ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕМОЦІЙНОЇ СЕПАРАЦІЇ НА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Постановка проблеми та її значення. Юнацький вік – це період, коли змінюється характер стосунків батьків і дітей, формується особистість. Частота та тривалість контактів між батьками та юнаками зменшуються [9], стосунки між батьками та юнаками стають менш авторитарними та більш егалітарними [21], а ідентичність стає менш дифузною і більш чіткою та сформульованою [1; 7; 20].

Актуальність теми. В умовах розвитку сучасного суспільства неабияка увага приділяється процесу сепарації та становленню особистісної ідентичності в юнацькому віці. Для юнацького віку проходження процесу психологічної сепарації має особливе значення, адже через проходження кризових періодів і здобуття незалежності від батьків особистість отримує ресурс, який призводить до її зрілості.

Юнацький вік також вважають періодом життя, коли ідентичність досягає верху [7]. Як описав Еріксон [7] формування особистісної ідентичності є фундаментальним завданням розвитку в юнацькому віці, і воно служить компасом для навігації протягом життя після юнацького віку [14]. У той час як узгоджене та послідовне відчуття ідентичності призводить до високого рівня добробуту та психологічного здоров’я, заплутане відчуття ідентичності пов’язане з кластером проблемної поведінки [17; 19]. Основним фактором, який впливає на формування ідентичності юнаків, є якість емоційних стосунків між батьками та юнаками [8]. Тому тема, що піднімається, є актуальному в сучасному світі.

Дуже важливо приділити увагу саме емоційній сепарації юнаків, їх емоційному відділенні від батьків. Адже це дуже важливий етап становлення особистості. Емоційна сепарація полягає в тому, що дитина починає формувати власний індивідуальний стиль життя, відокремлюючись від батьківських поглядів і цінностей. Це, в свою чергу, перегукується із становленням особистісної ідентичності.

Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі проблеми впливу емоційної сепарації на становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці.

Виклад основного матеріалу. Особистісна ідентичність - це сукупність уявлень про себе, які формуються протягом життя і складаються з різних елементів, таких як особистісні якості, переживання, досвід, цінності, ставлення до себе та інших людей, соціальні ролі, професійні та особисті цілі. Особистісна ідентичність може бути стійкою або змінюватись у залежності від життєвих обставин, досвіду та розвитку особистості в юнацькому віці.

Вплив емоційної сепарації на різні аспекти психосоціальної адаптації юнаків досліджувався в кількох попередніх дослідженнях, які загалом показали, що емоційна сепарація спрацювала негативно на адаптацію юнаків [11]. Наприклад, сильна емоційна сепарація була пов’язана з високим рівнем інтерналізації та екстерналізації проблемної поведінки як сигналів від’єднання та конфліктів у стосунках з батьками і навпаки [3; 9].

Зосереджуючись на ідентичності, дослідження постійно показують, що довіра батьків є необхідною умовою для розвитку зрілої ідентичності [2]. Наприклад, це було позитивно пов’язане з міцним почуттям ідентичності [6; 13], а теплі та близькі стосунки з батьками (наприклад, спілкування між батьками та юнаками) позитивно асоціювалися з синтезом ідентичності та негативно пов’язані з плутаниною ідентичності [18].

Незважаючи на ці послідовні результати, висновки щодо взаємозв’язку між емоційною сепарацією (що відповідає теорії сепарації-індивідуації; Blos 1967) [4] та ідентичністю дали суперечливі результати. Два дослідження, зокрема, виявили, що емоційна сепарація позитивно пов’язана з формуванням ідентичності юнаків [15; 16]/

Інші дослідження показали, що емоційна сепарація не була пов’язана з формуванням ідентичності [12] або що вона була негативно пов’язана з формуванням особистісної ідентичності [5]. Таким чином, роль емоційної сепарації залишається незрозумілою щодо її впливу на формування особистісної ідентичності в юнацькому віці.

Незважаючи на вагомий внесок, наведені вище дослідження не вивчали зв’язок між емоційною сепарацією та формуванням особистісної ідентичності в юнацькому віці. Наше дослідження якраз і є спробою виявити, як особистісна  ідентичність юнаків пов’язана з параметрами стосунків між ними та батьками, тобто емоційна сепарація.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У ході теоретичного аналізу проблеми впливу емоційної сепарації на становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці, встановлено, що, незважаючи на вагомий внесок, наведені вище дослідження не вивчали зв’язок між емоційною сепарацією та формуванням особистісної ідентичності в юнацькому віці. Наше дослідження якраз і є спробою виявити, як особистісна  ідентичність юнаків пов’язана з параметрами стосунків між ними та батьками, тобто емоційна сепарація.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у емпіричному вивченні проблеми впливу емоційної сепарації на перебіг успішної особистісної ідентичності в юнацькому віці. Для такої діагностики повинен бути використаний комплекс методик, що дозволяють оцінити реальний стан проблеми, що вивчається.

