ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ У ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ БІБЛІОТЕРАПІЇ

       Глобальні інформаційно-технологічні, соціально-економічні зміни, що відбуваються у суспільстві, прискорений темп життя, штучний інтелект та його вплив на людину, призводить до зростання тривожності особистості. Соціальна нестабільність, підвищенні вимоги до процесів у трудовій та навчальній діяльності також впливають на рівень тривоги не лише у дорослих, а й у дітей, що часто супроводжуються страхом. Такий перелік причин появи тривожності особистості, зокрема школярів, посилюється воєнним станом у нашій країні.

       Актуальність роботи зумовлена зростанням рівня тривожності у школярів, що суттєво впливає на успішність у навчанні, міжособистісні взаємовідносини та поведінку у період війни. У такому стані особистість проявляє стурбованість, почуття невпевненості в собі, психіка та емоції вразливі як наслідок – з кожним роком тривожність посилюється та закріплюється.

       Мета роботи полягає у теоретико-методологічному аналізі проблеми тривожності у школярів та застосуванні бібліотерапії як арт-терапевтичного методу для подолання таких розладів.

      Багато дослідників зокрема У. Макдаугал, С. Мадді, П. Тилліх, Ч. Рікрофт, Г. Салліван, К. Хорні, Е. Фром пов’язують тривожний стан дітей з їх емоційною нестабільністю, страхами, що виникають у процесі зіткнення з непередбачуваними ситуаціями, а також психологічною захисною реакцією на них [10; 11; 13].

      Е. Фром поняття тривожності розглядає з позиції психічного стану душевної неврівноваженості особистості [9]. Х. Ремшмідт стверджує, що тривожність у школярів виникає у зв’язку з відчуттям емоційного дискомфорту [7]. У дослідженнях Г. Крайга встановлено, що тривожність проявляється тоді, коли дитина хвилюється в проблемних ситуаціях [6; 12].

      На будь-якому етапі розвитку особистості школярів спостерігається підвищена тривожність, яка виникає у результаті зіткнення різного роду проблемних ситуацій. Багатьох школярів може супроводжувати стан стурбованості, хвилювання пов’язаного з певними труднощами під час навчання: низькою, але справедливою оцінкою зі сторони вчителів, неприйняття ровесниками, поганою адаптацією у нестандартних ситуаціях. В подальшому розвитку особистості, такі діти стають невпевненими у собі, легко піддаються впливу та різного роду маніпуляцій, що суттєво може впливати на систему ціннісних орієнтацій [6; 7].

      Аналіз визначень поняття тривожності дає змогу говорити про її взаємозв’язок з негативною емоційною напругою особистості, у нашому випадку, цей супровід посилюється воєнним станом у країні. Таку проблему можна вирішити, здійснивши відповідну психотерапевтичну роботу з даною категорією дітей. Одним з давно відомих, але недостатньо науково досліджених арт-терапевтичних методів психокорекції є бібліотерапія. Така робота спрямована не лише на покращення психоемоційного стану, а й на розвиток когнітивних здібностей особистості.

      Наукове обґрунтування бібліотерапії було отримано лише на початку ХХ століття, коли виник інтерес до проблематики впливу інформації на стан і психіку людей. У цей час активно розроблялися ідеї бібліотерапії як самостійної теорії інформаційного впливу, формувалися теоретичний та емпіричний рівні бібліотерапії, а бібліотерапія як метод додаткового лікування почала використовуватися в багатьох країнах світу [2; 3].

      В українській та зарубіжній літературі існує кілька визначень поняття «бібліотерапія»:

1). бібліотерапія – метод психотерапії, що використовує художню літературу як одну з форм лікування словом [1];

2). бібліотерапія – лікувальний вплив на психіку хворої людини за допомогою читання книг [8];

3). бібліотерапія – використання спеціально підібраних інформаційних матеріалів як допоміжного лікувального засобу в медицині та психотерапії [5];

4). бібліотерапія – перспективна галузь діяльності, що об’єднує досягнення в медицині, психології, педагогіці та бібліотечній справі [4].

      Наразі дослідники розглядають бібліотерапію не лише як вузькомедичний процес, але й як педагогічний вид діяльності. У бібліотекознавчому аспекті вона трактується як один із напрямів педагогіки читання та здійснює позитивний вплив на психоемоційний стан читача [2]. У дитячому фольклорі спостерігаємо багато жанрів, у яких літературна творчість дітей знайшла яскраве вираження. Прикладами можуть бути лічилки, загадки, скоромовки, страшилки та анти страшилки [4].

      Отже бібліотерапія може застосовуватися як у традиційній формі, коли бібліотерапевт створює умови для виникнення катарсису під час і після сприйняття читачами художніх творів, але й у формі організації умов для літературної творчості – самовираження особистості, об’єктивізації своїх проблем, переживань, світогляду через літературно-художній текст. Це сприяє гармонізації внутрішнього світу людини.

