ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЯ У РОБОТІ З ВІЙСЬКОВИМИ: ПОДОЛАННЯ ЕГОТИЗМУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЦИКЛУ КОНТАКТУ

Цикл контакту, розроблений засновниками гештальт-терапії П. Ґудманом і Ф. Перлзом, є ключовою концепцією, яка формує основи теорії та практики цього підходу. Ця концепція визначає методологію гештальт-терапії та є одним із її фундаментальних положень [5, p. 246-247]. Еготизм у гештальт-терапії описує надмірну ідентифікацію людини із власним «Я». Людина настільки зосереджена на собі, що її здатність до справжнього контакту з іншими зменшується або стає неможливою [2; 4, p. 17].

У сучасному світі військові постійно стикаються з екстремальними умовами, що включають фізичні навантаження, психологічний тиск, відповідальність за життя інших та необхідність прийняття швидких рішень. Такі виклики формують у них специфічні психологічні механізми захисту, одним із яких є еготизм. У військовому контексті еготизм виявляється через гіперконтроль, уникнення критики та блокування емоцій, що дозволяє підтримувати образ «сильної» особистості. Однак цей захисний механізм має двоякий характер: він одночасно допомагає адаптуватися до складних умов та перешкоджає формуванню глибоких взаємин і повноцінного емоційного контакту.

Особливості військової культури, такі як жорстка ієрархія, демонстрація сили та впевненості, сприяють посиленню еготизму. У результаті виникає ризик емоційного вигорання, ізоляції та погіршення якості командної роботи. Водночас еготизм може перешкоджати ефективній співпраці в команді, що є критично важливим для виконання завдань у військових підрозділах.

Гештальт-терапія, орієнтована на відновлення циклу контакту, надає дієві інструменти для роботи з еготизмом. Вона допомагає військовим усвідомити свої емоції, знизити напруження та навчитися балансувати між особистими потребами й вимогами колективу. Такий підхід актуальний у контексті зростаючого інтересу до психічного здоров’я військових, особливо з огляду на збільшення кількості конфліктів та їх тривалих наслідків.

Актуальність дослідження еготизму серед військових зумовлена необхідністю розробки індивідуальних і групових підходів до терапії. Гештальт-терапія дозволяє глибоко працювати з механізмами переривання контакту, такими як еготизм, розвиваючи в особистості здатність до спонтанності, емпатії та ефективної взаємодії. Розглянемо, як концепція циклу контакту та гештальт-терапевтичні підходи допомагають працювати з еготизмом у військових.

Еготизм, як психологічне явище, займає важливе місце в гештальт-терапії, особливо у роботі з військовими. Цей механізм переривання контакту проявляється в надмірній зосередженості на власному «Я», що перешкоджає ефективній взаємодії з оточенням. У військових контекстах еготизм може мати специфічні форми. Зокрема, він проявляється у гіперконтролі, коли військовий прагне самостійно вирішувати всі завдання, демонструючи недовіру до підлеглих. Неприйняття критики є ще одним проявом, коли будь-які зауваження сприймаються з оборонною реакцією, навіть якщо вони обґрунтовані. Відсторонення від емоцій також часто трапляється, адже збереження образу «сильної» людини змушує блокувати почуття, що може перешкоджати справжній самореалізації.

Причинами такого еготизму є специфіка професії військового, адже постійний стрес і небезпека формують захисні механізми, серед яких еготизм є одним із провідних. Крім того, ієрархія військової структури підсилює почуття значущості, особливо в офіцерів, що може призводити до домінування еготистичних установок. Військова культура, орієнтована на демонстрацію сили та впевненості, часто ігнорує важливість емоційної взаємодії, що сприяє розвитку еготизму.

У гештальт-терапії еготизм перериває цикл контакту, який складається з передусвідомлення, усвідомлення, мобілізації, дії, контакту та відходу. На етапі усвідомлення військовий може уникати аналізу своїх справжніх почуттів, виправдовуючи поведінку «логічними» причинами. На етапі дії еготизм змушує людину діяти самостійно, ігноруючи співпрацю з командою, навіть якщо це знижує загальну ефективність.

