ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМИН ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Гендерні взаємини, які складаються між чоловіками і жінками на роботі, у діловому світі обумовлені двома протилежними тенденціями: триваючою явною або прихованою сегрегацією (примусовою ізоляцією) і конвергенцією (подібністю ознак різних груп). Остання тенденція є результатом серйозних змін, що відбулися в суспільстві, тому що чоловікам і жінкам доводиться працювати разом. При цьому, складаються як ворожі взаємини, конкуренція, так і дружні, націлені на співпрацю представників обох статей.

Сучасні дослідження показують, що у професійному самовизначенні жінок, в першу чергу, приваблюють можливості спілкування, соціальної взаємодії, взаємини, що складаються в колективі. Особисті, комфортні стосунки на роботі можуть компенсувати незадоволеність заробітною платою чи неблагополучними сімейними взаєминами. Для значної частини жінок, міжособистісні стосунки на роботі особливо значущі тому, що допомагають їм у визначенні своєї професійної Я-концепції. Крім того, соціальна підтримка на роботі значно зменшує відсоток депресій і фізичних нездужань у жінок [1; 2].

Міжособистісні взаємини в процесі спільної виробничої діяльності мають як усвідомлений, так і неусвідомлений, як необхідний, так і випадковий характер. Тому стан соціально-психологічного клімату виробничого колективу розглядають як функцію багатьох факторів .

Соціально-психологічний клімат колективу розуміють як якісний бік міжособистісних взаємин, які виявляються у вигляді сукупності психологічних умов, що сприяють чи перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі. Він залежить від стилю діяльності колективу і відношення до нього членів колективу, особливостей сприйняття ними один одного (оцінок, думок, реагування на слова і вчинки), взаємних почуттів (симпатій, антипатій, співпереживання, співчуття), психологічної єдності (спільності, потреб, інтересів, смаків, ціннісних орієнтацій, рівня конфліктності і тощо) [3].

На сьогоднішній день досить актуальною є тема міжособистісної взаємодії у професійній діяльності, оскільки вивченню психологічних особливостей взаємин чоловіків і жінок у виробничих колективах на сьогоднішній день приділяється недостатньо уваги. 

Вибірку нашого дослідження склало 100 осіб (50 чоловіків і 50 жінок) - працівників різних сфер діяльності. Всі досліджувані – жителі міста Луцька, віком 23 – 45 років.

Дослідження проводилось на базі Центру сімейної психології «Щаслива сім’я» факультету психології ВНУ імені Лесі Українки упродовж 2023-2024 років.

Теоретичне опрацювання наукових джерел та проведене комплексне дослідження дали змогу зробити наступні висновки:

Досліджено, що респондентами зроблено вибір за усіма рівнями задоволеності шлюбом. При цьому, варто зауважити, що високі і середні показники в обох досліджуваних групах є на досить високому рівні;

Встановлено, що при майже однакових показниках задоволеності шлюбом результати прояву ревнощів є вищими у обстежуваних, що перебувають у повторному шлюбі і розлучених. При цьому слід зауважити, що в обох досліджуваних  групах задоволеність шлюбом вищою є у чоловіків. Жінки продемонстрували нижчий рівень задоволеності шлюбом, при цьому виявивши вищий рівень подружніх ревнощів;

Виявлено, що існує певний зв'язок між задоволеністю шлюбом партнерами та проявом подружніх ревнощів: чим нижчою є задоволеність шлюбом, тим вищі показники прояву ревнощів до партнера. Разом з тим, залежність між задоволеністю шлюбом і проявом симпатій та зацікавленості до колеги по роботі не прослідковується;

Встановлено, що жінки більш гнучкі до зміни ситуації, більш нестримані в емоційних проявах, при цьому, здебільшого вони готові до змін власної поведінки заради оточуючих. Поведінка чоловіків є більш стабільною навіть при нестійких емоційних проявах. На відміну від жінок, вони більш здатні до широкого саморозкриття у спілкуванні. При цьому, як бачимо із дослідження, зв’язку між рівнем самоконтролю та особливостями прояву захоплення колегою по роботі як у жінок, так і у чоловіків не виявлено;

