Адиктивна поведінка є складною та багатовимірною проблемою, яка впливає на людей протягом усього життя. Важливо розрізняти ризики та наслідки адикцій у різних вікових категорій осіб. Аналіз психологічних особливостей адиктивної поведінки у дітей, підлітків, дорослих дозволяє прояснити ключові механізми її формування, а також розробити ефективні підходи до профілактики та корекції залежностей.
Дослідженням динамічної взаємодії між віком та початком формування адикцій, а також особливостями прояву адиктивної поведінки у осіб різного віку займаються: Р. Анверса, М. Байда, А. Бікль, Д. Грант, І. Дас, Ж. Деметрович, Р. Ейнден, Д. Елхай, В. Енеа, С. Кардозо, С. Кім, О. Колесніченко, І. Конінг, Л. Краус, П. Крівий, С. Лі, Д. Лой, Е. Лоуренс, Ч. Лю, Я. Мацегора, К. Мюнтег, Т. Паоме-Неагра, І. Пітіруц, І. Приходько, С. Равічандран, Ю. Румпф, Д. Рю, В. Свамі, П. Слечка, Г.-М. Спада, Р. Суд, М. Трувала, Ф. Філбі, К.-Х. Чен, Л. Шварцкопф.
Беручі до уваги те, що адиктивна поведінка тісно пов’язана з чутливістю до винагороди, в останні роки спостерігається зростання кількість досліджень щодо особливостей даного взаємозв’язку. Досліджуючи чутливість до винагороди та нейробіологію, що лежить в основі системи винагород, Ч. Лю та Ф. Філбі дійшли висновку, що низький рівень чутливості до винагороди пов’язаний з дитинством та пізньою дорослістю. Високий рівень чутливості до винагороди властивий ранньому та пізньому підлітковому віку. Загалом, на думку дослідників, чутливість до винагороди проходить нелінійну траєкторію протягом життя. Таким чином, підлітковий вік є найбільшим вікном можливостей для початку формування залежностей у порівнянні з середньою або пізньою дорослістю [5].
Інші дослідники, Р. Анверса, С. Кардозо, Е. Лоуренс, вивчають нейронні механізми, на які впливає споживання психоактивних речовин (зокрема, нікотину та алкоголю) з акцентом на мозок підлітка. Науковці спираються на модель залежності від психоактивних речовин, яка складається з трьох стадій циклу: запій або сп’яніння (характерним є бажання спожити речовину, яка викликає залежність); абстиненція або негативний афект (спостерігається знижена чутливість до винагороди та підвищена чутливість до стресу); заклопотаність або передчуття (характерним є присутність потягу до речовини після періоду утримання). Узагальнені результати в межах вікових та ґендерних відмінностей, стверджують науковці, підтверджують припущення, що вживання однієї з цих речовин (алкоголю або нікотину) може посилити використання іншої в майбутньому, але це пом’якшується віком початку формування залежності та способом впливу [3].
На проблемі використання соціальних мереж у дитинстві та підлітковому віці зосередили свої зусилля група дослідників: Д. Грант, Ж. Деметрович, Р. Ейнден, Д. Елхай, І. Конінг, К. Мюнтег, Г.-Ю. Румпф, М. Спада, М. Трувала. Для цього віку характерна схильність до ризикової поведінки та високої імпульсивності. Префронтальна кора головного мозку, що відповідає за такі функції, як прийняття рішень та здатність до критичного мислення, в підлітковому віці ще продовжує розвиватися. С формуванням адиктивної поведінки, за висновками дослідників, тісно пов’язаний вік першого знайомства з речовиною чи проблемною поведінкою. Водночас, кожен окремий підліток залежить від унікальних диспозиційних, ситуаційних та соціальних факторів, що спрямовують використання ним соціальних мереж та визначають їх вплив [6].
Ґрунтовне дослідження показників ризику виникнення алкогольної залежності серед українських військовослужбовців віком від 20 до 55 років, що несуть службу безпосередньо в зоні бойових дій, провели науковці М. Байда, О. Колесніченко, Я. Мацегора, І. Приходько. Сформований посттравматичний стресовий розлад з інтенсивним проявом його симптоматики, а також наявність факторів, що поглиблюють посттравматичний стресовий розлад (проблеми зі сном, наявність поранень та контузій, соматичні скарги) у різних вікових категоріях (юнацький вік склав 13,37% вибірки, молодий вік — 50,92%, зрілий вік — 35,71%) мали різний вплив на ризик розвитку залежності від алкоголю [1].
