ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД У СУПРОВОДІ ПСИХОЛОГОМ КОЛЕКТИВУ НА ПРИНЦИПАХ ПОЗИТИВНОСТІ

Формування нового, продуктивного ставлення до майбутньої професійної організації працівника, яке посилюється визначенням нових шляхів і цілей, визначення сильних сторін особистості та стає її ресурсом щодо превенції професійного вигорання.

Очікування психологом позитивних змін у групі, з якою працює, передається учасникам. Необхідна фіксація позитивних змін задля усвідомлення учасниками групи позитивної динаміки. Як результат, працівник починає самостійно визначати власний ресурс та фіксуватися на сильних сторонах своєї особистості, потенціалі та ресурсі, закріплюючи позитивний психологічний вплив результатів психологічної роботи, спрямованість працівника на самоактуалізацію та продуктивну професійну діяльність.

Метою нашого дослідження було виявлення впливу супроводу психолога на професійне вигорання особистості та соціально-психологічні фактори професійного середовища.

Завдання дослідження полягали у визначенні особливостей впливу психолога на соціально-психологічний клімат колективу та емоційний стан особистості, зокрема на явище професійного вигорання та формуванні практичних рекомендацій превенції в інтегративному підході супроводу психологом колективу на принципах позитивності.

Предметом дослідження виступила роль психолога у формуванні емоційних станів в колективі.

Відсутність штатного психолога у колективі має численні негативні наслідки, що позначаються не лише на окремих працівниках, а й на загальній атмосфері та продуктивності робочої команди. На відміну від колективів, де присутній психологічний супровід, такі команди стикаються з численними труднощами, які знижують їхню продуктивність і можуть призводити до емоційного виснаження працівників. Нижче розглянемо детальніше деякі з ключових негативних наслідків відсутності штатного психолога та порівняємо їх з результатами, яких досягає колектив із забезпеченим психологічним супроводом. З іншого боку, наявність штатного психолога значно покращує умови роботи, сприяє розвитку здорового соціально-психологічного клімату та знижує ризик виникнення проблем, пов’язаних з емоційним вигоранням, конфліктами та втратою мотивації.

1. Зниження рівня соціально-психологічного клімату

Колективи без психологічного супроводу часто характеризуються нижчим рівнем соціально-психологічного клімату. Це проявляється в нестачі відкритості між працівниками, слабкій комунікації, зростанні міжособистісних конфліктів, які можуть залишатися невирішеними або хронічно повторюватися. Наявність психолога допомагає створити атмосферу, в якій співробітники почуваються впевнено, відкрито виражають свої переживання та можуть розраховувати на підтримку як з боку колег, так і з боку психолога. Це підвищує колективізм, згуртованість та відповідальність кожного працівника.

2. Підвищений ризик емоційного вигорання

В умовах сучасного робочого ритму, який часто характеризується високими вимогами до працівників, емоційне вигорання стає звичайною проблемою. У колективах без штатного психолога цей ризик підвищується. Працівники не завжди здатні самостійно розпізнати ознаки вигорання, а підтримки та професійної допомоги для подолання стресу може бракувати. Штатний психолог має можливість своєчасно виявляти початкові ознаки вигорання та допомагати працівникам адаптуватися до стресових ситуацій, надавати поради щодо підтримки життєвого балансу. Це зменшує ризик вигорання і, відповідно, плинність кадрів та зниження ефективності.

3. Погіршення комунікації та розвитку міжособистісних відносин

Без фахового супроводу працівники часто обмежуються поверховою комунікацією, уникаючи складних або незручних тем. Це може призвести до накопичення нерозв’язаних конфліктів, які зрештою впливають на якість взаємодії в колективі. Психолог, присутній у колективі, навчає працівників ефективним методам спілкування, допомагає вирішувати конфлікти, а також працює над формуванням довіри між членами команди. Це створює основу для тривалої співпраці та полегшує вирішення робочих питань.

4. Зниження адаптаційних можливостей нових працівників

Процес адаптації нових співробітників у колективі без психолога часто ускладнюється. Психолог є важливою ланкою, що допомагає новим працівникам краще інтегруватися в колектив, зрозуміти структуру організації та вимоги, а також швидше стати продуктивними. Відсутність такої підтримки може призвести до стресу, труднощів у взаємодії з іншими працівниками та високого ризику швидкої плинності кадрів серед нових співробітників.

5. Відсутність згуртованості та соціальної підтримки

Колективи без штатного психолога зазвичай втрачають можливість формування міцних та здорових соціальних зв'язків між працівниками. Через це рівень згуртованості може залишатися низьким, що ускладнює взаємодію між колегами, знижує рівень підтримки один одного у важливих робочих питаннях та обмежує бажання працювати в команді. Штатний психолог, своєю чергою, проводить тренінги на командоутворення та сприяє кращому розумінню працівників між собою, що підвищує рівень колективізму, взаєморозуміння та підтримки.