Для роботи з еготизмом у військових гештальт-терапія пропонує низку методів. Перш за все, терапевт сприяє усвідомленню механізмів переривання контакту, наприклад, через відкриті запитання: «Що ти намагаєшся захистити, коли відмовляєшся від допомоги?» або роботу з тілесними реакціями для виявлення внутрішнього напруження. Робота з ролями в команді допомагає військовим зрозуміти, як їхня поведінка впливає на інших. Наприклад, рольові ігри, де військовий виконує роль підлеглого, можуть розвинути емпатію і усвідомлення потреб колег [1, c. 49-50].

Перехід від «Я» до «Ми» є ключовим етапом у подоланні еготизму. Терапевт допомагає військовому побачити цінність колективної роботи, використовуючи такі вправи, як запитання: «Що може дати тобі команда, якщо ти їй довіришся?» Техніка «порожнього стільця» дозволяє військовим проаналізувати свою поведінку з боку, ведучи уявний діалог із частиною себе, яка прагне контролювати все [3, c. 255].

Розвиток навичок рефлексії також відіграє важливу роль. Ведення щоденника, в якому записуються ситуації, що спричиняли труднощі у контакті, допомагає військовим зрозуміти власні емоції та їхній вплив на поведінку.

Таким чином, еготизм у військових, хоча й виступає природним механізмом адаптації до складних умов, може ускладнювати взаємодію в команді та виконання завдань. Гештальт-терапія пропонує інструменти, які дозволяють військовим усвідомлювати свої потреби, розвивати емпатію та знаходити баланс між особистими амбіціями та колективною взаємодією. Робота з еготизмом через концепцію циклу контакту допомагає не лише знизити емоційне напруження, а й підвищити ефективність командної роботи.

Список використаних джерел

1. Павлик Н. В. Психологічний супровід військовослужбовців, спрямований на психологічну реабілітацію постстресових психічних розладів : метод. посіб. Київ, 2020. 92 с. С. 49-50. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/719941/1/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%9F%D0%A2%D0%A1%D0%A0-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%20%281%29.pdf
2. Пригунова С. Концепція циклу-контакту і як нею користуватися. Міжрегіональний інститут гештальт-терапії і мистецтва.01.2024. URL: https://migis.ua/articles-for-gestalt-therapists/kontseptsiya-tsikla-kontakta-i-kak-eyu-polzovatsya-lektsiya-intensiv-2012g
3. Татьянчиков А. О. Деякі базові техніки гештальт-терапії для розвитку особистості. Європейські орієнтири розвитку України в умовах війни та глобальних викликів ХХІ століття: синергія наукових, освітніх та технологічних рішень : у 2 т. : матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. (м. Одеса, 19 травня 2023 р.) / за заг. ред. С. В. Ківалова. Одеса : Видавництво «Юридика», 2023. Т. 1. С. 254-256. С. 255. URL: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/12ec06e0-020d-4542-8998-5d211bfbebd8/content
4. Palmer B. The Energetics of the Gestalt Cycle. Journal of Shiatsu & Oriental Body Therapy. Iss. 7. P. 12-17. P. 17. URL: https://seed.org/articles/EnergyGestalt1.pdf
5. Perls F. S., Hefferline R. F., Goodman P. Gestalt therapy : excitement and growth in the human personality. Gestalt Journal, Highland. New York, 1994. 484 p. URL: https://ia803203.us.archive.org/1/items/gestalt-therapy-excitement-and-growth-in-the-human-personality-by-perls-frederic/Gestalt%20Therapy%20Excitement%20and%20Growth%20in%20the%20Human%20Personality%20by%20Perls%20Frederick%20S%20Hefferline%20Ralph%20Goodman%20Paul%20Perls%20Frederick%20S%20z-liborgmobi%202.pdf