Результати даного дослідження показують, що статистично більші показники ризику становлення алкогольної залежності в усіх вікових групах мають досліджувані з симптоматикою посттравматичного стресового розладу. Водночас, у військовослужбовців молодого віку показники ризику формування паталогічного звикання до алкоголю найбільш стабільні при збільшенні симптоматики посттравматичного стресового розладу у порівнянні з представниками інших вікових груп. Найбільш динамічні показники проявляються в юнацькому та зрілому віці. З’ясувалося, також, що військовослужбовці зрілого віку без ознак посттравматичного стресового розладу не схильні до зловживання алкогольними напоями [1].
Науковці А. Бікль, Л. Краус, П. Крівий, Д. Лой, П. Слечка, Л. Шварцкопф в ході довгострокового дослідження молодих чоловіків віком від 18 років до 25 років вивчали розвиток ігрової поведінки та її зв’язок із сприйнятою соціальною підтримкою. Вибір дослідниками цієї вікової групи зумовлений недостатністю досліджень щодо проблем, пов’язаних з азартними іграми для молодих чоловіків, які ідентифіковані як група ризику. А також, в цей віковий період, у порівнянні з періодом середньої та пізньої зрілості, людям властива менша витривалість та самоконтроль, більша схильність до ризику. В контексті азартних ігор, ці тенденції можуть обтяжуватися більшою потребою в пошуку відчуттів, наявністю ілюзії контролю над результатом гри та орієнтацією на оточення [2].
На думку А. Бікль, Л. Краус, П. Крівий, Д. Лой, П. Слечка, Л. Шварцкопф фактори ризику розвитку залежності від азартних ігор серед молодих людей (чоловіча стать, нижчий соціально-економічний статус, ранній початок участі в азартних іграх, екстравертність, імпульсивність, застосування неадаптивних стилів подолання, стрес, вживання психоактивних речовин, тривога, депресія, вплив однолітків, непослідовне батьківське виховання, сімейні проблеми) більш досліджені на відміну від захисних факторів, які зменшують цей ризик. Саме соціальна підтримка вважається дослідниками таким захисним та протидіючим фактором. Соціальна підтримка являє собою надання психологічних та матеріальних ресурсів. Доведено, що соціальна підтримка діє як буфер в періоди стресу та негативних життєвих подій для залежних від вживання психоактивних речовин та від Інтернету. Ці механізми підтримки також доцільно використовувати для залежних від азартних ігор, вважають дослідники. Загалом, соціальна підтримка сприяє зміцненню здатності людини віднаходити альтернативи проблемній поведінці та розпізнаванню проблеми [2].
Привернуло нашу увагу емпіричне дослідження чутливості до неприйняття на основі зовнішнього вигляду науковців В. Енеа, І. Пітіруц, Т. Паоме-Неагра, В. Свамі, що мало на меті виявити взаємозв’язок між залежністю від Інстаграм і дисморфічними проблемами (надмірна заклопотаність своїми зовнішніми характеристиками) у молодих дорослих жінок. Здійснивши кореляційний аналіз результатів онлайн-опитування трьохсот молодих дорослих жінок з Румунії (середній вік склав 22,19 років), які мали обліковий запис в Інстаграм, В. Енеа, І. Пітіруц, Т. Паоме-Неагра, В. Свамі дійшли висновку, що всі три змінні (рівень дисморфічних проблем, залежність від Інстаграм, зовнішній вигляд на основі чутливості відхилення) позитивно та помірно корелюються [7].
Науковці І. Дас, С. Равічандран, Р. Суд та ін. емпірично дослідили вплив негараздів раннього віку (фізичне та емоційне насильство, травма, зневага, сімейні негаразди) на зміни в структурі головного мозку та розвиток харчової залежності в осіб з високим індексом маси тіла. Загалом, харчова адикція характеризується наявністю діагностичних індикаторів симптомів залежності від психоактивних речовин в контексті вживання ультраобробленої та надсмачної їжі переважно для отримання задоволення [8].
