Українські вчені та українські винаходи – світове визнання. Частина І

Українська наука зародилась багато століть тому. Її становлення пройшло від перших елементів наукових знань стародавнього світу аж до теорій, методів, досліджень та фактів, що зараз носять практичний характер і є джерелом економічного зростання. Сьогодні наука є невід'ємною складовою освіти та культури суспільства. Багато науково-дослідних груп та окремих вчених намагались створити принципово нові пристрої, розшифрувати структури хімічних речовин, зрозуміти та довести спадкові особливості живих організмів тощо. Світове визнання отримали лише ті науковці, які зуміли показати цінність своїх праць.

Сікорський Ігор Іванович

Сікорський Ігор Іванович – відомий авіаконструктор (інженер), народився у Києві в 1889 році. Навчався у Київському політехнічному інституті. Тривалий час жив і працював у США. Ідея створення гелікоптера з’явилась у нього після перегляду малюнків легендарного Леонардо да Вінчі, на яких був зображений повітряний гвинт.

Під керівництвом вченого були побудовані одні з перших у світі багатомоторні літаки «Гранд» («Руський Витязь») та «Ілля Муромець».

Сікорський І.І. удостоєний понад 80 різних високих нагород, володів рідкісною відзнакою – Меморіального призу братів Райт. У 1939 році полетів спроектований ним перший у світі гелікоптер VS -300. Згодом VS -300 став основою для вертольота-амфібії, котрий був обладнаний поплавковими шасі.

Пізніше винахід S-42 встановив 10 світових рекордів та був першим міжконтинентальним пасажирським лайнером.

 

Ігнатій Лукасевич та Ян (Йоган) Зег

Ігнатій Лукасевич та Ян (Йоган) Зег – аптекарі, фармацевти та вчені, що працювали в галузі нафтопереробної промисловості.

Ян Зег народився в 1817 році на Західній Галичині. Навчався у Дрогобицькій та Самбірській гімназії. У 1830 році почав працювати учнем в аптеці.

Ігнатій Лукасевич народився у 1822 році в польській сім’ї. Деякий час проживав в Ряшеві. У 1852 отримав Ступінь магістра фармації у Віденському університеті. Тоді ж і почались перші дослідження у лабораторії аптеки із перегонки нафти.

В 1853 році у Львові вперше цими вченими був винайдений світильник, у якому світло утворюється внаслідок згоряння гасу. Гасова лампа складалась з резервуару, у якому містився гас, із частково зануреним ґнотом. Завдяки абсорбційній властивості, він вбирає в себе гас під час горіння. Крім цього, на верхній частині резервуару прикріплений спеціальний пристрій, що дозволяє регулювати довжину ґноту (яскравість світла). Обмежувала вогонь скляна колба, яка робила такий світильник більш безпечним.

Широке застосування гасові лампи набули з ІІ половини XIX ст.

 

Піроцький Федір Аполлонович

Піроцький Федір Аполлонович – український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі. Народився у Полтавській області в 1845 році в родині військових лікарів. Закінчивши артилерійську академію, виявив цікавість до електротехнічних експериментів.

На початку 1870-х років розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт. Через 10 років він представив повноцінний проект, що демонстрував рух залізничних потягів з подачею струму. Згодом поїхав перший трамвай за схемою Піроцького, вироблений компанією Siemens.