НЕВИЗНАЧЕНА ВТРАТА В ЧЛЕНІВ РОДИН ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ ВІЙСЬКОВИХ У КОНТЕКСТІ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ росії ПРОТИ УКРАЇНИ

Цимбал Галина
Здобувачка кафедри загальної та клінічної психології факультету психології Волинського національного університету ім. Лесі Українки, прессекретарка ГО «Агапе Україна», Міжнародна регіональна координаторка у Східній Європі від МО «Джоні та друзі»
Засєкіна Лариса
Докторка психологічних наук, професорка кафедри загальної та клінічної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки

Гібридна війна росії проти України, що розпочалась у 2014 і продовжилась повномасштабним вторгненням у 2022, принесла з собою безліч викликів для громадян нашої держави. Внутрішня та зовнішня міграція, викрадення й депортація дітей та дорослих до країни-агресорки, розділення сімей, загибель та зникнення безвісти військовослужбовців під час виконання бойових завдань – всі ці фактори могли спровокувати втрату, котру ще в 1970-их американська дослідниця швейцарського походження П. Босс охарактеризувала, як невизначену (Boss, 2006).

Авторка терміну наголошує, що невизначена втрата є найбільш стресовою, позаяк вона залишається незрозумілою та не має остаточного вирішення, оскільки продовжує тривати й далі (Boss & Yeats, 2014). Розрізняють два типи цієї втрати:

  • за фізичним типом (людина фізично відсутня, але психологічно присутня, як-от у ситуаціях зникнення безвісти під час воєн, стихійних лих чи авіакатастроф, міграції, усиновлення, розлучення тощо);
  • за психологічним типом (людина фізично присутня, але психологічно відсутня, як-от із причини деменції, черепно-мозкової травми, хвороби Альцгеймера, інсульту, аутизму, залежностей, заклопотаності роботою одним із членів родини тощо) (Boss & Yeats, 2014).

Разом із тим, на думку дослідників, концептуальні межі між фізичним і психологічним типами невизначеної втрати часто не тільки розширюються, але й стираються. Відтак з’являються нові типи невизначеної втрати у зовсім інших контекстах її застосування, а саме – пандемія Covid-19, сім’ї донорів органів, сексуальні та гендерні меншини тощо (Boss & Yeats, 2014; Zasiekina et al., 2023; Domin, 2024). Полін Босс також вважає, що в глобальному контексті приклад невизначеної втрати – це те, що люди втрачають відчуття довіри до світу як безпечного місця, адже не з їхньої вини живуть серед епічних втрат – пандемії, екологічні проблеми, загроза ядерної війни тощо. Тож у цьому контексті слід говорити не лише про індивідуальну, але й колективну невизначену втрату (Boss, 2022, 2024).

Збройна агресія росії проти України триває, відтак родини зниклих безвісти військовослужбовців перебувають у стані постійного стресу, адже не мають інформації, що насправді трапилось з тими, кого люблять: полон і ув’язнення, а отже – постійні тортури, чи загибель. Оскільки рідна людина є фізично відсутньою, але сім’я продовжує мати з нею психологічний зв’язок, у них виникає невизначена втрата, що створює передумови для заморожування процесу горювання. Це ж, своєю чергою, призводить до депресії та проблем у стосунках між членами родини. З іншого ж боку, члени родин переживають ускладнене горе, оскільки невизначеність втрати не дає пройти етапи горювання, відчути підтримку інших людей і продовжувати жити далі (Comtesse et al.; 2023).

Задля підтвердження або спростування зазначених вище тверджень щодо психологічних особливостей переживання невизначеної втрати у членів родин військових, котрі зникли безвісти з початку збройної агресії росії проти України, було проведене опитування 30 осіб цієї категорії на предмет наявності в них, власне, невизначеної втрати, а також зумовлених ними симптомів ПТСР, депресії, тривожності, моральної травми, ускладненого горя та водночас – психологічної резильєнтності та посттравматичного зростання.

Значна частина респондентів виявила високий рівень симптоматики цих явищ, що підкреслює важливість своєчасного психологічного втручання. За допомогою кореляційного аналізу з’ясовано, що невизначена втрата тісно корелює з ускладненим горем, скорботою та ПТСР, що свідчить про їхню взаємозалежність, а моральна травма та депресивні симптоми мають значний вплив на рівень переживань втрати. Також результати регресійного аналізу показали, що з трьох предикторів (ПТСР, моральна травма та вік) лише ПТСР є значущим фактором для прогнозування переживання невизначеної втрати, тоді як моральна травма і вік не роблять статистично значущого внеску в модель. Відтак, при розробці програм допомоги, основний акцент слід робити на лікуванні ПТСР.

Окрім того, в більшості респондентів виявлено високий та середній рівень посттравматичного зростання (попри те, що їхні рідні зникли безвісти у період 2022-2024), але низький або середній рівень резильєнтності.

Відтак із метою сприяння подолання стресу та збереженню стабільності в умовах кризових обставин запропоновано досвід проведення відпочинкового ретриту як модель піклування про членів родин військових, котрі зникли безвісти з початку збройної агресії росії проти України. За основу ж для проведення ретритів і/або розробки програм із забезпечення психоемоційної підтримки рекомендовано використовувати модель віднаходження резильєнтності П. Босс.

 

Список використаних джерел:

  1. Boss, P. (2006). Loss, trauma and resilience: therapeutic work with ambiguous loss / Pauline Boss. p. 280; W.W. Norton & Company, 2006.
  2. Boss P., Yeats J.R.  (2014). Ambiguous loss: a complicated type of grief when loved ones disappear. August 2014. Bereavement Care 33(2):63-69. https://doi.org/10.1080/02682621.2014.933573.  
  3. Boss P. (2022). Ambiguous Loss: Giving a Name to Global Disappearances. Harvard Advanced Leadership Initiative. Social Impact Review. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.sir.advancedleadership.harvard.edu/articles/ ambiguous-loss-giving-a-name-to-global-disappearances.
  4. Boss, P. (2024). Context matters: The global adversity of missing family members. Journal of Family Theory & Review, 16(1), 17–18. https://doi.org/10.1111/jftr.12501.
  5. Comtesse, H.; Killikelly, C.; Hengst, S.M.C.; Lenferink, L.I.M.; de la Rie, S.M.; Boelen, P.A.; Smid, G.E. (2023). The Ambiguous Loss Inventory Plus (ALI+): Introduction of a Measure of Psychological Reactions to the Disappearance of a Loved One. Int. J. Environ. Res. Public Health 2023, 20, 5117. https://doi.org/10.3390/ijerph20065117
  6. Domin M. (2024). Discriminatory Politics and Ambiguous Loss. Gender and Sexuality. Inclusive Therapists, 02/15/2024/. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.inclusivetherapists.com/blog/discriminatory-politics-and-ambiguous-loss
  7. Zasiekina, L., Abraham, A., & Zasiekin, S. (2023). Unambiguous definition of ambiguous loss: Exploring conceptual boundaries of physical and psychological types through content analysis / Larysa Zasiekina, Andrea Abraham, Serhii Zasiekin // East European Journal of Psycholinguistics. – № 2(10), 2023. – p.182-195. 
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2024
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
inforum.in.ua@ukr.net