АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ ЯК ОСОБИСТІСНИЙ ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ

В умовах тривалої війни загострюються проблеми, пов’язані зі здатністю людини адаптуватися до постійного стресу, невизначеності, складних, а часто й трагічних обставин. Водночас, існує низка професій, працівники яких при виконанні службових обов’язків зазвичай стикаються з проблемними або й надзвичайними ситуаціями. До таких професій належить і професія працівників патрульної поліції, які працюють у несприятливих, екстремальних умовах, мають справи з порушниками закону, а від швидкості та злагодженості їх дій залежить безпека і добробут співвітчизників [1]. Праця патрульних поліцейських відноситься до категорії складної та небезпечної для життя і характеризується великим емоційним навантаженням, що обумовлене ймовірною загрозою життю, високими темпами роботи, необхідністю взаємодії з різними категоріями населення [2]. Отже, вивчення професійної адаптації патрульних поліцейських із врахуванням їх індивідуально-типологічних особливостей у процесі пристосування до умов професійної діяльності є актуальною проблемою, яка вимагає спеціальних досліджень.

За наявності акцентуації характеру, емоційно-вольової або нервово-психічної нестійкості, нездатності до саморегуляції психофізіологічних станів, вплив стресогенних факторів може привести до зриву регуляторних механізмів, дезадаптації поведінки й діяльності працівників патрульної поліції [3, 4].

У дослідженні використано методи теоретичного аналізу й емпіричні методи у сукупності таких психометричних методик: тест К.Леонгарда - Н. Шмішека для визначення акцентуйованого вираження рис особистості; багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ) для діагностики таких характеристик адаптивності як комунікативні особливості (КО), адаптивні здібності (АЗ), нервово-психологічна стійкість (НПС) та моральна нормативність (МН); методика «Діагностика емоційного вигорання» В. Бойка для дослідження особливостей синдрому професійного вигорання. Для виявлення взаємозв’язку між досліджуваними показниками застосовано метод кореляційного аналізу.

Виявлений статистично значущий взаємозв’язок між нервово – психічною стійкістю і такими акцентуаціями характеру, як збудливість, гіпертимність та афективно-екзальтованим типом. Отже, чим більше у людини виражена така особистісна характеристика, як «емоційна збудливість», що характеризується підвищеною імпульсивністю, дратівливістю та агресивністю, тим меншою мірою вона буде схильна до нервово-психічної стійкості. І навпаки, чим більше у людини виражена гіпертимна акцентуація характеру, що характеризується переважно гарним настроєм, підвищеною психічною активністю і високим прагненням діяльності, тим більшою мірою вона буде схильна до нервово-психічної стійкості. Також більша вираженість афективно – екзальтованої акцентуації характеру (висока вразливість, сильна прив’язаність до друзів, відверті і глибокі переживання чужих проблем) сприяє меншій нервово-психічній стійкості.

Характеристиками професійної дезадаптації також є показники емоційного вигорання. Дослідження продемонструвало, що високий рівень емоційного вигорання, який проявляється у симптоматиці напруження, резистенції, виснаження, що характеризується відчуттям емоційної втоми, викликаної власною професійною діяльністю, психофізичною перевтомою, спустошеністю, нівелюванням власних професійних досягнень, порушенням професійних комунікацій, розвитком цинічного ставлення до тих, з ким приходиться спілкуватися, співвідноситься з низьким рівнем нервово-психічної стійкості.

Дослідження продемонструвало також зв’язок показників професійної адаптації з особистісними характеристиками респондентів. Зокрема, чим більше у людини виражений фактор «стриманість – експресивність», зокрема людина життєрадісна, імпульсивна, весела, комунікативна, рухлива, енергійна, відверта, у більшості випадків стає лідером та ентузіастом групової діяльності, вірить в удачу, тим меншою мірою проявляється її емоційна напруженість у професійній діяльності. Чим більше у людини виражений фактор «сором’язливість – сміливість», де при високих оцінках людині притаманні соціальна сміливість, активність, готовність мати справу з незнайомими обставинами та людьми, людина схильна до ризику, авантюризму, тримається вільно, розгальмовано, тим меншою мірою проявляється емоційна напруженість.

І навпаки, високі показники таких особистісних характеристик як замкнутість, емоційна нестійкість, сором’язливість  провокують схильність до нервово-психічного виснаження, зростання емоційної напруги і, відповідно, до професійної дезадаптації.

Список використаних джерел

1. Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40–41. Ст. 379. URL: http://zakonrada.gov.ua/laws/ show/580-19
2. Барко В., Остапович В. Психологічно-правові особливості службової діяльності поліцейських патрульної поліції. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. Випуск 6. С. 3–9.
3. Михлюк Е.І. Психологічні особливості професійно зумовлених акцентуацій рятувальників: дис. … канд.психол. наук : 19.00.09 / НУЦЗУ. Харків, 2016. 209 с.
4. Шелестова О. В. Особливості впливу розладів адаптації на особистісні особливості та психоемоційну сферу військовослужбовців різних форм служби. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том VI. 2017. Випуск 13. С 305-315. URL : http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i13/35.pdf