ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

ХХІ століття вразило нас новими потужними стресорами, такими як пандемія, природні катастрофи, вимушене переселення та війни. На сьогоднішній день кожному українцю приходиться боротися зі стресом в умовах невизначеності, в тому числі і працівникам соціальних служб з надання соціальних послуг.

Л. М. Карамушка та Д. І. Куриця об’єднали організаційні та психологічні проблеми працівників у три групи: [4]

1. Державне управління та державна служба – наявність високого ризику у прийнятті рішень, нормативно-посадовий характер праці, закритість щодо інновацій та змін в цілому, повільні процеси кадрових змін.
2. Діяльність соціальних працівників – суворі обмеження згідно законодавства, покладення суспільної довіри, суспільний нагляд, напружений ритм роботи та інше.
3. Взаємодія соціальних працівників з населенням, громадськістю та пресою – низький рівень довіри громадян, звинувачення у бездіяльності, безвідповідальності, корупції та хабарництві.

Та окрім вищезазначених специфічних для їхньої роботи причин вигорання, є й загальні стресори професійної діяльності, які призводять до професійного вигорання.

Умови невизначеності різною мірою впливають на людину, але діапазон емоцій і можливих реакцій, які можуть проявитися у таких ситуаціях, досить великий. Хтось відчуває себе надто враженим та вибитим з колії або навпаки, не може зрозуміти, що відбувається. Інші ж переживають страх, тривогу, заціпеніння або апатію.

Але психологічні, фізіологічні та соціальні можливості пристосування до умов невизначеності в якийсь момент вичерпуються, що в свою чергу призводить до зростання посттравматичних стресових розладів.

На реакцію людини на стресову подію впливає низка чинників, а саме: характер і тяжкість пережитої події; перенесені травмуючі події в минулому; наявність сторонньої підтримки в житті; фізичне здоров’я; наявність у людини або в його родині розладів психічного здоров’я (у тому числі в минулому); культурні корені і традиції; вік.

У зв’язку із повномаштабним вторгненням, зі зростанням соціальної та економічної нестабільності та дією інтенсивних стресових чинників, які впливають на людину і ведуть до зниження професійної діяльності, формування негативних психічних станів, погіршення рівня загального здоров’я важливою є психологічна стійкість.

Психологічна стійкість оберігає людину від особистісних розладів, створює фундамент внутрішньої гармонії, психологічного здоров’я та високої працездатності. Дезінтеграцію особистості розуміють як втрату організуючої ролі вищого рівня психіки в регуляції поведінки і діяльності, розпад ієрархії життєвих сенсів, цінностей, мотивів, цілей. Психологічна стійкість індивідуума безпосередньо визначає його життєздатність, психічне і соматичне здоров’я [2; 3].

Наявність стресу в умовах війни має такі основні наслідки, як хвороби, зниження продуктивності праці, конфлікти, каліцтво, смерть [1].

В  умовах  повномасштабної  війни соціальні працівники, як і кожен українець, стикається з гострими стресовими чинниками (втрата колег, рідних або друзів, страх за свою безпеку та безпеку рідних, збільшення навантаження, вплив травматичних подій та інше). Ці чинники негативно впливають та психологічний стан соціальних працівників, що ставить під загрозу їхню здатність ефективно працювати.

В умовах війни вигорання може проявлятися по-різному. Однією  з  основних  ознак  є  дратівливість, викликана  новинами,  пов’язаними  з  війною. Людина може почувати себе схвильованою та засмученою через потік тривожної інформації. Як наслідок – повне небажання взаємодіяти з контентом, який пов’язаний з війною, адже це сприяє ще більшому вигоранню, що в свою чергу призводить до зниження інтенсивності їхньої діяльності.

Якщо на початку війни люди брали активну участь у волонтерській діяльності, робили пожертви та долучатися до різноманітних благодійних ініціатив, то з часом інтенсивність цих дій почала знижуватися.

На думку Низовця (2023), розвиток вигорання в умовах війни має загальну тенденцію: 1. Пік активності, коли люди беруть активну участь у волонтерській діяльності. 2. Спад активності. 3. Плато, коли люди вже адаптувалися до ситуації.

Важливо визнати те, що умови невизначеності мають значний вплив на емоційний стан людини, що в свою чергу має згубний  вплив  на  їхнє психічне  благополуччя  та  здатність  ефективно  виконувати  свої  професійні  обов’язки [5].

З початку повномасштабного вторгнення на територію України соціальна служба зазнала значних соціально-економічних змін, які негативно впливають на соціальних працівників і можуть привести до професійного вигорання.

Cоцслужбовці, як і всі українці, працюють під час ракетних обстрілів, коли на період повітряної тривоги необхідно переривати роботу та прямувати до бомбосховища, щоб вберегти своє життя та здоров’я.

Можна зробити висновок, що соціальні працівники, працюючи в системі «людина-людина» та зазнаючи стигматизації своєї професії, кожного дня стикаються з різними стресорами, що з часом призводять до професійного вигорання. А в умовах військового стану ця кількість стресорів значно збільшилася.

Список використаних джерел

1. Карамушка Л. М. Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати : Метод. рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2022. 52 с.
2. Бондар В. Ю., Кудерміна О. І. Емоційна рівновага особистості під час воєнних дій. Забезпечення психологічної допомоги в секторі Сил оборони України: зб. тез Всеукр міжвід. психол. форуму (м. Київ, 30 червня 2022 р.). Київ: «Вид-во Людмила». 2022. С. 299-301.
3. Готич В. О. Психологічна стійкість, як основа збереження психологічного здоров’я в умовах війни. Психологічні особливості переживання ситуації невизначеності: зб. Матеріалів ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (16-17 березня 2023 р.). Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя. 2023. С. 33-35.
4. Карамушка Л. М., Куриця Д. І. Психологічні чинники професійного стресу у соцслужбовців. Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. С. 112-125. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2013_1_17 (дата звернення: 20.05.2024).
5. Павелків Р. Синдром емоційного вигорання викладачів закладів вищої освіти в умовах військової агресії росії проти України. Психологія: реальність і перспективи: зб. наукових праць РДГУ. № 20. 2023. С. 144-153.