6. Підвищений рівень конфліктів та деструктивної комунікації

Без професійної психологічної підтримки навіть дрібні непорозуміння між працівниками можуть призвести до масштабних конфліктів, які не мають належного вирішення. Це може проявлятися в частій деструктивній критиці, униканні конструктивного спілкування та виникненні недовіри в колективі. Психолог у штаті здатний своєчасно помітити передумови до конфліктів, забезпечити їх профілактику або ж допомогти у врегулюванні, що знижує емоційне навантаження на працівників та формує конструктивний стиль комунікації.

7. Погіршення емоційного здоров’я та висока вірогідність емоційного вигорання

У колективах без психолога значно вищий ризик емоційного вигорання, оскільки працівники не мають можливості отримати своєчасну психологічну підтримку. Відсутність навичок саморегуляції та методів боротьби зі стресом може призвести до хронічної втоми, втрати мотивації та зниження загальної продуктивності. Штатний психолог здатний допомогти працівникам оволодіти техніками самоконтролю, запропонувати методи управління стресом та запобігти розвитку вигорання через індивідуальні консультації та групову терапію.

8. Низький рівень поінформованості та відкритості

У колективах без психологічної підтримки часто відсутня культура відкритого обміну інформацією. Працівники схильні уникати чесного обговорення проблем або ідей, побоюючись осуду чи нерозуміння з боку колег. Це значно ускладнює обмін досвідом, знижує рівень інформованості про процеси у компанії та обмежує потенціал для саморозвитку кожного працівника. Психолог у штаті, навпаки, сприяє формуванню відкритої комунікації, що створює безпечне середовище для висловлення ідей та отримання зворотного зв'язку.

9. Зниження мотивації та робочої ефективності

Психологічний клімат є одним з ключових факторів, що впливають на мотивацію та залученість працівників. Коли працівники відчувають, що в колективі присутня підтримка з боку психолога, це сприяє їхній впевненості у власних силах і підвищує мотивацію до праці. Навпаки, відсутність психологічної підтримки часто супроводжується відчуттям невпевненості, низьким рівнем мотиваційної спрямованості на виконання завдань.

Психологічно нестабільне робоче середовище часто спричиняє зниження мотивації. Працівники, не відчуваючи підтримки з боку колективу та керівництва, знижують рівень продуктивності, можуть ігнорувати свої професійні обов’язки або виконувати їх поверхово. Навпаки, колективи з психологом мають вищий рівень мотивації, адже працівники відчувають підтримку та інтерес до їхніх потреб. Психолог проводить регулярні бесіди про професійний розвиток, що допомагає зберегти мотивацію на високому рівні.

10. Відсутність гармонійного професійного зростання

Професійне зростання передбачає не тільки розвиток професійних навичок, а й соціально-емоційних компетенцій. У колективах, де немає психологічного супроводу, розвиток таких навичок уповільнюється або й зовсім зупиняється. Без належної підтримки працівники не мають можливості розвинути навички управління емоціями, покращити адаптивність у стресових ситуаціях або підвищити рівень емоційного інтелекту. Психолог у штаті стимулює працівників до особистісного зростання, допомагає опанувати нові компетенції та підтримує в періоди змін, що створює стійке професійне середовище для особистісного розвитку кожного.

11. Низький рівень організованості та дисципліни

Штатний психолог допомагає встановити загальні норми поведінки, етики та відповідальності, сприяючи підвищенню рівня організованості у колективі. Без такої підтримки працівники можуть ігнорувати правила чи норми колективу, що призводить до хаотичного стилю роботи та порушення дисципліни. Відсутність чітко встановлених меж відповідальності та контролю за поведінкою може стати передумовою для виникнення непорозумінь або навіть негативного ставлення до керівництва.

Як результат проведеного дослідження для колективів, в штаті яких відсутній психолог ми рекомендуємо скористатися послугами запрошеного психолога з метою запобіганням явищам вигорання та підвищення рівня згуртованості колективу організації для застосування системи тренінгових занять та практичних рекомендацій превенції та усунення наслідків емоційного вигорання, які проводяться в колективі за умови наявності штатного психолога в організації, який забезпечує систематичний супровід, здійснює позитивний вплив на соціально-психологічний клімат колективу та емоційний стан особистості.

Застосування системи тренінгових занять для профілактики емоційного вигорання полягає у наданні працівникам інструментів для мобілізації їхніх емоційних і фізичних ресурсів, що допоможе виявити і подолати вже наявні симптоми вигорання, а також запобігти їхньому виникненню в майбутньому. Такі програми зазвичай мають універсальний характер і повинні враховувати вік, стаж роботи, гендерні особливості та сімейний стан працівників.

