ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА ЗАХИСТУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ

Молодість характеризується важливими біологічними, психологічними та соціальними змінами, під час яких індивід відчуває поступове досягнення своєї автономії. Тобто молодість — це біопсихосоціальні трансформації, через які проходить індивід, що робить необхідним включення соціальних та історичних аспектів у її концепцію. Серед змін, які характеризують молодь, є дослідження ідентичності, тенденція бути в групі, зменшення батьківського контролю, ставлення до суперництва та соціального невдоволення, сумнів у соціальних цінностях тощо [1]. Враховуючи ці характеристики, молодість також є етапом розвитку, на якому зазвичай повідомляють про почуття емоційної нестабільності та розчарування перед обличчям недосяжних цілей. Також молодь є потенційно схильною до ризикованої поведінки, що суттєво впливає на якість життя молодих людей та їхні стосунки з суспільством [2].

Тому вкрай важливим є актуалізація дослідження факторів ризику та захисту якості життя молодих людей, особливо тих, хто страждає на певний тип психічних захворювань, з метою оптимізації заходів, розширення доступу до допомоги, створення спроможність людських ресурсів, а також трансформація здоров’я системи та відповіді політики [3].

 Така інформація підтверджує факт важливості розробки досліджень, які вимірюють фактори ризику та захисні фактори, пов’язані з психічним здоров’ям молодих людей. Фактори захисту — це індивідуальні характеристики (особисті ресурси) та / або контекстуальні (ресурси навколишнього середовища), які зміцнюють і підтримують індивіда в справлянні з різними життєвими подіями. Прикладами захисних факторів є автономія, самооцінка, суб’єктивне благополуччя, емоційна компетентність, позитивна прихильність, соціальна підтримка, згуртованість сім’ї. Фактори ризику, у свою чергу, являють собою негативні події та характеристики, які діють як провісники емоційних, фізичних і соціальних проблем протягом життєвого циклу. Прикладами факторів ризику є: відсутність підтримки сім’ї, низький соціально-економічний статус, досвід віктимізації тощо.

Серед індивідуальних факторів варто зазначити психологічні характеристики, як-от оптимізм, самооцінка, надія, самоефективність і благополуччя, які є важливими захисними механізмами здорового розвитку особистості. Також багато досліджень демонструють зв’язок між задоволеністю життям і позитивними та негативними афектами, причому вищий рівень позитивних афектів пов’язаний з вищим рівнем задоволеності життям. Такі дослідження вказують на важливість задоволеності життям (розуміється як позитивна оцінка життя) для здорового розвитку молоді. У свою чергу, симптоми депресії молоді часто негативно пов’язані зі змінними соціальної та сімейної підтримки, позитивністю та задоволеністю життям, які пов’язані з факторами захисту психічного здоров’я [4].

В контексті даного матеріалу ми також дотримувалися теоретичної  систематизації матеріалу щодо методологічної основи розгляду ресурсів як фактору протистояння ризику та фактору захисту [5]. А саме йдеться про тісну взаємодію цих факторів з метою зниження ризику дезадаптації та підвищення адаптаційних можливостей людини. Їх взаємодія через діаду «зовнішнього-внутрішнього» мінімізує і блокує вплив стресора та пом’якшує вплив стресогенної події. Така інформація підтверджується функціональною специфічністю прояву  життєстійкості молодих людей в умовах війни.льні адаптаційні характеристики людини, але у кожному такому фрагменті можна віднайти цікаві психологічні факти. Так вивчення життєстійкості студентів в умовах війни, показало, що розвинений внутрішній локус контролю особистості забезпечує сприятливий рівень проактивної зацікавленості та ентузіазму [6]. Таку особливість відмічено й в дослідженні О. Чиханцової, де проаналізовано зв’язок життєстійкості із особистісними ресурсами людини та визначено позитивний зв'язок із такими здібностями як надія, довіра і контакти, а також зазначено, що саме « …любов найбільше впливає на прогнозування показника життєстійкості» [7].

Узагальнюючі розмірковування підкреслюють необхідність проведення подібних досліджень для студентської молоді в умовах воєнного стану.

Список використаних джерел:

1. Arnett, J. J. (2011). Emerging adulthood(s): The cultural psychology of a new life stage. Bridging cultural and developmental approaches to psychology: New synthesis in theory, research, and policy. 255-275. New York, NY: Oxford University Press.  
2. Watson, R. J., Grossman, A. H., & Russell, S. T. (2016). Sources of social support and mental health among LGB youth. Youth & Society. (4). 1–19.
3. Collins, P. Y., Patel, V., Joestl, S. S., March, D., Insel, T. R., Daar, A. S., & Stein, D. J. (2011). Grand challenges in global mental health. 475(7354). 27–30. DOI:10.1038/475027a.
4. Діти “групи ризику” : психологічні, соціальні та правові аспекти (2001). Київ : Міський психологічний центр, 2001.
5. Вірна Ж.П. (2024). Ментальні ресурси: теоретична експлікація структурно-функціональної організації. Contemporary Ukrainian science: theoretical and practical achievements : collective monograph. Sherman Oaks, California : GS Publishing Services. 162-168 ; DOI: 10.51587/9798-9866-95990-2024-018-162-168
6. Danyliuk, Predko V., Trayno R. (2023). Characterization of the main structural manifestations of personality hardiness in the conditions of war. Problems of humanitarian sciences. Psychology. V. 51. 46-52 ; DOI: 10.32782/2312-8437.51.2023-1,6, 2023:
7. Chikhantsova O.A. (2023). Vitality as a resource of psychological stability. Psychological journal. V. 9, Issue 1(69). 32-40 : DOI: 10.31108/1.2023.9.