ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ШКОЛЯРІВ ПРИ ПЕРЕХОДІ У СЕРЕДНЮ НАВЧАЛЬНУ ЛАНКУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Постановка проблеми.  У світі, що постійно змінюється, адаптація стає ключовою якістю для успішного розвитку кожної особистості. Особливо це стосується дітей, які зіштовхуються з новими викликами при переході у середню навчальну ланку загальноосвітньої школи. Цей період не лише вимагає від них адаптації до нових академічних стандартів, але й враховує необхідність справлятися з соціальними та емоційними викликами. Відповідно до цього, дослідження адаптації дітей у середній школі є актуальною темою, яка відображає ключові аспекти їх розвитку та потреби у підтримці для подальшого здобуття освіти.

Аналіз останніх досліджень цієї проблеми. Тема адаптації дітей при переході у середню навчальну ланку загальноосвітньої школи знайшла своє висвітлення в працях різних вчених, таких як: А. Бучковська, І. Бєлоусова, В. Решетняк, Н. Голуб, О. Комар, Н. Сисоєнко, А. Оникієнко та інші.

Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі проблеми адаптації дітей при переході у середню навчальну ланку загальноосвітньої школи.

Виклад основного матеріалу. Перехід від початкової до середньої освіти є ключовим етапом в академічному та соціальному розвитку дитини, який часто супроводжується різними труднощами в адаптації. Цей період є вирішальним, оскільки він формує траєкторію навчального шляху дитини та її загальне благополуччя.

К. Смоліна зазначає, що «…багато авторів у психолого-педагогічній літературі досліджують поняття адаптації, і більшість з них визначають його як процес пристосування організму до нових умов життя. В результаті ми можемо говорити про адаптованість або неадаптованість дитини. Адаптованість означає систему якостей особистості, її вмінь та навичок, які забезпечують успішність подальшого життя учня в школі» [3, с. 140].

Однією з головних проблем, з якою стикаються діти під час переходу до середньої освіти, є зміна академічних очікувань і навчального середовища. Загальноосвітні школи, як правило, пропонують ширший навчальний план і більш спеціалізовані предмети, вимагаючи від учнів адаптації до нових методів навчання, підвищеної академічної вимогливості та більшої кількості класів.

Цей період адаптації може бути особливо складним для дітей, які можуть відчувати труднощі з темпом або змістом навчання, що призводить до почуття невідповідності або академічного стресу. Однак за належної підтримки та керівництва багато дітей можуть успішно долати ці навчальні труднощі та досягати успіху в новому освітньому середовищі [1].

В цьому аспекті велику роль відіграють самі школи. З педагогічної точки зору, загальноосвітня школа також повинна надавати пріоритет соціально-емоційному розвитку учнів під час переходу до середньої освіти. Впровадження програм соціально-емоційного навчання (SEL) та інтеграція компетенцій SEL у навчальний план може допомогти учням розвинути важливі навички, такі як самосвідомість, саморегуляція та міжособистісне спілкування [3, с. 141]. Створюючи сприятливе та інклюзивне середовище в класі, яке цінує співчуття, повагу та різноманітність, загальноосвітні школи можуть сприяти позитивним соціальним стосункам та емоційному благополуччю серед учнів.

Педагогічні підходи, які віддають перевагу персоналізованому навчанню та навчанню, орієнтованому на учня, є особливо ефективними для підтримки адаптації дітей під час переходу до середньої освіти. Викладачам рекомендується використовувати вдосконалені технології навчальні платформи, адаптивні навчальні ресурси та індивідуальні плани навчання, щоб адаптувати навчання до унікальних потреб та інтересів учнів [4, с. 116].

Безперечно, перехід з початкової до середньої школи є досить напруженим та складним періодом для п’ятикласників. Нові вчителі, різноманітні вимоги, зміна розпорядку уроків та міжособистісні взаємодії – все це може зробити молодшого підлітка вразливим та тривожним. Згідно з дослідженнями, більшість молодших підлітків неадаптовані до нових умов. Тому на цьому етапі важливо надати їм підтримку та допомогу в їхньому новому життєвому шляху.

Висновок. Отже, адаптація дітей при переході у середню навчальну ланку загальноосвітньої школи вимагає цілісного підходу, який стосується академічного, соціального та емоційного аспектів навчання. Впроваджуючи інклюзивні методи навчання, сприяючи співпраці між педагогами та надаючи пріоритет соціально-емоційному розвитку, загальноосвітні школи можуть створити сприятливе навчальне середовище, де кожна дитина має можливість розвиватися.

Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо у емпіричному з’ясуванні специфіки адаптації школярів при переході у середню навчальну ланку загальноосвітньої школи з урахуванням спеціалізації класу.

Джерела та література

1. Особливості переходу із початкової школи до середньої. URL: http://lutsk-school2.volyn.sch.in.ua/Files/downloadcentef (дата звернення: 01.05.2024)
2. Прищепа О. Психологічні особливості адаптації молодших підлітків до навчання в основній школі. Вісник Інституту розвитку дитини. № 35. С.149 – 154.
3. Смоліна К. Адаптація дітей при переході у середню навчальну ланку загальноосвітньої школи. Соціальна адаптація особистості в сучасному суспільстві, ортобіоз та паліативна допомога із циклу: Психологічні складові сталого розвитку суспільства: пошук психологічного обґрунтування на виклики сучасності : матеріали VІІІ Наук.-практ. інтернет-конф. 2021. С.140–142.
4. Татьянчиков А. О. Розвиток креативних здібностей учнів у процесі переходу до навчання в основній школі. Від науки – до практики: науково-методичний альманах. Вип. 5. С. 115–120.