fake: в українських біженців у Німеччині відбирають дітей за емоції та апетит. Вилучено з: https://www.stopfake.org/uk/fejk-v-ukrayinskih-bizhentsiv-u-nimechchini-vidbirayut-ditej-za-emotsiyi-ta-apetit/
3. Жадан, Ірина. (2019). Комунікативний потенціал розвитку громадянської компетентності студентської молоді. Scientific Studios on Social and Political Psychology. 20-26. 10.33120/ssj.vi43(46).20.