СОЦІАЛЬНА ІЗОЛЯЦІЯ, ЯК ОЗНАКА ДЕПРЕСІЇ В СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ

Постановка проблеми. В сучасному світі, де спілкування є ключовим елементом розвитку особистості та соціальної адаптації, соціальна ізоляція стала однією з серйозних проблем, особливо серед студентської молоді. Для багатьох студентів перехід зі школи до університету або коледжу може бути складним періодом, сповненим стресів та нестабільності.

Мета дослідження – полягає в аналізі зв'язку між соціальною ізоляцією та ризиком розвитку депресії серед студентської молоді.

Виклад основного матеріалу. Перший рік навчання в університеті часто є критичним періодом для студентів, які ще декілька місяців тому були школярами. Нове середовище, відсутність домашнього комфорту та різкі зміни в соціальній структурі можуть призвести до появи стресів та тривоги. Один із основних проявів такого стресу – соціальна ізоляція, що в контексті студентського життя означає відчуття відокремленості від інших, відсутність близьких друзів або підтримки соціального середовища. Це може бути результатом різних факторів, таких як географічна відстань від сім'ї та старих друзів, нездатність знайти спільну мову з однокурсниками або низька самооцінка [3].

Існує низка причин, які сприяють соціальній ізоляції серед студентів в сучасних реаліях:

• нове середовище, як перехід зі школи до університету або коледжу може змінити соціальну динаміку та ритм життя. Тому студенти, які не виявляють ініціативи у встановленні нових зв'язків, ризикують відчувати себе відокремленими;
• велике психо-емоційне навантаження через навчання, незнайомство з новими людьми та відсутність підтримки можуть призвести до розвитку тривоги та ізоляції;
• невдалі спроби влитися у нове середовище можуть призвести до відчуття невпевненості та страху перед відхиленням, що змушує студентів уникати соціальних комунікацій;
• питання щодо залежності від соціальних мереж та інтернету також здатні виникнути. Замість реального спілкування, студенти можуть віддавати перевагу віртуальному спілкуванню, що може призвести до відчуття відокремленості від реального світу.

Самоізоляційна поведінка студентів включає у себе різні стратегії уникнення або ухилення від ситуацій, які викликають страх або тривогу. Така поведінка може бути зумовлена страхом спілкування з людьми або стурбованістю щодо певних аспектів навколишнього середовища. Водночасю вона може вести до розвитку різних психічних станів, включаючи неврози, нав'язливі стани та фобії.

Крім того, депресивна поведінка може спонукати студентів до вживання різних шкідливих та психотропних речовин, або виконання певних дій, які стають надмірними та шкідливими для здоров'я. Це може включати алкоголізм, наркоманію, тютюнопаління, а також розвиток поведінкових залежностей, таких, як інтернет-залежність, кібероніоманія, чи компульсивний шопінг, або  харчова залежність. Ці види поведінки можуть відігравати роль у втраті контролю над власним життям та відноситися до негативних наслідків для фізичного та психічного здоров'я людини[1, c. 8].

Соціальна ізоляція може призвести до депресії серед студентів через відчуття втрати близьких друзів, або підтримки. Водночас може призвести до почуття самотності та втрати інтересу до життя, неспроможність відчувати себе прийнятими та розуміти, що інші люди не розуміють їхніх почуттів, що може посилити почуття самотності та відчуженості. Окрім того, соціальна ізоляція може призвести до зниженого самопочуття, що є шляхом до хвороб та відчуття неповноцінності, типове симптомам депресії.

Висновок. Соціальна ізоляція серед студентської молоді може мати серйозні наслідки для їхнього психічного здоров'я, зокрема, призводити до розвитку депресії. Однак, застосування відповідних стратегій та звернення за підтримкою може допомогти студентам подолати ці проблеми та знайти рівновагу у своєму житті. Важливо враховувати, що соціальне спілкування та підтримка грають важливу роль у збереженні психічного здоров'я та самопочуття студентів.

Джерела та література

1. Бугайова Н. М. Аналіз впливу довготривалої соціальної ізоляції на психіку людини. Усамітнення та самотність в житті особистості:Збірник тези за матеріалами круглого столу. Київ, ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2020. C. 8 – 12.
2. Впливвійни на психічнездоров’я–колосальний, –Віктор Ляшко. URL:https://www.kmu.gov.ua/news/vpliv-vijni-na-psihichne-zdorovya-kolosalnij-viktor-lyashko
3. Євдокімова О. О. Соціально-психологічніособливостістудентськоговіку та їх урахування в системіпсихологічногосупроводу. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2009/1_2_2009/13.pdf.pdf
4. Єременко Н.П., Ковальова Н.В., Ужвенко В.А. Психічнездоров'ястудентськоїмолодіУкраїнипідчасвійни. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації:матеріалиміжнародноїнауково-практичноїінтернет-конференції. Переяслав, 2023. Вип. 92. С. 90–93.