РОЛЬ ПСИХОДИЗАЙНУ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Сучасні дослідження показують, що професійна ідентичність є одним із важливих аспектів особистісного та професійного розвитку, який визначає задоволеність кар'єрою, рівень стресу та ефективність діяльності [1; 5; 6; 7; 8]. Психодизайн, як інструмент психологічного проектування умов навчання і роботи, може мати важливий вплив на формування професійної ідентичності, сприяючи адаптації, формуванню стійкої мотивації та розвитку самоусвідомлення у професійній діяльності [2; 3; 4; 9].

Поняття психодизайну трактується як проектування психологічних умов для ефективного розвитку індивіда у контексті його професійної діяльності. Основні завдання психодизайну включають створення середовища, яке сприяє оптимальному розвитку компетенцій, самореалізації, адаптації та формуванню ідентичності. Психодизайн орієнтується на використання психологічних інструментів для підвищення мотивації, комунікативних навичок, здатності до самоаналізу, креативності та інших особистісних характеристик, що сприяють успішному професійному розвитку.

Професійну ідентичність, як вважає М. Степаненко, можна трактувати як складне, багаторівневе, багатокомпонентне та цілісне явище, яке виявляється у розвитку професійно значущих якостей та особистісному зростанні людини, яка здійснює професійну діяльність. Це також включає усвідомлення себе як частини певної професійної групи, прийняття її норм і правил поведінки, що згодом сприяє успішній реалізації в професії та визнанню професійною спільнотою [8, С. 94].

Формування професійної ідентичності залежить від таких факторів, як особистісні характеристики, індивідуальний досвід, професійні цінності, а також соціальне та культурне оточення.

У роботі Т. Ващенко і Т. Клійбас, присвяченій дослідженню психологічних особливостей формування професійної ідентичності майбутніх фахівців у галузі психології та права, було виявлено загальний для всіх груп об’єктів дослідження зворотний кореляційний зв'язок між мораторієм професійної ідентичності та її сформованістю. Дослідники зазначають, що чим глибше особистість занурюється в кризу вибору, тим нижчий рівень її професійної визначеності. Ці два прояви професійної ідентичності можна розглядати як послідовні етапи одного процесу, де період мораторію стає невід'ємним кроком до визначення професійних поглядів та цінностей [1].

Г. Попова та О. Грінченко зазначали, що під час навчання у закладі вищої освіти у студентів-психологів відбуваються зміни як у сприйнятті професії, так і в розумінні себе в її межах. На початкових курсах студенти часто мають ідеалізовані уявлення про роботу психолога, проте з часом, набуваючи досвіду, старшокурсники формують більш реалістичне уявлення про суть професійної діяльності та ознайомлюються з конкретними аспектами психологічної роботи. Таким чином, навчання сприяє поступовому узгодженню між очікуваннями щодо професії та її реальною природою [7]. Крім того, поступово змінюється й особистісна спрямованість майбутніх фахівців: від орієнтації на комунікацію до зосередженості на саморозвитку й самопізнанні [6, с. 152].

Психодизайн надає можливості для самопізнання через створення рефлексивного середовища, що дозволяє індивідам оцінити свої професійні цілі, мотиви і можливості. Завдяки використанню методів самоаналізу та саморефлексії, учасники можуть глибше усвідомити свої цінності, амбіції та розвинути позитивну самооцінку у професійній діяльності.

Одним із завдань психодизайну є створення умов для розвитку професійних компетенцій. Це включає розробку навчальних програм, які не лише надають знання, але й допомагають індивіду опанувати критичне мислення, емоційну стійкість, здатність до самоорганізації та інших навичок, важливих для формування професійної ідентичності.

Психодизайн сприяє розвитку внутрішньої мотивації через усвідомлення власної ролі у професійній сфері. Зрозуміле і реалістичне бачення професійної місії сприяє більшому задоволенню від праці, допомагає уникати вигорання і знижує рівень стресу.

Інтеграція психологічних практик у робоче середовище сприяє налагодженню ефективних міжособистісних комунікацій, що дозволяє відчути себе частиною професійної спільноти, розвиває відчуття підтримки та співпраці, що є важливим для закріплення професійної ідентичності.

Для ефективного застосування психодизайну в професійній діяльності важливо інтегрувати його елементи на різних етапах освітнього та професійного процесу. Це може включати:

1. Використання психологічних тестів та тренінгів для глибшого розуміння індивідуальних професійних цілей та цінностей.
2. Розробка програм саморефлексії та самоаналізу для підтримки стійкої ідентичності.
3. Створення підтримуючого середовища через наставництво та соціальну інтеграцію в професійній спільноті.

Отже, психодизайн як інструмент професійного розвитку сприяє створенню сприятливих умов для формування стійкої професійної ідентичності. Він дозволяє індивідам глибше усвідомити свою роль у професійній діяльності, розвинути необхідні компетенції та відчути соціальну підтримку. Урахування принципів психодизайну у професійному та навчальному середовищі сприяє підвищенню рівня задоволеності працівників, їх професійної стабільності та ефективності діяльності.

Список використаних джерел

1. Ващенко Т., Клібайс Т. Психологічні особливості формування професійної ідентичності у майбутніх психологів та юристів. Наукові здобутки студентів Інституту людини №2(6), 2016р. https://www.studscientist.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/download/77/83/0
2. Гаманович П. А. Психологія кольору в веб-дизайні. Молодь, освіта, наука та мистецтво = Youth, Ducation, Scienc end Art : зб. матеріалів IX Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Умань, 23-24 лист. 2023 р.) / [редкол.: І. Г. Терешко, (голов. ред.), О. М. Козій (відпов. ред.), В. В. Семенчук [та ін.]. Умань, 2023. С. 64–66. URL: http://surl.li/nfwfta
3. Гречко А. В., Колендовська М. М. Web-дизайн, як поєднання психології та мультимедіа. Радіоелектроніка та молодь в ХХІ столітті : матеріали 26-го Міжнар. молодіжного форуму, 24-25 листоп. 2022 р. Харків, 2022. Т. 3. С. 146–147. URL: https://openarchive.nure.ua/entities/publication/639e0d5f-a19e-4802-9347-1b5ed9603689
4. Доцюк А. В. Формування зовнішнього та внутрішнього простору в архітектурі та дизайні шляхом психологічного впливу на процеси створення проекту. Сучасні проблеми архітектури та містобудування : наук.-техн. зб. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. ; [відп. ред. М. М. Дьомін]. Київ, 2013. Вип. 34. С. 48–54.
5. Колосович О. С. Психологічні аспекти формування професійної ідентичності особистості в кризові періоди суспільства. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2017. № 1. С. 43-52.
6. Перетятько Л. Г., Тесленко М. М. Професійна самоідентичність майбутніх психологів у закладах вищої освіти. Психологія і особистість. 2022. № 2 (22). С. 139-152.
7. Попова Г. В., Грінченко О. М. Когнітивний компонент профідентичності у студентів-психологів. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології". 2017. № 38. С. 325-329.
8. Степаненко М. І. Професійна ідентичність особистості: теоретичне вивчення феномена. Науковий вісник ХДУ Серія Психологічні науки. Том 1. № 3 (2016). С. 90-94.
9. Шкарлатюк К. І., Хлівна О. М. Структурування психоконсультативного процесу у дизайні психологічного дослідження. Перспективи та інновації науки. Серія: Педагогіка. Психологія. Медицина. 2022. № 8. С. 444–454. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/2011