ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ ФАКТОРИ ЗНИЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

У період війни навколо стає дедалі більше людей, які переживають травматичні події та втрати. Психіатричні та психологічні дослідження показали, що війна має довготривалі наслідки для дітей та підлітків.

Під час війни діти та підлітки в різній мірі зіштовхуються з двома типами травматичних подій: несподівані травматичні події та довготривалі несприятливі події, що обумовлюють виникнення непродуктивних стратегій подолання труднощів.

Військовий стан у країні може негативно впливати на психічне здоров’я підлітків, зокрема, збільшувати рівень тривожності. Толерантність до невизначеності та резильєнтність можуть розглядатися як потенційні фактори зниження тривожності підлітків під час війни. Це може бути доведено за допомогою дослідження, метою якого буде теоретично обгрунтувати та емпірично вивчити толерантність до невизначеності підлітків з різним рівнем тривожності в умовах військових дій в Україні.

Толерантність до невизначеності – це психологічна якість, яка визначає здатність особистості приймати невизначеність, несподівані обставини та неясність у житті без внутрішньої тривоги чи опору. Ця якість виявляється в здатності людини зберігати емоційний баланс і продовжувати діяти ефективно навіть у складних і непередбачуваних ситуаціях. Основні аспекти толерантності до невизначеності включають: прийняття невизначеності, гнучкість у мисленні, ефективність у прийнятті рішень, відкритість до нового досвіду, саморозвиток.

Резильєнтність визначається як здатність особистості відновлюватися та пристосовуватися до стресових ситуацій, подолання викликів та труднощів, зберігаючи при цьому психічне здоров’я і продовжуючи розвиватися. Резильєнтність включає в себе позитивне мислення, емоційну стійкість, соціальну підтримку, гнучкість у мисленні і діях, саморозвиток і самовдосконалення. Резильєнтність допомагає людині не лише пережити важкі життєві обставини, а й вийти з них сильнішою та більш підготовленою до майбутніх викликів.

Підлітки, які виявляють високий рівень толерантності до невизначеності та резильєнтності зазвичай мають більшу психологічну стійкість і легше справляються зі стресом. Натомість, підлітки з низьким рівнем цих якостей частіше схильні до тривожності. Вони можуть відчувати страх перед майбутніми подіями, несподіваними та непередбачуваними ситуаціями, що призводить до збільшення рівня тривоги. Отже, підвищення толерантності до невизначеності та резильєнтності може бути корисним стратегічним підходом для зниження рівня тривожності у підлітків особливо в умовах війни [2].

Розвитку толерантності до невизначеності та резильєнтності можуть сприяти багато чинників. Ефективно впоратися з невизначеністю та тривогами може допомогти навчання підлітків стратегіям саморегуляції у правління стресом та емоціями. Цьому також може сприяти стимулювання особистісного росту самостійності та відповідальності, оскільки підлітки вчаться приймати власні рішення та робити висновки. Сприяти розвитку гнучкості та адаптивних навичок може формування позитивного підходу до викликів. Важливою є підтримка та розуміння з боку сім’ї, адже це створює відчуття безпеки [1].

Стратегіями для зниження рівня тривожності підлітків в умовах війни можуть бути: підтримка з боку сім’ї, друзів, вчителів; встановлення ритуалів та режиму; фізична активність; використання релаксаційних технік; підтримка соціальних зв’язків;

Толерантність до невизначеності та резильєнтність є потенційними факторами зниження рівня тривожності підлітків під час війни через кілька важливих аспектів [3]:

- здатність ефективно управляти стресом та адаптуватися до складних ситуацій;

- розвиток позитивного мислення, що допомагає бачити можливості для особистісного росту в навколишніх викликах і труднощах;

- здатність швидко адаптуватися до змінних умов та змінювати свої стратегії дій відповідно до ситуації;

- формування підтримки та позитивних відносин з рідними друзями і тд.;

-  формування розуміння що невизначеність є нормальною частиною життя і вміння приймати її без внутрішнього опору. 

аким чином, розвиток толерантності до невизначеності та резильєнтності у підлітків є важливим інструментом для зниження їхньої тривожності і підтримки їхнього психологічного благополуччя під час війни.

Отримані висновки вимагають подальшого емпіричного дослідження.

Список використаних джерел

1. Ващенко І. В., Іваненко Б. Б. Психологічні ресурси особистостів подоланні складних життєвих ситуацій. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Вип. 40, 2018.
2. Титаренко Т. М., Ларіна Т. О. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека : навч. посіб. – Київ : Марич, 2009.
3. Keyes Corey L. M. The mental health continuum: From languishing to flourishing in life Journal of Health and Social Behavior. – 2002 (Jun.). – Vol. 43. – P. 207–222.