Дослідження, проведені вченими (зокрема І.Е. Коваленко, К. Дзюба, І. Фарафонова, А. Боярська-Хоменко, Т. Твердохліб, І. Прокопенко, Я. Чеботова, Т. Левін, Т. Яценко та ін.), сфокусовані на методах профілактики та подолання емоційного вигорання, досліджують, як рівень на якому задіюється емоційний інтелект а також утворюючі його чинники, до яких належить здатність до самоконтролю, прояву емоційності, відслідковування рівня ментального здоров’я, комунікативність і соціабельність особистості, які можуть впливати на вигорання, зменшуючи його прояви. Вчені дійшли висновку, що профілактика емоційного вигорання може бути поділена на два рівні:

1. Рівень, що забезпечується психологічною підтримкою особистості.
2. Особистісний рівень збереження ментального здоров’я, самопросвіта [2].

Психологічне консультування та підтримка є важливими елементами цього процесу. Аналізуючи результати наукових досліджень [1; 6; 7; 8], які стосуються психологічних заходів для працівників, що виконують свої обов’язки в умовах війни та потребують усунення проявів емоційного вигорання [4; 9], виявлено, що програма повинна включати наступні етапи:

1. Встановлення контакту: перший етап передбачає створення довірливої атмосфери спілкування, що дозволяє виявити індивідуальні особливості кожного працівника та його симптоми.
2. Визначення цілей: наступний крок полягає в уточненні основних цілей і бажаних результатів психологічної роботи, що є критично важливим для подальших змін у особистості працівника.
3. Аналіз ситуацій: під час обговорення можливих винятків з проблеми клієнт може усвідомити свої сильні сторони і шляхи вирішення складних ситуацій.
4. Реалізація плану дій: важливо знайти зовнішню підтримку для зміни світогляду, а також оцінювати результати роботи на кожному етапі, щоб забезпечити своєчасну корекцію курсу.

Усі ці етапи допомагають працівнику розвивати нові, продуктивні підходи до професійної діяльності і формувати позитивне ставлення до своєї роботи. Крім того, значним чинником є тип акцентуації характеру працівника, що вплине на вибір стратегії психологічного впливу. Основними якостями психолога, який працює з працівниками в кризових умовах, мають бути гнучкість і вміння співпереживати, при цьому зберігаючи професійну дистанцію.

В умовах сучасних соціальних викликів та швидких змін, важливо також розвивати навички саморегуляції і самодопомоги. Процес самопізнання, вивчення власних реакцій на різні ситуації, може включати використання психологічних тестів та складання реєстру типових реакцій.

Необхідно створювати соціально-психотерапевтичну атмосферу, що підтримує внутрішній настрій працівника, а також використовувати різні техніки для покращення його психологічного стану. Систематична робота над собою і чітке визначення професійних цілей допоможуть уникнути емоційного вигорання.

Таким чином, профілактика емоційного вигорання є комплексним процесом, який включає не лише психологічну підтримку, а й активну роботу працівника над собою в умовах складних обставин, що склалися в країні [3; 5].

Список використаних джерел

1. Боярська-Хоменко А.В., Твердохліб Т.С., Прокопенко І.А., Чеботова Я.В. Візуальне мистецтво як засіб профілактики та подолання емоційного вигорання педагогів. Методичні рекомендації до проведення семінару-практикуму / За ред. І.А. Прокопенко. Харків : ХНПУ імені Г.С. Сковороди. 2019. 52 с.
2. Коваленко І.Е. Інформаційно-аналітичний супровід підтримки ментального здоров’я українських освітян в умовах воєнного стану. Імідж сучасного педагога. № 4(217). URL: DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2024-4(217)-106-110
3. Куделя В.І., Яковенко В.Г. Особливості управління персоналом в умовах воєнного стану. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2023. № 81–82. С. 290–297.
4. Пшик-Ковальська О.О., Ковальський О.І. Особливості управління персоналом в умовах воєнного стану. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. Вип. 4. № 2. С. 88–93. URL: https://doi.org/10.23939/ smeu2022.02.088 (дата звернення: 19.10.2024).
5. Український інститут майбутнього. Як змінився психоемоційний стан українців: звіт за результатами онлайн-дослідження. 2023. URL: https://news.uifuture. org/yak-zminivsya-psikhoemociyniy-stan-ukra/ (дата звернення: 19.10.2024).
6. Фарафонова І. А. Емоційне виснаження - фактор який впливає на поведінку і свідомість людини і його профілактика методом арттерапії. Наукові перспективи № 11(29). С. 493 – 506.
7. Якимчук О. Психологічні особливості професійного вигорання особистості. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 16(61), 10. 2021. URL : https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.16(61).10
8. Яценко Т. Глибинна психокорекція та упередження психічного вигорання. Київ : Главник, Част. 1 та 2. 2008. С. 368.
9. Kononenko O., Ivanchenko A., Gaivoronska T., Khitrova T., Semenko S., Kuzmin V. Psychological and Social-Communication Aspects of HR Management Career in Wartime, Including Stress, Motivation, Will and Efficiency of Working Conditions. Revista de Cercetare si Interventie Sociala. 84. 2024. Р. 206–223. URL : https:// doi.org/10.33788/rcis.84.14