Список використаних джерел

1. Adams,G.,& Fitch,S. (1982). Ego stage and identity status development: a cross-sequential analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 43,574–583.
2. Årseth, A. K., Kroger, J., Martinussen, M., & Marcia, J. E. (2009). Meta-analytic studies of identity status and the relational issues of attachment and intimacy. Identity, 9, 1–32. https://doi.org/10. 1080/15283480802579532.
3. Beyers, W., Goossens, L., Van Calster, B., & Duriez, B. (2005). An alternative substantive factor structure of the emotional autonomy scale. European Journal of Psychological Assessment, 21, 147–155. https://doi.org/10.1027/1015-5759.21.3.147.
4. Blos, P. (1967). The second individuation process of adolescence. Psychoanalytic Study of the Child, 22, 162–186.
5. Crocetti, E., Branje, S., Rubini, M., Koot, H. M., & Meeus, W. (2017). Identity processes and parent–child and sibling relationships in adolescence: a five–wave multi–informant longitudinal study. Child Development, 88, 210–228. https://doi.org/10.1111/cdev. 12547.
6. Crocetti, E., Schwartz, S. J., Fermani, A., & Meeus, W. (2010). The Utrecht-Management of Identity Commitments Scale (U-MICS). European Journal of Psychological Assessment, 26, 172–186. https://doi.org/10.1027/1015-5759/a000024.
7. Erikson,E. (1968). Identity, Youth and Crisis. New York: Norton.
8. Kroger, J., & Marcia, J. E. (2011). The identity statuses: Origins, meanings, and interpretations. In S. J. Schwartz, K. Luyckx, & V. L. Vignoles (Eds.), Handbook of identity theory and research (pp. 31–53). Springer Science + Business Media. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7988-9_2.
9. Lamborn, S. D., & Steinberg, L. (1993). Emotional autonomy redux: revisiting Ryan and Lynch. Child Development, 64, 483–499. https://doi.org/10.2307/1131264.
10. Larson,R.,Richards,M.,Moneta,G.,Holmbeck,G.,& Duckett,E. (1996). Changes in adolescents’ daily interactions with their families from ages 10–18: disengagement and transformation. Developmental Psychology, 32,744–754.
11. McElhaney, K. B., Allen, J. P., Stephenson, J. C. & Hare, A. L. (2009). Attachment and autonomy during adolescence. In R. M. Lerner, & L. Steinberg (Eds.), Handbook of adolescent psychology: Vol.1. Individual bases of adolescent development (3rd ed., pp. 358–403). Hoboken, NJ: Wiley & Sons, Inc.
12. Meeus, W., Iedema, J., Maassen, G., & Engels, R. (2005). Separationindividuation revisited: on the interplay of parent-adolescent relations, identity and emotional adjustment in adolescence. Journal of Adolescence, 28, 89–106.
13. Meeus, W., Oosterwegel, A., & Vollebergh, W. (2002). Parental and peer attachment and identity development in adolescence. Journal of Adolescence, 25, 93–106. https://doi.org/10.1006/jado. 2001.0451.
14. Montgomery, M. J., Hernandez, L., & Ferrer-Wreder, L. (2008). Identity development and intervention studies: The right time for a marriage? Identity: An International Journal of Theory and Research, 8(2), 173–182. https://doi.org/10.1080/15283480801940115.
15. Mullis, R. L., Graf, S. C., & Mullis, A. K. (2009). Parental relationships, autonomy, and identity processes of high school students. Journal of Genetic Psychology, 170, 326–338. https://doi.org/10. 1080/00221320903218356.
16. Pace, U., & Zappulla, C. (2009). Identity processes and quality of emotional autonomy: the contribution of two developmental tasks on middle-adolescents’ subjective well-being. Identity, 9, 323–340. https://doi.org/10.1080/15283480903422798.
17. Schwartz, S. J., Hardy, S. A., Zamboanga, B. L., Meca, A., Waterman, A. S., & Picariello, S., et al. (2015). Identity in young adulthood: links with mental health and risky behavior. Journal of Applied Developmental Psychology, 36, 39–52. https://doi.org/10.1016/j.appdev.2014.10.001.
18. Schwartz, S. J., Mason, C. A., Pantin, H., & Szapocznik, J. (2008). Effect of family functioning and identity confusion on substance use and sexual behavior in Hispanic immigrant early adolescents. Identity, 8, 107–124. https://doi.org/10.1080/ 15283480801938440.
19. Schwartz, S. J., Zamboanga, B. L., Wang, W., & Olthuis, J. V. (2009). Measuring identity from an Eriksonian perspective: two sides of the same coin? Journal of Personality Assessment, 91, 143–154. https://doi.org/10.1080/00223890802634266.
20. Waterman,A. S. (1993). Developmental perspectives on identity formation: from adolescence to adulthood. In J. Marcia,A. Waterman,D. Matteson,S. Archer,& J. Orlofsky (Eds.), Ego Identity (pp. 42–68). New York: Springer.
21. Youniss,J.,& Smollar,J. (1985). Adolescent Relationships with Mothers, Fathers, and Friends. Chicago: University of Chicago Press.