Відповідно до результатів порівняльного аналізу оцінки самоконтролю у спілкуванні одружених жінок і тих, що не перебувають у шлюбі на даний момент, виявлено, що відмінностей в оцінці самоконтролю не встановлено, при цьому, неодружені жінки є більш розкритими у спілкуванні, зокрема, з колегами чоловічої статі. Разом з тим, особливості самооцінки лідерства в обох категоріях (одружених і неодружених) як чоловіків, так і жінок розподілені практично рівномірно;

Встановлено, що зв’язок між рівнями самоконтролю, самооцінки лідерства та особливостями прояву захоплення колегою по роботі як у жінок, так і у чоловіків не прослідковується;

Виявлено, що міжособистісні взаємини чоловіків і жінок у сферах професійної діяльності по-різному сприймаються чоловіками і жінками, а також  і ставлення до осіб протилежної статі у сфері професійної діяльності є неоднаковим: жінки, здебільшого, вважають, що чоловіки у їхніх колективах нічим особливим не відрізняються від інших. При цьому відмічають, що якщо все-таки колега викликає захоплення, то жінка з більшим бажанням іде на роботу, значну увагу приділяє зовнішності, має кращий настрій. Разом з тим, вони заперечують можливість сексуальних стосунків із колегами, навіть якщо ті подобаються, вважають, що це ні до чого доброго не призведе і може зруйнувати сім’ю. Варто відзначити, що відповіді жінок заміжніх відрізняються від відповідей розлучених і тих, що не перебувають у шлюбі, які допускають як захоплення колегами по роботі, так і сексуальні стосунки. Чоловіки своїми відповідями засвідчили, що жінки у виробничому оточенні часто викликають до себе інтерес, а також самі звертають увагу на них. Щодо сексуальних стосунків із колегами, то чоловіки припускають їх наявність, при умові, що вони ні до чого не зобов’язують, якщо задовольняють обох і тощо. При цьому, заслуговує на увагу той факт, що чоловіки значно вище, ніж жінки, оцінюють власного партнера і надають йому перевагу. Жінки, в свою чергу, вважають, що чоловіки (мається на увазі, подружній партнер) їх рідко розуміють, не завжди влаштовують.

Відповідно до результатів дослідження, і чоловікам, і жінкам подобається, коли в колективі є колеги протилежної статі, які звертають на них увагу. При цьому, жінкам більше подобається «подобатись», оскільки вони не відчувають цього у достатній мірі від подружнього партнера. Чоловікам також подобається, коли на них звертають увагу колеги жіночої статі. На відміну від жінок, відповіді чоловіків, відповідно до сімейного статусу, не різнились між собою.

У подальшому дослідженні ми плануємо вивчити інші аспекти міжособистісної взаємодії як у виробничій сфері, так і в подружньому житті, зокрема, такі, як: тривалість перебування в одному колективі, коло спільних інтересів, емоційний клімат в сім’ї.

Отримані в процесі дослідження результати мають вагоме практичне значення, оскільки можуть успішно використовуватись у практичній діяльності психолога з надання психологічної допомоги подружнім парам з попередження прояву ревнощів, пов’язаних з виробничим колективом, та кожному партнерові безпосередньо з налагодження шлюбно-сімейних взаємин.

Список використаних джерел

1. Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. Київ: Український інститут соціальних досліджень, 2002. 121 с.
2. Маслова Ю. П. Концептосфера гендерного дискурсу ЗМІ. Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні. Острог : Вид-во НаУ «Острозька академія», 2012. С. 57–69.
3. Федоренко Р. П. Психологія сім’ї : навч. посіб. Вид. 3-тє, змін. та доповн. Луцьк : Вежа-Друк, 2024. 648 с.