      Педагогічний підхід висуває, мабуть, найсерйозніші бібліотерапевтичні цілі: розвиток духовного світу, креативних здібностей особистості; формування оптимістичного бачення світу, зацікавленості та потреби у пізнанні культуротворчих цінностей, потреби у самостійному пошуку рішень своїх проблем за допомогою художньо-творчої діяльності тощо [3; 4; 8].

      Висновки: проведений контент-аналіз, який включає концептуальні, організаційні і методичні процеси, дозволив не лише досягти чіткості у визначенні самого поняття «бібліотерапія», виявити його ознаки та області застосування, а й розглянути це поняття з позицій соціально-культурної реабілітації. Це дало змогу говорити, що бібліотерапія є психолого-педагогічним процесом, завдяки якому відбувається емоційний вплив на особистість за допомогою пізнавальної, художньо-творчої та комунікативної діяльності з метою нормалізації, або оптимізації її психічних, а через них фізіологічних і біологічних процесів організму. Такий підхід дозволяє розглядати бібліотерапію як самостійний напрям у навчально-виховній роботі для розв’язання завдань, спрямованих на подолання тривожних розладів та формування когнітивних здібностей школярів.

Список використаних джерел

1. Борисенко Л. В. Бібліотерапія як нова форма бібліотечних послуг. Бібліотека. Книга. Наука : матеріали наук. семінару (Київ, 24–25 квіт. 2018 р.). Київ, 2018. Вип. 1. С. 58–60. URL: https://lib.knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2018/05/Biblioteka-kniga-nauka.pdf#page=58.
2. Веремчук О. В., Бузаші М. Бібліотерапія як метод лікування книгою у практиці роботи бібліотек. Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : зб. тез доп. ІІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 27 жовт. 2023 р. Мукачево, 2023. С. 11–13. URL: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/10400/1/LIBRARY_THERAPY_AS_A_METHOD.pdf
3. Данілова О. С., Лещинська Д. О. Феномен сакрального мистецтва в межах бібліотерапії як метод психокорекції поведінки особистості з посттравматичним стресовим розладом. Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження (PPMSRPR) : матеріали ХХV Міжнар. конф. молодих науковців (20–21 квіт. 2023 р.) / за ред. І. В. Данилюка, С. Ю. Пащенко. Київ, 2023. С. 79–82. URL: https://dspace.onu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/5a10bce5-8517-4990-9106-683ed9244d82/content
4. Курило О. Й., Легка Л. І. Бібліотерапевтичні корекційні заняття та їх форми. Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : зб. тез доп. ІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 14–15 квіт. 2022 р. Мукачево, 2022. С. 35–36. URL: http://surl.li/yamzpj (дата звернення: 18.06.2024).
5. Литвин І., Ригель О. Корегуємо порушення поведінки старших дошкільників засобами арт-терапії. Практичний психолог : дитячий садок. 2019. № 7. С. 4–10.
6. Ставицька С.О. Теоретичні основи дослідження особистісної тривожності молодших школярів. Збірник наукових праць. Вип.1 МО України, НПУ ім. М. П. Драгоманова, Київ, 2013. 135-139 С.
7. Тарасова С.Ю., Осницький А.К. Психофізіологічні та поведінкові показники шкільної тривожності. Психологічна наука і освіта. 2015. Т. 20. № 1. 59-65с.
8. Федій О. А. Феномен бібліотерапії у сучасному освітньому процесі. Імідж сучасного педагога. 2023. № 1. С. 63–67. URL: http://isp.poippo.pl.ua/article/view/274120 (дата звернення: 27.05.2024).
9. Besteiro E.М., Quintanilla A. The relationship between parenting styles or parenting practices, and anxiety in childhood and adolescence: a systematic review. Revista espanola de pedagogia. 2017. V. 75. № 267. P. 337–351.
10. Cowan P.A., Cowan C.P., Pruett M.K. Fathers' and mothers' attachment styles, couple conflict, parenting quality, and children's behavior problems: an intervention test of mediation. Attachment and human development. 2019. V. 21.5. P. 532–550.
11. Parenteau A.M., Alen N.V., Deer L.K. Parenting matters: Parents can reduce or amplify children's anxiety and cortisol responses to acute stress. Development and Psychopathology. 2020. V. 32. № 5. P. 1799–1809.
12. Richardson A.C., Lo J., Priddis L. A Quasi-Experimental Study of the Respectful Approach on Early Parenting Competence and Stress. Journal of child and family studies. 2020 V. 29. № 10. P. 2796–2810.
13. Rodic M., Cui J., Malykh S. Cognition, emotion, and arithmetic in primary school: A cross-cultural investigation. British journal of development psychology. 2018. V. 36. № 2. P. 255–276.