Вивчаючи показники харчової поведінки, життєвих негараздів, рівня стійкості на вибірці з тридцяти чотирьох чоловіків та восьмидесяти жінок у віці від 18 років до 60 років, І. Дас, С. Равічандран, Р. Суд та ін. встановили, що надлишкова вага та харчова адикція пов’язані з ділянками мозку, що відповідають за обробку мотивації та винагороди, а негаразди раннього віку посилюють зміни в цих областях, а саме: дофамінергічну дисрегуляцію та інгібування областей когнітивного контролю. Водночас, підвищена вразливість до розвитку харчової залежності та надмірної ваги в дорослому віці може послаблюватися нейропротекторним ефектом стійкості [8].
Однією з поведінкових залежностей вважають залежність від смартфона та визначають її як стан, що заважає повсякденній діяльності в результаті компульсивного та хронічного його використання. Південнокорейські науковці С. Кім, С. Лі, Д. Рю, К.-Х. Чен протягом трьох років з 2018 року по 2020 рік щороку в період з серпня по листопад проводили опитування учнів початкової (1752 респондента) та середньої (1863 респондента) школи та їхніх матерів (3615 респондентів). З’ясувалося, що початкове значення залежності матері від смартфона вплинуло як на початкове значення так і на швидкість зміни залежності у дітей. Високий рівень залежності дитини від смартфона зумовлений високим рівнем залежності матері від смартфона, а, також, залежність дитини від смартфона стрімко зростає, якщо з часом швидко зростає залежність матері від смартфона [4].
Отже, психологічні особливості адиктивної поведінки тісно пов’язані з етапом розвитку особистості та характером криз, які виникають у різні періоди життя. Зокрема, для дітей та підлітків характерними факторами формування адикцій є ті, що пов’язані з етапом розвитку особистості: низький рівень саморегуляції, потреба в прийнятті, відсутність емоційної підтримки, підвищений рівень тривожності. У дорослому віці чинники виникнення залежностей пов’язані з навантаженням, яке створюють професійна діяльність, соціальні очікування та міжособистісні стосунки, що супроводжуються хронічним стресом, емоційним виснаженням, низькою самооцінкою, схильністю до ризику, самотністю, депресивними станами, втратою життєвих цілей.
Список використаних джерел
- Мацегора Я., Колесніченко О., Приходько І., Байда М. Ризик формування алкогольної залежності у військовослужбовців, які приймають участь в бойових діях. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2024. № 1(7). С. 5-27. http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20252
- Bickl A., Kraus L., Loy J., Kriwy P., Sleczka P., Schwarzkopf L. Development of gambling behaviour and its relationship with perceived social support: A longitudinal study of young adult male gamblers. Journal of Gambling Studies. 2024. 40(1). С. 307-332. https://doi.org/10.1007/s10899-023-10200-7
- Cardozo S., Lawrence A., Anversa R.. Sex‐and age‐dependent impacts of nicotine and ethanol binge drinking on the brain: Insights from preclinical research. Journal of Neurochemistry. 2024. https://doi.org/10.1111/jnc.16249
- Jeong -H., Kim S., Ryu J., Lee S. A longitudinal relationship between mother’s smartphone addiction to child’s smartphone addiction. International Journal of Mental Health and Addiction. 2024. № 22(4). С. 1771-1782. https://doi.org/10.1007/s11469-022-00957-0
- Liu C., Filbey F. Unlocking the age-old secrets of reward and substance use. Pharmacology Biochemistry and Behavior. 173766. https://doi.org/10.1016/j.pbb.2024.173766
- Montag C., Demetrovics Z., Elhai D., Grant D., Koning I., Rumpf H-J., Spada M., Throuvala M., Eijnden R. Problematic social media use in childhood and adolescence. Addictive behaviors. 107980. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2024.107980
- Pitiruţ I., Swami V., Poamă‐Neagră T., Enea V. Appearance‐based rejection sensitivity mediates the relationship between Instagram addiction and dysmorphic concerns in young adult women. Scandinavian Journal of Psychology. 2024. № 65(2). С. 275-283. https://doi.org/10.1111/sjop.12973
- Ravichandran , Sood R., Das I. et al. Early life adversity impacts alterations in brain structure and food addiction in individuals with high BMI. Scientific Reports. 2024. № 4(1). 13141. https://doi.org/10.1038/s41598-024-63414-z